Рішення № 91652446, 10.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 справа № 918/160/20

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «П`ятигірське»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр»

про стягнення 143034,53 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Фермерським господарством «П`ятигірське» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр» про стягнення 149366,83 грн., з яких 140000,00 грн. - основний борг, 280,00 грн. - інфляційні втрати, 932,31 грн. - 3 % річних та 8154,52 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2020р.

27.07.020р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх. № 1731/20), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 120000,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 3120,00 грн., 3% річних в розмірі 2544,66 грн. та пеню в розмірі 17369,87 грн.

Зазначену заяву прийнято судом до розгляду ухвалю від 17.08.2020р.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 143034,53 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 10.09.2020р. не з`явилися. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

23 жовтня 2019 року між Фермерським господарством «П`ятигірське» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр» (орендар) укладено та підписано договір оренди з екіпажем № 05-ФГ-191023/1.

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі (надалі іменується «об`єкт оренди»), та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що відомості про об`єкт оренди наведено у додатках №1, 2, 3 до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 5.1. договору, розмір орендної плати за орендне користування об 'єктом оренди вказується у додатку №1 до цього договору та залежить від відпрацьованих гектарів за допомогою об`єкту оренди.

Згідно з пунктом 5.2. договору, з метою фіксації факту надання послуг оренди за цим договором, сторони поетапно (етап складає 7 днів) складають (підписують та скріплюють печаткою) акт прийому-передачі наданих послуг (оренда с/г техніки).

Відповідно до додатку №1 до договору №05-ФГ-191023/1 від 23 жовтня 2019 року оренди сільськогосподарської техніки, об`єктом оренди є комбайн Claas Jaguar 860 №49100429 1997 р.в. та жатка силосна RU600.

Пунктами 1.1 та 1.2. додатку до договору №1 передбачено, що на момент підписання цього договору орендна плата з урахуванням відпрацювання 1 га об`єктом оренди становить одна тисяча п`ятсот гривень. 00 коп. в т.ч. і ПДВ. На момент підписання цього договору загальна орієнтована орендна плата (всього за договором) становить 75000 (сімдесят п`ять тисяч гривень нуль копійок) в т.ч. ПДВ.

Розрахунки за надані послуги проводяться орендарем поетапно (етап становить сім робочих днів). Орендар зобов`язаний оплатити рахунок протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання акту прийому-передачі наданих послуг за відповідний стан, який має бути підписаний протягом трьох календарних днів.

Згідно підписаного акту прийому-передачі наданих послуг орендодавець виставляє рахунок, який має бути оплачений орендарем протягом п`яти банківських днів з моменту направлення орендодавцем рахунку на електронну адресу орендаря (яка вказана у пункті 14 договору) на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі наданих послуг та на підставі рахунків, що надаються орендодавцем.

Пунктом 2 додатку №1 до договору передбачено, що загальний розмір орендної плати (всього за договором) складається з суми всіх платежів, здійснених орендарем на підставі виставлених орендодавцем рахунків згідно договору.

Відповідно до пункту 7.1.2 договору орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та без затримок підписувати необхідну документацію (акти прийому-передачі наданих послуг та ін.) щодо виконання цього договору.

Згідно з пунктом 9.2.1 договору у випадку прострочення у сплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Відповідно до актів наданих послуг № 215 від 05.11.2019р. та № 233 від 27.11.2019р. позивачем були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 156000,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач в порушення умов укладеного договору, не здійснив в повному обсязі оплати за договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 120000,00грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

У зв`язку з наведеним, Фермерське господарство «П`ятигірське» звернулось із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр» про заборгованості 120000,00 грн.

Крім того, на підставі пункту 9.2.1 договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 17369,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 3120,00 грн. та 3% річних в розмірі 2544,66 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено судом, 23 жовтня 2019 року між Фермерським господарством «П`ятигірське» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр» (орендар) укладено та підписано договір оренди з екіпажем № 05-ФГ-191023/1.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підтверджується:

- актом прийому-передачі (передавання) об`єкта оренди № 1 від 25.10.2019р. та актом прийому-передачі (повернення) об`єкта оренди № 2 від 27.11.2019р.;

- актами наданих послуг № 215 від 05.11.2019р. на суму 75000,00 грн. та № 233 від 27.11.2019р. на суму 81000,00 грн.

Як зазначає позивач, та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 120000,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відповідач проти існування вказаної заборгованості не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 120000,00 грн. - основного боргу є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 9.2.1 договору у випадку прострочення у сплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Слід зазначити, що умовами договору не передбачено можливості нарахування пені у строк більше як на шість місяців. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання за весь період прострочення не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Як вбачається із розрахунку позовних вимог (відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог), позивач нараховує пеню по двох актах за період з 02.12.2019р. по 20.07.2020р., тобто за період більше ніж 6 місяців, що не відповідає частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Крім того слід зазначити, що право нараховувати пеню по акту №215 від 05.11.2019р. виникло у позивача починаючи з 12.11.2019р., а тому відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України її нарахування по цьому акту припиняється 12.05.2020р.

Право нараховувати пеню по акту №233 від 27.11.2019р. виникло у позивача починаючи з 03.12.2019р., а тому відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України її нарахування по цьому акту припиняється 03.06.2020р.

Таким чином, враховуючи положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, судом було здійснено перерахунок пені в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому перерахунок пені був здійснений судом також з врахуванням обраного позивачем періоду її нарахування та по кожному акту окремо.

Враховуючи наведене, здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня в розмірі 14941,87 грн., а не 17369,87 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3120,00 грн. - інфляційних втрат та 2544,66 грн. - 3% річних є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2240,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1221 від 20.02.2020р.

Оскільки, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, ціною позову є 143034,53 грн., то розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви до господарського суду, при такій ціні позову, становить 2145,52 грн.

Керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2109,10 грн., оскільки позов у даній справі, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, слід задовольнити частково.

Суд звертає увагу позивача про те, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», він вправі повернути з Державного бюджету 95,00 грн. судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр» (80600, Львівська область, Бродівський район, місто Броди, вулиця Тарнавського, 1, ідентифікаційний код 39457182) на користь Фермерського господарства "П`ятигірське" (35764, Рівенська область, Здолбунівський район, село П`ятигори, ідентифікаційний код 24170468) 120000,00 грн. - основного боргу, 14941,87 грн. - пені, 3120,00 грн. - інфляційних втрат, 2544,66 грн. - 3% річних та 2109,10 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.09.2020р.

Суддя М.М. Петрашко