Рішення № 91653284, 18.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/10204/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АВГ КАРС» (далі - «АВГ КАРС», позивач) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2020 №UA204130/2020/000001/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2019 між ПП «АВГ КАРС» (Покупець) та Компанією «STORY AUTO OUTLE T B.V.» (Продавець) укладено контракт №01/19-SA, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити згідно інвойсів легкові автомобілі нові та бувші у використанні (надалі Товар), пунктом 2.1 якого, сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 1 000 000,00 Євро, пунктом 2.2 Контракту №01/19-SA встановлено, що ціна на Товар вказується в відповідному інвойсі.

На виконання вказаного пункту сторонами погоджено інвойс №01735 від 05.03.2020, згідно з якою сторонами узгоджено вартість Товару - автомобіля JAGUAR модель І-РАСЕ, 2018 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 - 34500,00 Євро.

20.03.2020 ПП «АВГ КАРС» з метою митного оформлення в режимі імпорту товару легковий автомобіль марки - JAGUAR, моделі І-РАСЕ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5. призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - електричний, потужність - 90 kW, тип кузову - хетчбек. колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2018 подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію (далі - МД) №UA204130/2020/001365, в якій визначено митну вартість товару в сумі 1 045 522,30 грн., що згідно курсу валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 34500,00 Євро та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною Контракту.

Однак, відповідачем не погоджено зазначену в МД митну вартість товару та 23.03.2020 видано картку відмови №UA204130/2020/00003 в прийнятті митної декларації UA204130/2020/003144, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від №UA204130/2020/003144 та винесено рішення від 23.03.2020 №UA 204130/2020/000001/1 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість імпортованого товару - легкового автомобіля збільшилась та склала 76 909,25 Євро.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття оскаржуваного рішення. Також позивач вказав, що відповідач не виконав обов`язок щодо наведення у спірному рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. З наведених підстав позивач просив адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому Поліською митницею Держмитслужби відзиві на позовну заяву від 03.08.2020 №7.13-10/09/381 представник відповідача заперечує позовні вимоги ПП «АВГ КАРС», обгрунтовуючи їх тим, що за МД №UA204130/2020/003144 від 20.03.2020 позивачем до митного поста «Луцьк» Поліської митниці Держмитслужби з метою митного оформлення подано легковий автомобіль марки «Jaguar», модель «І-Pace», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_1 , бувший у використанні, оснащеного електричним двигуном, ємність акумуляторної батареї 90 kw, колісна формула 4x4, календарний рік виготовлення - 2018, що не перебував на обліку в іноземних органах реєстрації. Митна вартість імпортованого позивачем автомобіля заявлена за першим методом визначення митної вартості товарів в розмірі 34 742,58 євро, фактурна вартість зазначена в розмірі 34 500,00 євро, за кодом 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідач звертає увагу, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів жодним чином не порушує законних прав та обов`язків позивача, оскільки за результатом винесення такого рішення позивач не поніс додаткових нарахувань в частині сплати платежів за митне оформлення імпортованого автомобіля, як такого, що оснащений лише електродвигуном (електрокар).

Зокрема, згідно Закону України «Про митний тариф України», в редакції що діяла на момент здійснення митного оформлення автомобіля та винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, ставка мита на автомобілі, оснащені лише електродвигуном становить - 0%.

При здійснені митного оформлення імпортованого автомобіля згідно графи 47 митної декларації (як тієї, що подана до винесення оскаржуваного рішення, так і після винесення останнього) позивачем сплачувався лише акцизний податок в розрахунку від потужності акумуляторної батареї автомобіля - 90 kw. Розмір митної вартості (визначеної як позивачем самостійно, так і скоригованої митним органом) не впливає на відсоткову ставку акцизного податку, який встановлюється відповідно до положень Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 64 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), тимчасово, до 31.12.2022, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Звільнення від сплати податку на додану вартість за вище вказаною митною декларацією, поданої позивачем як до винесення оскаржуваного рішення, так і після підтверджено застосуванням пільги «181» у графі 36 «Преференція» митної декларації.

Зокрема, у графі 47 митної декларації сума ПДВ є умовно нарахованою, що підтверджено «06» способом платежу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», «06» спосіб платежу - сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту.

Таким чином, як до винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, так і після його винесення позивачу до сплати підлягала аналогічна сума митних платежів, оскільки при митному оформлення автомобілів з електродвигуном сплачується виключно акцизний податок, в основу розрахунку якого не включається сума митної вартості товару.

Вказане також підтверджується і відомостями, зазначеними позивачем у графі 47 МД №UA204130/2020/003144 (поданої до винесення рішення про коригування), так і відомостями графи 47 МД №UA204130/2020/003153, поданої позивачем після винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Разом з тим, відповідач стверджує, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД від 20.03.2020 №UA204130/2020/003144, уповноваженою посадовою особою митного поста «Луцьк» Поліської митниці Держмитслужби встановлено, що митна вартість, імпортованого позивачем автомобіля не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204130/2020/003144 містять розбіжності та неточності, зокрема: до митного оформлення надано копію проформи-інвойсу від 26.02.2020 №б/н, на 3 сторінці якої відсутні підпис і відтиск печатки продавця; відповідно до прайс - листа, наданого продавцем листом від 03.03.2020 №45001-03/05-20-UA, надана знижка в розмірі 55%. Разом з тим, умовами зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 №01/19-SA надання будь- яких знижок не передбачено.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів: прайс - лист наданий продавцем листом №45001- 03/05-20-UA від 03.03.2020 - вартість 76 666,67 євро, довідка про транспортні витрати від 16.03.2020 №13 - 7300 грн.

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу 10.02.2020 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На вказане повідомлення керівником ПП «АВГ КАРС» Ю.Т. Риковською надіслано заяву від 23.10.2020 в якій повідомлено, що подано до митної декларації вичерпний перелік документів і додаткових документів, крім наданого листа (заяви) надаватись не будуть.

Таким чином, враховуючи вище наведене та у зв`язку із ненадання додатково витребуваних документів з підстав частини 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення відомостях, зокрема щодо числових значень вартості автомобіля, відповідно до частини 5 статті 54 МК України уповноваженою посадовою особою Поліської митниці Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 №UA 204130/2020/000001/1.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі прайс-листа, наданого продавцем листом №45001-03/05-20-UA від 03.03.2020 (76 666,67 EUR/шт.) та з урахуванням вартості транспортування згідно довідки про транспортні витрати від 16.03.2020 №13 (7300,00 грн).

Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 2 314 460,82 грн. (76 666,67 EUR * 30,0934 грн. + 7300 грн.), або у валюті контракту від 02.01.2019 №01/19-SA - 76 909,25 EUR.

Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Також у відзиві представник відповідача просив суд розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача.

З приводу заявленого клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача суд зазначає таке.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Представник відповідача вважає, що розгляд даної справи має важливе значення для контролюючого органу та у сторін наявні розбіжності, що стосуються предмету даного спору.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 КАС України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02.01.2019 між ПП «АВГ КАРС» (Покупець) та Компанією «STORY AUTO OUTLE T B.V.» (Продавець) укладено контракт №01/19-SA, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити згідно інвойсів легкові автомобілі нові та бувші у використанні (надалі Товар), пунктом 2.1 якого, сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 1 000 000,00 Євро, пунктом 2.2 Контракту №01/19-SA встановлено, що ціна на Товар вказується в відповідному інвойсі.

На виконання вказаного пункту сторонами погоджено інвойс №01735 від 05.03.2020, згідно з якою сторонами узгоджено вартість Товару - автомобіля JAGUAR модель І-РАСЕ, 2018 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 - 34500,00 Євро.

20.03.2020 ПП «АВГ КАРС» з метою митного оформлення в режимі імпорту товару легковий автомобіль марки - JAGUAR, моделі І-РАСЕ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5. призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - електричний, потужність - 90 kW, тип кузову - хетчбек. колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2018 подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію (далі - МД) №UA204130/2020/001365, в якій визначено митну вартість товару в сумі 1 045 522,30 грн., що згідно курсу валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 34500,00 Євро та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною Контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та методу її визначення декларант надав митному органу наступні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: інвойс проформа від 26.02.2020; інвойс №01735 від 05.03.2020; Міжнародну товаро - транспортну накладну від 05.03.2020; платіжне доручення №55 від 27.02.2020; висновок про якісні характеристики товарів №7787/20 від 19.03.2020; контракт №01/19-SA від 02.01.2019; висновок про походження товару №19-03/45 від 19.03.2020; довідка про транспортні витрати; лист №45001-03/05-20-UA від 03.03.2020; копію митної декларації країни відправлення.

За результатами опрацювання митницею поданих документів, 10.02.2020 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На вказане повідомлення керівником ПП «АВГ КАРС» ОСОБА_1 заявою від 23.10.2020 повідомлено митний орган про те, що до митної декларації подано вичерпний перелік документів і додаткових документів, інші документи надаватись не будуть.

У зв`язку із ненадання додатково витребуваних документів з підстав частини 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення відомостях, зокрема щодо числових значень вартості автомобіля, відповідно до частини 5 статті 54 МК України уповноваженою посадовою особою Поліської митниці Держмитслужби було винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 №UA204130/2020/000001/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2020/00003, в якій роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2020 №UA204130/2020/000001/1. Вартість транспортного засобу визначено на підставі прайс-листа, наданого продавцем листом №45001-03/05-20-UA від 03.03.2020 (76 666,67 EUR/шт.) та з урахуванням вартості транспортування згідно довідки про транспортні витрати від 16.03.2020 №13 (7300,00 грн).

Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 2 314 460,82 грн. (76 666,67 EUR * 30,0934 грн. + 7300 грн.), або у валюті контракту від 02.01.2019 №01/19-SA - 76 909,25 EUR.

11 лютого 2020 року декларантом подано митну декларацію №UA204130/2020/001440, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку співному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу, суд зазначає наступне.

Як зазначав відповідач, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Зокрема, вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю».

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 2 (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 (b) статті під («дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

При цьому, згідно судової практики Верховного Суду України відображеної у Постанові від 10.04.2012 у справі №21-52а 12, відповідно до якої митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Відтак, надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Отже, зважаючи, що ПП «АВГ КАРС» не надало належних та достатніх доказів для усунення сумнівів щодо правильного визначення митної вартості імпортованого транспортного засобі, зокрема, не надало витребуваних митним органом документів, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано визначив митну вартість даного товару на підставі вказаної інформації, що не суперечить законодавству України та принципам і положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2020 №UA204130/2020/000001/1.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський