Рішення № 91651979, 18.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 м. Київ Справа № 910/13510/19

За позовом: ЛУЦЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ЯРОЩУКА, будинок 2);

до: ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНИ (01001, м.Київ, ПРОВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, будинок 12);

про: стягнення 11.493,13 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНИ про стягнення 11.493,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сума матеріального забезпечення, виплачена позивачем гр. ОСОБА_1 , як звільненого працівника відповідача, в розмірі 11.493,13 грн. в період її перебування на обліку у позивача з 02.05.2015 по 09.12.2015, як безробітної, підлягає поверненню позивачу, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлення її на роботі відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2015 № 826/8267/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.10.2019 № 910/13510/19 у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2019 ухвалу господарського суду м. Києва від 07.10.2019 скасовано, матеріали позовної заяви передано для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13510/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням невірного розрахунку суми заявленої до стягнення. Також в поданому відзиві відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуальних строків, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Наказом відповідача від 01.04.2015 № 147-к гр. ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-бухгалтера відділу контрольно-наглядової діяльності управління відповідача у Волинській області.

Наказом позивача від 07.04.2015 № НТ 150407 ОСОБА_1 надано статус безробітної та в подальшому призначено виплату допомоги по безробіттю.

Спір між учасниками судового процесу виник внаслідок того, що сума матеріального забезпечення, виплачена позивачем гр. ОСОБА_1 , як звільненого працівника відповідача, в розмірі 11.493,13 грн. в період її перебування на обліку у позивача з 02.05.2015 по 09.12.2015, як безробітної, підлягає поверненню позивачу, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлення її на роботі відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2015 № 826/8267/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зокрема, встановлено, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Так ОСОБА_1 , отримана сума грошових коштів у вигляді матеріального забезпечення в період перебування на обліку позивача, а саме: з 02.05.2015 по 08.11.2015 в загальному розмірі 11.493,13 грн., що підтверджується довідкою позивача від 24.09.2019 № 1971/07/19 яка наявна в матеріалах справи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2015 № 826/8267/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 01.04.2015 № 147-к про звільнення гр. ОСОБА_1 та поновлено останню на посаді.

Жодного підтвердження факту повернення відповідачем позивачу суми матеріального забезпечення, виплаченої позивачем гр. ОСОБА_1 в розмірі 11.493,13 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 11.493,13 грн. за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Заперечення відповідача викладені в поданому до суду відзиві судом відхилені, оскільки право позивача стягувати з роботодавця сум у разі поновлення його на роботі за рішенням суду передбачено приписами частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Заява позивача про застосування строків позовної давності судом відхилена, враховуючи приписи частини 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме: строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позивачем витрати пов`язані із розглядом справи не підтверджені доказами їх понесення, відтак не підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНИ (01001, м.Київ, ПРОВУЛОК МУЗЕЙНИЙ, будинок 12, ідентифікаційний код 37536010) на користь ЛУЦЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ (43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ЯРОЩУКА, будинок 2, ідентифікаційний код: 13352315) заборгованість в сумі 11.493 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац