Ухвала суду № 91652312, 21.09.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 вересня 2020 рокуСправа № 912/3021/20

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллвуд", 28300, Кіровоградська область, смт Петрово, вул. Степова, буд. 2,

до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення 23 420,55 Євро та 145 932,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллвуд", яка містить вимоги до ОСОБА_1 про стягнення 18 315,79 Євро (еквівалент 592 914,50 грн) боргу та пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, 5 103,76 Євро (еквівалент 165 203,53 грн) затрати по рекламації, 145 932,48 грн (17 447,00 грн - 3% річних, 118 640,28 грн - пені, 9 845,20 грн інфляційне збільшення боргу) штрафних санкцій.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Так, у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу вимог частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Таким чином, у відповідності до вимог процесуального закону, на позивача покладається обов`язок надіслання учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів саме листом з описом вкладення.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

Виходячи з викладеного, належним доказом відправлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак, позивачем зазначених вимог не виконано.

Так, на підтвердження направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів заявником надано до суду лише фіскальний чек від 11.09.2019 № 3000806887 та не надано опису вкладення.

Будь-які інші докази, які б підтверджували вручення відповідачу примірників позовної заяви з додатками іншим шляхом, позивачем до суду не надані.

Вказане суперечить вимогам процесуального закону, оскільки за наведеними вище вимогами статті 164 Господарського процесуального кодексу України відповідачеві в обов`язковому порядку підлягає направленню копія позовної заяви та додані до позову документи, а зі змісту чеку неможливо встановити, які саме документи направлялись учаснику справи.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на дату подання позовної заяви, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2 102,00 грн.

За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

З позовної заяви вбачається, що позивачем з ціни позову - 23 420,55 Євро та 145 932,48 грн, обраховано суму судового збору в розмірі 13 560,80 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що офіційний курс гривні до Євро, встановлений Національним банком України станом на 14.09.2020 становить 33,0674 грн згідно відомостей з сайту bank.gov.ua.

Враховуючи викладене, господарський суд здійснив розрахунок ціни позову наступним чином:

- 18 316,79 Євро*33,0674 грн по курсу НБУ на дату платежу 14.09.2020=605 688,62 грн;

- 5 103,76 Євро*33,0674 грн по курсу НБУ на дату платежу 14.09.2020=168 768,07 грн.

Здійснюючи калькуляцію ціни позову: 605 688,62 грн + 168 768,07 грн + 145 932,48 грн, встановлено, що сума судового збору, яка підлягає до сплати за даним позовом становить 13 805,84 грн (920 389,17 грн*1,5%).

Таким чином, подавши вказаний позов, який містить вимогу майнового характеру про стягнення 23 420,55 Євро та 145 932,48 грн, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 13 805,84 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору позивачем надано квитанції від 14.09.2020 № 28438429, від 14.09.2020 № 28438332, від 14.09.2020 № 28438221 про сплату судового збору у загальному розмірі 13 560,80 грн.

Вказане, свідчить про недоплату позивачем судового збору в розмірі 245,04 грн, а отже до позовної заяви не додано належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів виконання вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Слід також зазначити, що станом на 21.09.2020 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" не знайдено підтвердження платежу з органів казначейської служби за квитанцією від 14.09.2020 № 28438429 на суму 2 189,00 грн, платником якого є Кириченко А.О. (яка є представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллвуд").

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, за вимогами пункту 8 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З наведеної норми слідує, що копія письмового доказу засвідчується особою за наявності оригіналу.

Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем долучено документи у не засвідчених копіях, фактично в ксерокопіях, що підтверджується Актом загального відділу (канцелярії) Господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2020 № 392.

Так, долучені до позовної заяви копії документів не містять відмітки "Згідно з оригіналом", не вказано назву посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Крім того, в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Дані відомості також не зазначено в доданих позивачем до позову документах.

Крім того, суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Згідно ч. 3, 4 ст. 10 Конституції України держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Частиною 1, частиною 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що заявником було частково надано до позовної заяви документи на російській мові без перекладу на українську мову, посвідченого нотаріусом.

Згідно з ст. 79 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Отже, заявник мав подати до суду засвідчені нотаріально копії документів з офіційним перекладом з російської мови на українську мову.

Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Отже, в даному випадку заявник мав подати до суду прошиту та засвідчену нотаріально копію: Контракту від 05.07.2019 № 05/07/2019, Вимоги про погашення заборгованості, Претензії про оплату витрат пов`язаних з рекламаціями від 17.02.2020, Претензії про оплату заборгованості, Акта про невідповідність товару від 18.12.2019 (з офіційним перекладом з російської мови на українську мову).

Крім того, відповідно до п. 9-10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В свою чергу, позивачем не додержано процесуальні вимоги до позовної заяви, передбачену п. 9-10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя звертає увагу позивача, що згідно з ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищенаведене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті «Судова влада» (kr.arbitr.gov.ua), для перерахування судового збору при зверненні з позовом до Господарського суду Кіровоградської області, платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях є:

Отримувач коштів -УК у м.Кроп./м.Кропивницький/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача UA148999980313121206083011002

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллвуд" до ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 23 420,55 Євро та 145 932,48 грн залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллвуд" строк усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: належних доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів; документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі (докази доплати 245,04 грн) та докази зарахування судового збору сплаченого згідно квитанції від 14.09.2020 № 28438429 на суму 2 189,00 грн за зверненням із даним позовом до Господарського суду Кіровоградської області; перекладу копій документів, доданих до позовної заяви, з російської мови на українську, посвідчених нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллвуд", що у відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Повідомити про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллвуд" (28300, Кіровоградська область, смт Петрово, вул. Степова, буд. 2) та представнику позивача - адвокату Кириченко А.О. (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, 7).

Ухвалу підписано 21.09.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко