Рішення № 91652014, 21.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2020Справа № 910/8134/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Сервіс Груп" про стягнення 49 415,63 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" (далі - Альянс) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Сервіс Груп" (далі - Товариство) заборгованості в загальному розмірі 49 415,63 грн., з яких: 44 411,34 грн. - основний борг, 4 404,29 грн. - пеня, 600,00 грн. - три проценти річних, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 1 травня 2019 року № 2/3-19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 червня 2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

8 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло клопотання відповідача від 7 липня 2020 року № 7/07-20-1, в якому останній просив суд здійснювати розгляд справи № 910/8134/20 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 липня 2020 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

14 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло письмове підтвердження позивача щодо розміру заборгованості відповідача.

16 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача від 7 липня 2020 року № 7/07-20-1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

28 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшло клопотання відповідача від 27 липня 2020 року № 160, в якому останній просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на продовження карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач не долучив до цього клопотання жодних доказів, які б підтверджували неможливість подачі відзиву на позовну заяву через обмеження, запровадженні у зв`язку з карантином.

Відтак, Товариство у встановлений строк відзив на позов не подало та не скористалося наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 травня 2019 року між Альянсом та Товариством було укладено договір № 2/3-19 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, за умовами якого останнє доручило та зобов`язалося оплатити, а Альянс - прийняв на себе організацію виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів, визначених у додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.3 договору форма технічного обслуговування - повна, що погоджується сторонами в регламенті з технічного обслуговування ліфтів (додаток № 2 до цього договору).

Приймання виконаних робіт за договором здійснюється шляхом підписання обома сторонами відповідного акта (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 наведеного правочину договірна вартість послуг з технічного обслуговування ліфтів за місяць складає 10 200,18 грн., у тому числі ПДВ 20 %.

Згідно з пунктами 3.3, 3.4 договору в кінці поточного місяця підрядник передає замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості в двох примірниках. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою та в триденний термін повертає один примірник акта підряднику, а в разі виявлення відступів від умов цього договору або інших недоліків, заявляє про них негайно.

На підставі підписаних актів замовник оплачує виконані роботи протягом п`яти банківських днів (пункт 3.6 договору).

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту письмового повідомлення виконавця замовником про бажану дату початку робіт і діє до 1 травня 2020 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Якщо жодна зі сторін не заявить про бажання припинити договір не менш як за один місяць до дати його припинення, договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах.

Судом встановлено, що на виконання укладеного між сторонами правочину позивач у період дії цього договору надав Товариству послуги з технічного обслуговування ліфтів за період з квітня 2019 по січень 2020 року на загальну суму 104 611,52 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних актів здачі-прийняття робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками цих юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за наведеним договором також свідчить відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.

У той же час всупереч умовам вищенаведеної угоди, відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому послуг у встановлений строк виконав лише частково, сплативши виконавцю 60 200,18 грн. та заборгувавши таким чином позивачу 44 411,34 грн. Так, неоплаченими залишились послуги, надані позивачем у вересні 2019 року (на суму 3 610,62 грн.) та за період з вересня 2019 року по січень 2020 року (на загальну суму 40 800,72 грн.). Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку Альянсу, що свідчать про здійснення Товариством часткових проплат за цим договором із зазначенням відповідних призначень даних платежів.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів від 1 травня 2019 року № 2/3-19 у розмірі 44 411,34 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Альянсу до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просив суд стягнути з Товариства 4 404,29 грн. пені, нарахованої на відповідну суму заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом пункту 5.1 договору при порушенні строку оплати за виконані роботи, вказаного в пункті 3.6 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Водночас суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Із доданого до позовної заяви розрахунку пені слідує, що позивачем здійснено нарахування пені за актами наданих послуг за вересень 2019 року та жовтень 2019 року без дотримання частини 6 статті 232 ГК України.

Суд здійснив арифметичний перерахунок сум пені за визначений позивачем період з урахуванням приписів чинного законодавства та встановив, що пеня підлягає стягненню в загальному розмірі 4 227,87 грн., з яких: 481,05 грн. - пеня, нарахована за період з 8 жовтня 2019 року по 8 квітня 2020 року на суму 3 610,62 грн.; 1 231,43 грн. - пеня, нарахована за період з 8 листопада 2019 року по 8 травня 2020 року на суму 10 200,18 грн.; 1 053,83 грн. - пеня, нарахована за період з 9 грудня 2019 року по 29 травня 2020 року на суму 10 200,18 грн.; 830,55 грн. - пеня, нарахована за період з 7 січня 2020 року по 29 травня 2020 року на суму 10 200,18 грн.; 631,01 грн. - пеня, нарахована за період з 3 лютого 2020 року по 29 травня 2020 року на суму 10 200,18 грн.

За таких обставин вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вищенаведених послуг позивач також просив суд стягнути з Товариства три проценти річних у загальному розмірі 600,00 грн., нарахованих за період з 8 жовтня 2019 року по 29 травня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 3 610,62 грн., а також з 8 листопада 2019 року по 29 травня 2020 року на суму основного боргу в загальному розмірі 40 800,72 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Альянсом до стягнення розмір трьох процентів річних за арифметичним перерахунком суду не перевищує встановленого чинним законодавством розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми трьох процентів річних підлягають задоволенню.

За таких обставин позов Альянсу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Сервіс Груп" (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2-А; ідентифікаційний код 42189780) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" (03150, місто Київ, вулиця Горького (Антоновича), будинок 131; ідентифікаційний код 35129952) 44 411 (сорок чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 34 коп. основного боргу, 4 227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 87 коп. пені, 600 (шістсот) грн. 00 коп. трьох процентів річних, а також 2094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Український Будівельний Альянс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Сервіс Груп" пені в розмірі 176,42 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко