Рішення № 91652102, 27.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2020 Справа № 910/17654/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 9 900 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Прусакова О.М. (адвокат, довіреність № б/н від 01.03.2020)

від відповідача Прохоров Ю.Г. (довіреність № ц/6-45/305-19 від 23.12.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця», відповідач) про стягнення 9 381 060,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 03.07.2018 під час слідування потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» внаслідок порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) з вини ПЧ-2 Роздільна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» були пошкоджені власні вагони позивача №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640. У зв`язку з цим за участі представників АТ «Українська залізниця» були складені акти про пошкодження вагона №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 20.07.2018 (за формою ВУ-25М), у яких, зокрема, було вказано, що вагони не підлягають відновленню та повинні бути виключені з власного парку позивача.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 9 381 060,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 (суддя ОСОБА_1), після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/17654/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/553 від 20.03.2019 справу № 910/17654/18 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 20.03.2019, справу № 910/17654/18 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 прийняти до розгляду справу № 910/17654/18, підготовче засідання призначено на 23.04.2019.

29.03.2019 до суду надійшла подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 9 900 000,00 грн.

02.04.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що за приписами ст. 24 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст. 126 Статуту залізниць України за пошкодження вагонів і контейнерів, які належать підприємствам, залізниця відшкодовує збитки в розмірі фактично заподіяної шкоди. Пунктом 24 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, встановлено, що відшкодуванню підлягає вартість вагона, пошкодженого до стану, що не підлягає ремонту, визначена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996. У свою чергу, згідно з положеннями п. 2 вказаної постанови КМУ № 116 від 22.01.1996 розмір збитків від знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Однак, всупереч наведеним приписам чинного законодавства позивач не надав суду належний розрахунок суми завданих йому збитків, а відтак, на переконання відповідача, не довів шляхом подання до суду належних та допустимих доказів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог. З урахування викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

22.04.2019 до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, у якій позивач, посилаючись на ст. 1192 Цивільного кодексу України, вказував, що відшкодуванню підлягають збитки у розмірі реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Позивач також вказав, що не заперечує проти проведення експертного дослідження з метою встановлення розміру заподіяного збитку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 відкладено підготовче засідання на 14.05.2019, прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

08.05.2019 до суду надійшла подана позивачем заява, у якій позивач навів питання, яке на його переконання потребує роз`яснення експерта.

14.05.2019 до суду надійшли подані відповідачем заперечення з урахуванням відповіді на відзив, у яких відповідач вказав, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2016 по справі № 917/468/16, зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Відповідач вказав, що згідно з довідкою про слідування вагонів з бази даних «Автоматизована система контролю вантажних перевезень» вагони позивача використовувались і раніше та не були абсолютно новими на момент їх пошкодження. Враховуючи наведене, відповідач вважав, що позивачем не доведено належними доказами реальну вартість втраченого (пошкодженого) майна.

Відповідачем також була подана заява, в якій останній вказав, що вважає проведення експертного дослідження доцільним, навів питання, яке на його переконання потребує роз`яснення експерта, а також запропонував витрати на проведення експертизи покласти на позивача.

14.05.2019 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 призначено судову експертизу по справі № 910/17654/18, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

- яка вартість вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640, що перебувають у власності ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», станом на 03.07.2018 (з урахуванням дати їх випуску та терміну експлуатації)?

- який розмір матеріального збитку, завданого ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» внаслідок пошкодження вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час їх слідування у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий Кут?

02.12.2019 до суду надійшли повернуті експертною установою матеріали господарської справи № 910/17654/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 поновлено провадження у справі № 910/17654/18, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів з ініціативи суду та призначено підготовче засідання на 24.12.2019.

18.12.2019 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 21.12.2019.

24.12.2019 до суду надійшло подане позивачем клопотання, у якому позивач посилаючись на положення ст. 1192 Цивільного кодексу України стверджував, що розрахунок розміру завданого збитку повинен здійснюватися на момент розгляду справи, а не на момент події, внаслідок якої майну були завдані пошкодження. З огляду на викладене, позивач просив суд призначити додаткову експертизу у справі з метою визначення вартості завданого позивачу збитку на дату складення експертного висновку.

24.12.2019 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.01.2020.

09.01.2020 до суду надійшли подані відповідачем пояснення щодо клопотання позивача про призначення додаткової експертизи, в яких відповідач просив залишити вказане клопотання без задоволення.

14.01.2020 до суду надійшли подані позивачем додаткові пояснення щодо необхідності призначення додаткової експертизи у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 призначено додаткову судову експертизу по справі № 910/17654/18, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових у тому самому складі експертів, на вирішення експерта поставлено наступне питання:

- який розмір матеріального збитку, завданого Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» внаслідок пошкодження вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101671, № 95100632 та № 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час їх слідування у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий Кут, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи?

24.06.2020 до суду надійшли повернуті експертною установою матеріали господарської справи № 910/17654/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 поновлено провадження у справі № 910/17654/18 та призначено підготовче засідання на 16.07.2020.

14.07.2020 до суду надійшли подані позивачем додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що судовий експерт, здійснивши розрахунок розміру матеріального збитку, не включив до нього вартість пошкоджених вагонів (металобрухту), у зв`язку з чим позивач просив суд при ухваленні рішення врахувати ту обставину, що пошкоджені вагони залишаються у власності позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця», закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.08.2020.

03.08.2020 до суду надійшли подані відповідачем додаткові пояснення з урахуванням висновків додаткової експертизи, в яких відповідач вказав, що згідно з висновком додаткової експертизи від 05.06.2020 № 20-886, матеріальну шкоду експертом визначено за формулою: Ш = В1-В2, де В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу, В2 - вартість вагонів після пошкодження від дії негативних факторів.

На переконання відповідача під час підставляння значень в наведену формулу експертом було допущено помилку, яка призвела до значного завищення матеріальної шкоди.

Так, відповідач вказує, що експертом замість В1 застосовано цифру 8 790 068,61 грн. Зазначену цифру експертом отримано під час зазначеного додаткового експертного дослідження за формулою вирахування вартості вагонів з урахуванням зниження якості від фізичного зносу, що виник до моменту дії негативних факторів, а саме: В1= Впер - (В пер х ІфІ/100), де В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних факторів, з урахуванням фізичного зносу, Впер - первинна вартість вагонів, Іфі - розрахунковий процентний показник зниження якості від фізичного зносу за період експлуатації. Експертом в зазначеній формулі замість Впер застосовано цифру 9 252 703,80 грн, яка є нічим іншим, як обчисленою експертом вартістю 6 вагонів для зерна мод. 19-7053-02 на момент написання висновку експертизи, тобто станом на травень 2020 року, про що також зазначено в даному висновку від 05.06.2020 № 20-886. Тобто, підставлення до формули В1- В пер - (В пер х ІфІ/100) вартості вагонів не початкової, а на травень 2020 року, призвело до невірного розрахунку вартості вагонів до пошкодження від дії негативних факторів, з урахуванням фізичного зносу, що в подальшому призвело до неправильного розрахунку матеріальної шкоди.

Відповідач звертав увагу суду на той факт, що під час попередньої (основної) судово-товарознавчої експертизи по даній справі в 2019 році для надання відповіді на поставлені перед експертом запитання, вже було обчислено значення В1 - вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу.

Згідно з наведеними у висновку експертизи від 01.11.2019 № 19-3803 розрахунками вартість вагонів № 95100533, № 95100673, № 95094173, № 95101971, № 95100632 та № 95100640 до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу станом на липень 2018 року становить 7 958 197,50 грн.

Таким чином, у формулі Ш = В1 - В2 експерт замість значення В1 повинен був підстави не вартість 6 вагонів станом на травень 2020 року (з урахуванням зносу на липень 2018) у розмірі 9 252 703,80 грн, а визначену раніше проведеним експертним дослідження вартість 6 вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу в розмірі 7 958 197,50 грн.

Внаслідок неправильного підставлення при додатковій експертизі значення В1 (вартість вагонів до пошкодження від дії негативних чинників з урахуванням фізичного зносу), на переконання відповідача невірно розраховано й значення В2. Правильний розрахунок В2 наведено під час проведення основної експертизи та дорівнює 198 954,94 грн.

Таким чином, на переконання відповідача, при підставленні вірних даних у формулу розрахунку матеріальної шкоди, вона повинна становити: 7 958 197,50 - 198954,94 = 7 759 242,56 грн, що підтверджується висновком основної експертизи.

18.08.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 27.08.2020.

26.08.2020 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про виклик експерта з метою роз`яснення наданого ним висновку.

У судовому засіданні 27.08.2020 судом було розглянуто вищевказане клопотання відповідача про виклик експерта та проголошено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з огляду на те, що суд не потребує роз`яснення наданого експертом висновку.

Позивач у судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у позові відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.08.2020 було складено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

03.04.2018 між Публічним акціонерним товариством «Крюківський вагонобудівний завод» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (покупець) був укладений договір поставки № 7618/010 060/с (далі - договір поставки), згідно з умовами якого продавець зобов`язувався виготовити та поставити, а покупець - прийняти і оплатити вантажні вагони, що мають право курсувати у міждержавному сполученні.

Актом прийому-передачі № 1 від 31.05.2018 підтверджується факт передання на користь ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» вагонів для перевезення зерна №№ 95094173, 95100533. Актом прийому-передачі № 2 від 31.05.2018 підтверджується факт передання на користь ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» вагонів для перевезення зерна № 95100673, № 95101671, № 95100632 та № 95100640.

13.02.2018 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (замовник) був укладений договір надання послуг № 09310/ЦТЛ-2018 (далі - договір надання послуг), предметом якого було здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

На виконання умов вищевказаного договору надання послуг та на підставі залізничної накладної № 40091563 власні вагони ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 були прийняті АТ «Українська залізниця» до перевезення за маршрутом станція відправлення Бандурка ОД - станція призначення Чорноморськ Порт ОД у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057).

03.07.2018 під час слідування потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» внаслідок порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) з вини ПЧ-2 Роздільна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» були пошкоджені вагони позивача №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640, які перевозили вантаж, про що за участі представників АТ «Українська залізниця» були складені акти про пошкодження вагона №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 20.07.2018 (за формою ВУ-25М).

У вищевказаних актах №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 20.07.2018 та додатках до них вказано про пошкодження (деформацію) несучих елементів кузова вагону, які виникли під час сходження з перевертанням, та мають великий характер (більше 50% нижньої обв`язки, елементів жорсткості та листів кузова) і призводять до втрати несучої здатності кузова, вагони не підлягають відновленню та підлягають виключенню з власного парку.

У зазначених актах за формою ВУ-25М також проставлена відмітка відповідального представника ПЧ-2 Роздільна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про незгоду з визначенням винної сторони по акту.

У подальшому, за участі заступника начальника станції Подільськ регіональної філії «Одеська залізниця» Коломійця С.А., начальника експлуатаційного вагонного депо Подільськ регіональної філії «Одеська залізниця» Седоченка О.О. та керівника служби залізничних перевезень ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» Волкова О.В. був складений акт про зафарбування (знищення) восьмизначного номера від 17.09.2018, яким був засвідчений факт зафарбування наступних номерів вагонів: 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з двома претензіями:

- № 2018000893 від 05.11.2018, в якій просив відшкодувати вартість матеріальної шкоди, завданої ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» внаслідок знищення шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640, в розмірі 9 554 400,00 грн;

- № 564/18 від 30.07.2018, в якій просив відшкодувати вартість втраченого вантажу в кількості 74 870 кг загальною вартістю 621 421,00 грн.

Листом № НЗ1-01/671 від 05.09.2018 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 564/18 від 30.07.2018 визнана обґрунтованою в сумі 603 961,95 грн (оскільки з загальної маси втраченого вантажу відповідачем була вирахувана норма природної втрати вантажу та граничного розходження визначення маси нетто).

Однак відповіді на претензію № 2018000893 від 05.11.2018 щодо відшкодування вартості знищених вагонів відповідач не надав, заподіяні позивачу збитки не відшкодував.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про відшкодування на його користь збитків в розмірі 9 900 000,00 грн, завданих йому внаслідок пошкодження шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 до стану, що не підлягає ремонту.

Заперечуючи проти обґрунтованості позовних вимог, відповідач послався на те, що розмір заподіяної шкоди повинен визначатись шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. В свою чергу, надана позивачем довідка ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про вартість придбаних ним вагонів не є належним та допустимим доказом розміру понесених збитків.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди встановлено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність особи у вигляді обов`язку відшкодувати шкоду наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправної поведінки, причинного зв`язку між поведінкою і шкодою, вини.

Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Судом встановлений та підтверджується матеріалами справи факт наявності усіх чотирьох елементів складу правопорушення. Так, наявність шкоди виразилась у пошкодженні належних позивачу на прав власності шести вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 до стану, що не підлягає ремонту.

Протиправна поведінка відповідача полягала у порушенні технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах).

При цьому відмітки відповідального представника ПЧ-2 Роздільна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в актах за формою ВУ-25М про незгоду з визначенням винної сторони не беруться судом до уваги, з огляду на таке.

Згідно з п. 3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996), усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова та штучні споруди) за міцністю, стійкістю і станом мають забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів із швидкостями, встановленими на даній ділянці.

Відповідно до п. 2.1 Правил технічної експлуатації залізниць України споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди та пристрої.

Отже, забезпечення утримання обладнання залізниці в належному стані, що запобігатиме сходженню потягу з рейок, покладено саме на відповідальних осіб та відповідні відділення АТ «Українська залізниця», а невиконання належним чином таких обов`язків свідчить про наявність вини відповідача у заподіянні позивачу майнової шкоди.

Оскільки порушення технічної вказівки ЦП-0266 (Технічні вказівки по улаштуванню укладанню ремонту і утриманню безстикової колії на залізницях України) та Інструкції ЦП-0092 (Інструкція щодо улаштування й конструкції мостового полотна на залізничних мостах) було допущене саме відповідальними особами АТ «Українська залізниця», що призвело до сходження потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) з рейок на перегоні Іванівка - Веселий кут філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» та пошкодження вагонів позивача до стану, що не підлягає ремонту, суд вважає доведеним й наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданими збитками.

За приписами ст. 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що відправники, одержувачі вантажів та власники під`їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Згідно з п. 24 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов`язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов`язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996, встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

З висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 20-886 від 05.06.2020 вбачається, що розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» внаслідок пошкодження вагонів №№ 95100533, 95100673, 95094173, 95101671, 95100632, 95100640 у транспортній пригоді, що трапилась 03.07.2018 під час слідування вказаних вагонів у складі потягу № 2117 (індекс 4068-501-4057) на перегоні Іванівка - Веселий кут, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи склав 8 570 316,89 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача, наведені ним у додаткових поясненнях, поданих до суду 03.09.2020, щодо неправильного здійснення експертом розрахунку розміру завданого збитку з огляду на таке.

Згідно з наведеними вище приписами чинного законодавства України відшкодуванню підлягають збитки в розмірі фактично заподіяної шкоди та реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Як вбачається з наданого експертом висновку № 20-886 від 05.06.2020, показник В1 (вартість вагонів до їх пошкодження) обраховується від показника Впер. (первинної вартості вагонів) за формулою В1 = Впер. - (Впер. Х Іф1/100) і становить 8 790 068,61 грн. При цьому Впер. за розрахунком експерта становить 9 252 703,80 грн. Зазначений показник обрахований експертом станом на дату складання висновку, оскільки судом на вирішення додаткової експертизи було поставлено запитання про розмір завданого позивачу збитку станом на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи, що є правильним.

Різниця ж у числовому вираженні показників Впер. та, відповідно, В1, зазначених у висновках за результатами основної та додаткової експертиз, обумовлена тим, що під час складення експертом висновку за результатами основної експертизи Впер та В1 обраховувались експертом станом на момент події, внаслідок якої були пошкоджені вагони відповідача, тобто станом на 03.07.2018, у той час, як під час складення експертом висновку за результатами додаткової експертизи Впер та В1 обраховувались експертом станом на момент складення висновку.

У свою чергу, показник В2 (вартість вагонів після пошкодження) обраховується від показника В1 за формулою В2 = В1- (В1х Іф2/100) та становить 219 751,72 грн, і також встановлюється експертом станом на визначену судом дату, а саме станом на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи, що є правильним. Відповідно показники В2 наведені у висновках за результатами проведення основної та додаткової експертиз також будуть відрізнятись з вищенаведених причин.

Показник Ш (розмір матеріальної шкоди) обраховується за формулою Ш = В1 - В2 і становить, відповідно до висновку додаткової експертизи, 8 570 316,89 грн (8 790 068,61 грн - 219 751,72 грн).

З урахуванням викладеного, суд вказує, що розмір заподіяної позивачу майнової шкоди визначений експертом за результатами додаткової експертизи правильно, з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до вимог ухвали суду від 14.01.2019 про призначено додаткової судової експертизи, якою на вирішення експерта було поставлено питання про визначення розміру матеріального збитку, завданого ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» внаслідок пошкодження вагонів, на момент складення висновку експерта за результатами проведення додаткової експертизи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 8 570 316,89 грн.

Судові витрати (судовий збір та витрати на проведення експертиз) з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (01001, м. Київ, провулок Шевченка Тараса, буд. 3, ідентифікаційний код 31454383) збитки в розмірі 8 570 316,89 грн (вісім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч триста шістнадцять грн 89 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 128 554,75 грн (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири грн 75 коп.), витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 108 981,19 грн (сто вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна грн 19 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 21.09.2020.

Суддя О.Г. Удалова