Ухвала суду № 91652197, 21.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.09.2020Справа № 910/10770/20за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Приватного підприємства "Еверест-М.С." та

ОСОБА_1

про солідарне стягнення 437477,71 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: без виклику

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Еверест-М.С." та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 437477,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем 1 всупереч умовам договору № 30466618-КД-1 від 24.07.2019 не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк. У зв`язку з цим, враховуючи також, що на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 30466618-КД-1/DP1 від 24.07.2019, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість за кредитом у розмірі 432908,12 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 4569,59 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Частинами 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з огляду на предмет позову у даній справі, ціну позову та незначну складність справи, суд визнає її такою, яку доцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Так, будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи від сторін спору до суду не надходило.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про розгляд даної справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 суд ухвалив: звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016. Зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 ).

18.08.2020 через відділ діловодства суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит.

31.08.2020 через відділ діловодства від відповідача надійшов відзив.

16.09.2020 електронною поштою до суду від позивача надійшла заява (підписана ЕЦП), у якій він, посилаючись на положення п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України просить залишити позов без розгляду.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

За змістом п. 5 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

З огляду на волевиявлення позивача щодо залишення позову без розгляду, враховуючи, що заява подана представником позивача - Чепігою Д.О., який має повноваження на вчинення відповідної процесуальної дії, суд доходить висновку про задоволення вказаної заяви.

За наведених обставин, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Приватного підприємства "Еверест-М.С." та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 437477,71 грн, залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева