Рішення № 91653128, 21.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 вересня 2020 р. Справа № 120/3616/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним рішення від 26.03.2020 №023830009409;

- зобов`язати зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період військової служби з 20.05.1982 по 07.05.1984;

- зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію згідно до статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 20.03.2020.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача вказує на те, що 20.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. Разом з тим, рішенням від 26.03.2020 №02383009409 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №2 та страхового стажу.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 11.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.08.2020 представником відповідача подано до суду відзив та документи на виконання вимог ухвали від 11.08.2020. Так, представник ГУ УПФУ у Вінницькій області заперечив проти заявленого позову та вказав про наступне.

Вперше позивач звернувся 20.03.2020 до Головного управління з заявою про призначення пенсії, згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З трудової книжки заявника простежується трудова зайнятість на роботах з ймовірно шкідливими умовами праці. Проте, з огляду на те, що позивачем не були надані ні уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, ні накази про проведення й результати проведення атестації робочих місць, ні будь-які інші документи, що підтверджували б шкідливі умови праці, для обчислення пільгового стажу законні підстави відсутні.

Крім того, згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж заявника становить 27 років 05 місяців 19 днів, що є недостатнім для права на призначення пенсії за віком на загальних підставах після досягнення 60-річного віку.

При цьому, до загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби в 1982-1984 роках, оскільки в військовому квитку є виправлення в місяці звільнення з військової служби.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління рішенням №023830009409 від 26.03.2020 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058, з огляду на відсутність необхідного стажу роботи зі шкідливими та важкими умовам праці за Списком №2 та загального страхового стажу - 27 років 06 місяців.

Крім того, відповідач вказав, що вдруге позивач звернувся 25.07.2020 за призначенням до Головного управління із заявою про призначення пенсії, згідно ст.114 Закону №1058.

Згідно записів у трудовій книжці заявник з 14.04.1999 по 30.08.2002 працював у Вінницькому управлінні меліоративних систем електрозварником. Позивачем надано уточнюючу довідку №11/516 від 14.04.2020, видану Басейновим управлінням водних ресурсів річки Південний Буг Державного агентства водних ресурсів України (правонаступник Вінницького управління меліоративних систем), згідно якої в період з 14.04.1999 по 30.08.2002 протягом повного робочого дня працював зі шкідливими умовами праці за професією електрозварника ручного зварювання. Окрім того, в даній довідці зазначено, що документи про атестацію робочого місця електрозварника відсутні.

Проте, пенсійним фондом не взято до уваги вказану довідку з огляду на неналежне її оформлення, зокрема: відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, яким затверджені діючі на період роботи Списки; зазначені недостатні підстави для її видачі.

Згідно записів у трудовій книжці з 11.06.2014 позивач прийнятий на роботу в Казенне науково-виробниче об`єднання "ФОРТ" електрогазозварником. Зайнятим різанням та ручним зварюванням; продовжує працювати. ОСОБА_1 надано уточнюючу довідку №21 від 07.04.2020, видану Казенним НВО "ФОРТ", згідно якої він в період з 11.06.2014 по 07.04.2020 (по дату видачі відповідної довідки) протягом повного робочого дня працював із шкідливими умовами праці за професією електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, з посиланням на розділ XXXIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.

Заявником також надано накази по даному підприємству про результати атестації робочих місць: №96 від 03.04.2013 та №213 від 23.11.2018, згідно яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення для електрогазозварників. Зайнятих різанням та ручним зварюванням.

Згідно уточнюючої довідки №23 від 07.04.2020, виданої Казенним НВО «ФОРТ», заявник в наступні періоди перебував у відпустках без збереження заробітної плати: з 22.02.2016 по 26.02.2016, з 27.04.2017 по 28.04.2017, з 18.05.2017 по 19.05.2017, з 22.05.2017 по 23.05.2017, з 17.02.2020 по 17.02.2020, з 16.03.2020 по 16.03.2020.

Враховуючи вище викладене, до пільгового стажу за Списком №2 було зараховані наступні періоди роботи позивача: з 11.06.2014 по 21.02.2016, з 27.02.2016 по 26.04.2017, з 29.04.2017 по 17.05.2017, з 20.05.2017 по 21.05.2017, з 24.05.2017 по 02.04.2018, з 23.11.2018 по 16.02.2020, з 18.02.2020 по 15.03.2020, з 17.03.2020по 07.04.2020, що фактично становить 5 років 1 місяць 24 дні.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника становить 29 років 9 місяців 7 днів. При цьому, до стажу зараховано також період проходження строкової військової служби.

Разом з тим, до моменту додаткового уточнення до загального стажу не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 02.07.1984 по 12.09.1987, згідно записів у трудовій книжці №2-3, з огляду на нечитабельність року видачі наказу про звільнення з роботи, у зв`язку з неякісно відсканованим документом (сканкопія трудової книжки подавалась Позивачем особисто через підсистему ВЕБ-портал); та період навчання у ВНЗ з 11.03.1984 по 02.09.1985, згідно записів у трудовій книжці №4-5, з огляду на необхідність уточнення форми навчання особи.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління рішенням №023830009409 від 30.07.2020 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058.

В разі надходження документального підтвердження або надання заявником уточнюючих довідок за періоди трудової діяльності (в тому числі навчання), які з певних причин були не враховані, загальний стаж буде перерахований, а рішення - переглянуте у відповідності до чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.03.2020 №023830009409 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 за загального страхового стажу 27 років 6 місяців. Так, вказано, що з трудової книжки заявника простежується трудова зайнятість на роботах з ймовірно шкідливими умовами праці. Проте, з огляду на те, що ним не були надані ні уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, ні накази про проведення й результати атестації робочих місць, ні будь-які інші документи, що підтверджували б шкідливі умови праці, відсутні законні підстави для обчислення пільгового стажу.

Зазначено, що страховий стаж заявника становить 27 років 5 місяців 19 днів, при цьому до загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби в 1982-1984 роках, оскільки у військовому квитку є виправлення в місяці звільнення з військової служби.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, представник позивача звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.03.2020 є передчасним, оскільки 27.03.2020 відповідачем підготовлено 8 запитів на підтвердження загального та спеціального стажу роботи позивача. Крім того, вказав, що очевидним є підтвердження стажу роботи у Басейному управлінні водних ресурсів Вінницька експлуатаційна дільниця (3 роки 4 місяці 17 днів), Казенному науково-виробничому об`єднанні "Форт" (5 років 9 місяців 10 днів), Вінницькому об`єднаному міському військовому комісаріаті (2 роки 0 місяців 6 днів).

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Як встановлено судом, 20.03.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.03.2020 №023830009409 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 за загального страхового стажу 27 років 6 місяців. Так, вказано, що з трудової книжки заявника простежується трудова зайнятість на роботах з ймовірно шкідливими умовами праці. Проте, з огляду на те, що ним не були надані ні уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, ні накази про проведення й результати атестації робочих місць, ні будь-які інші документи, що підтверджували б шкідливі умови праці, відсутні законні підстави для обчислення пільгового стажу.

Вказано, що страховий стаж заявника становить 27 років 5 місяців 19 днів, при цьому до загального страхового стажу не зараховано період проходження військової служби в 1982-1984 роках, оскільки у військовому квитку є виправлення в місяці звільнення з військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та призначення документів для призначення (перерахунку ) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пунктів 1.6-1.7 Порядку №2-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п.4.1 Положення №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої в свою чергу визначена додатком №3 до Положення №22-1.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

В силу пункту 4.2 Положення №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.3. Положення №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

У відповідності до пункту 3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Тобто в цьому випадку відповідачу слід було б врахувати, що якщо поданих ОСОБА_1 документів про призначення пенсії було недостатньо або на момент розгляду відповідної заяви існує сумнів їх достовірності, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, чи вчинити інші дії задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист.

За наведених вище обставин не зарахування відповідачем пільгового стажу позивача та строку військової служби із тих мотивів, які викладені в оскаржуваному рішенні від 26.03.2020, не можна вважати обґрунтованим.

Разом з тим, суд зважає, що після прийняття оскаржуваного рішення від 26.03.2020 №023830009409 ГУ ПФУ у Вінницькій області, 27.03.2020 звернулось із запитами щодо підтвердження інформації необхідної для призначення пенсії позивачеві до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату, Вінницького інженерно-будівельного управління, ООО "Агроспецмонтаж", Казенного науково-виробничого об`єднання "Форт" МВС України, ТзОВ "Агропром-М", ТОВ "Редут", Басейнового управління водних ресурсів.

З огляду на наведене, суд вважає рішення суб`єкта владних повноважень від 26.03.2020 №023830009409 таким, що прийняте передчасно.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Суханов та Ільченко проти України" (Рішення від 26.09.2014 року) зауважив, що вимоги заявників щодо надбавки до пенсії безперечно підпадають під дію статті 1 Першого протоколу і що їх можна вважати "майном" у значенні цього положення. Питання полягає у тому, чи можуть вважатися майном у значенні цього положення твердження заявників про те, що вони мають право на певні суми виплат, і якщо так, чи є їх невиплата втручанням у право на мирне володіння майном (п. 34).

Суд нагадує, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 35).

У справі "Трегубенко проти України" (Рішення від 02.11.2004 року, п. 53) Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), яке згадувалося вище, параграф 78).

У відповідності до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що приймаючи рішення від 26.03.2020 №023830009409 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком, відповідач не надав належної правової оцінки тим доказам, які надані позивачем для підтвердження стажу, зокрема відомостям його трудової книжки, не надав допомогу позивачеві, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а вчинив вказані дії після винесення спірного рішення, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу та загального стажу, який дає право на пенсію за віком.

За таких обставин суд зауважує рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області 26.03.2020 №023830009409 підлягає скасуванню у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період військової служби з 20.05.1982 по 07.05.1984, слід зауважити про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що вдруге позивач звернувся 25.07.2020 за призначенням до Головного управління із заявою про призначення пенсії, згідно ст.114 Закону №1058.

Головне управління рішенням від 30.07.2020 №023830009409 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058.

При цьому, вказаним рішенням від 30.07.2020 до стажу зараховано також період проходження строкової військової служби, про зарахування якого просить позивач у межах позовних вимог, заявлених у даній справі.

З огляду наведене, позовні вимоги про зобов`язання зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період військової служби з 20.05.1982 по 07.05.1984 задоволенню не підлягають, як такі, що самостійно вчинені суб`єктом владних повноважень згідно рішення від 30.07.2020 №023830009409.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно до статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 20.03.2020, суд зауважує про відсутність правових підстав для їх задоволення за умови чинного на момент вирішення даного спору рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 30.07.2020 №023830009409.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову. При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи встановлені обставини у справі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини третьої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 26.03.2020 №023830009409.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 21.09.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович