Ухвала суду № 91651798, 16.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.09.2020Справа № 910/86/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 24; ідентифікаційний код: 22884732)

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Представники сторін:

від позивача: Іванченко О.Л., Басараб Н.В.;

від відповідача: Сіваченко В.В., Русецький О.І.

особа, присутня у судовому засіданні: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» про визнання недійсними рішення загальних зборів кооперативу від 05.03.2016 та рішення зборів уповноважених кооперативу від 28.01.2017 року.

Позивач вказує на те, що загальні збори від 05.03.2016 є недійсними, оскільки вони відбулись за відсутності кворуму, та, відповідно, рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленому ст. 15 Закону України «Про кооперацію» (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництву інтересів членів кооперативу), з огляду на що вони також є недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 відкрито провадження у справі №910/86/20; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.02.2020 позивачем подано клопотання про допит свідків - членів кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У підготовчому засіданні 13.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні клопотання позивача про допит свідків.

У підготовчому засіданні 13.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 26.03.2020.

04.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що збори Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» 05.03.2016 та 28.01.2017 були проведені відповідно до норм Закону України «Про кооперацію» та вимог Статуту.

Крім того, відповідач вказав на те, що позивач ніколи не був членом кооперативу, з огляду на що у нього відсутні підстави оскаржувати прийняті відповідачем рішення.

Крім того, відповідачем було подано заяву про застосування позовної давності.

Також, відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір непідвідомчий господарським судам (так як позивач ніколи не був та не є членом кооперативу, а отже не має підстав звертатися до суду з вказаним позовом).

19.05.2020 та 21.05.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (оскільки спір з аналогічних підстав та з аналогічним предметом розглядається Святошинським районним судом міста Києва).

У підготовчому засіданні 21.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2020.

21.05.2020 позивачем подано клопотання про допит свідків: членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7

15.06.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копії інвентаризаційної справи Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Пролісок».

15.06.2020 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір непідвідомчий господарським судам (так як позивач ніколи не був та не є членом кооперативу, а отже не має підстав звертатися до суду з вказаним позовом).

У підготовчому засіданні 18.06.2020 судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про допит свідків та залишено без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, про що зазначено у протоколі судового засідання від 18.06.2020.

У підготовчому засіданні 18.06.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2020.

09.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 05.03.2016;

2) визнати недійсним рішення зборів повноважених Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 28.01.2017;

3) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, проведені 21.02.2017 відносно Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», а саме: «Внесення змін до відомостей про юридичну особу від 21.02.2017 за номером 10721070008006596 щодо зміни керівника юридичної особи».

09.07.2020 відповідачем подано заяву про допит свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .

Розглянувши у підготовчому засіданні 09.07.2020 подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона по суті є заявою про зміну предмета позову та прийняв її до розгляду, про що зазначено у протоколі судового засідання від 09.07.2020.

У підготовчому засіданні 09.07.2020 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит свідків, про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 09.07.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 судове засідання призначено на 19.08.2020 (у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. 05.08.2020 у відпустці).

11.08.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.08.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 02.09.2020.

У судовому засіданні 02.09.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 16.09.2020.

09.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про встановлення строку для подання додаткових доказів та клопотання про призначення у справі судової експертизи.

16.09.2020 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано заяву свідка, письмові пояснення та повідомлення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.09.2020 представники відповідача підтримали клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи документів; представники позивача не заперечили щодо призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 постановлено повернутись до розгляду справи №910/86/20 у підготовчому провадженні; встановлено сторонам строк до 10 днів (з дня постановлення ухвали) для подачі додаткових доказів у справі.

Розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, господарський суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.03.2006 до нього внесено запис 10721200000006596 стосовно Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» (дата державної реєстрації 19.09.1997).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

05.03.2016 відбулись загальні збори членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом від 05.03.2016 (т. 1 а.с. 62-64, 231-233; т. 2 а.с. 19-21, 247-249).

У вказаному Протоколі від 05.03.2016 зазначено, що всього членів кооперативу налічується 592 особи, присутніх членів кооперативу - 297 осіб

Загальними зборами Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», які були проведені 05.03.2016, вирішено:

1) посилити склад робочої групи з розробки проекту нової редакції Статуту кооперативу членами кооперативу;

2) виразити недовіру голові правління кооперативу ОСОБА_1 , вважати роботу голови правління, членів правління кооперативу та ревізійної комісії за останні роки незадовільною;

3) затвердити списки уповноважених членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» (список додається).

Як вбачається зі Списку уповноважених осіб, членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», до списку уповноважених осіб включено 56 членів кооперативу (т. 1 а.с. 65, 86-88; т. 2 а.с. 22, 44-46, 250).

28.01.2017 відбулось засідання зборів уповноважених членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», прийняті рішення на якому оформлені Протоколом №1 від 28.01.2017 (т. 1 а.с. 89-94, 269-274; т. 2 а.с. 174-179).

З Протоколу №1 від 28.01.2017 вбачається, що загальна кількість уповноважених членів становить 56; присутні на засіданні - 38 осіб.

На вказаному засіданні 28.01.2017 вирішено:

1) посилити склад робочої групи з розробки проекту нової редакції Статуту кооперативу членами кооперативу;

2) виразити недовіру голові правління ОСОБА_1 та звільнити від займаної посади з 28.01.2017; вважати роботу голови правління, членів правління та ревізійної комісії за останні роки незадовільною; обрати правління у новому складі; обрати ревізійну комісію у новому складі; обрати нового голову правління;

3) затвердити щомісячні членські внески;

4) зобов`язати голову правління ОСОБА_1 до 01.02.2017 передати в присутності представників правління та ревізійної комісії кооперативу по акту приймання-передачі печатку та документацію Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» новому голові правління;

5) внести зміни до відомостей про кооператив, які містяться в ЄДР.

Як вбачається зі списку членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» (уповноважених), присутніх на зборах 28.01.2017, загальна кількість уповноважених становить 56 осіб, підписи містяться напроти прізвищ 38 осіб (т. 1 а.с. 275-277).

21.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 10721070008006596 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що жодних загальних зборів 05.03.2016 проведено не було, на них жодних рішень не приймалось, а проведення зборів уповноважених від 28.01.2017 є незаконним, так як жодних уповноважених делеговано ніким не було.

Зокрема, позивач вказує, що кількість членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» становить 630 осіб.

Статутом кооперативу не було передбачено спеціального порядку делегування уповноважених осіб та кількості членів кооперативу, що мають право делегувати уповноважених.

Позивач зазначає, що зі спірного рішення від 28.01.2017 залишається невідомим, які саме збори (чергові або позачергові) були проведені, їх порядок денний і на підставі яких повноважень вони були проведені.

За наведених обставин, позивач вказує на те, що загальні збори від 05.03.2016 є недійсними, оскільки вони відбулись за відсутності кворуму, та, відповідно, рішення уповноважених від 28.01.2017 прийнято з порушенням порядку, встановленому ст. 15 Закону України «Про кооперацію» (за відсутності рішення загальних зборів про надання повноважень щодо представництву інтересів членів кооперативу), з огляду на що вони також є недійсними.

За таких обставин, враховуючи подану позивачем заяву про зміну предмета позову (прийнята судом), позивач просить суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 05.03.2016;

2) визнати недійсним рішення зборів повноважених Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 28.01.2017;

3) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, проведені 21.02.2017 відносно Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», а саме: «Внесення змін до відомостей про юридичну особу від 21.02.2017 за номером 10721070008006596 щодо зміни керівника юридичної особи».

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що збори Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» 05.03.2016 та 28.01.2017 були проведені відповідно до норм Закону України «Про кооперацію» та вимог Статуту. Більш того, позивач ніколи не був членом кооперативу, з огляду на що у нього відсутні підстави оскаржувати прийняті відповідачем рішення.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.

Відповідно під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом частин першої та другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 Господарського кодексу України).

Питання господарської діяльності кооперативів врегульовано статтею 94 Господарського кодексу України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законодавчих актів.

Законодавець врегулював приписами статей 95-100 Господарського кодексу України порядок створення та діяльності виробничих кооперативів, як таких, що є, поміж інших, підприємствами колективної власності, передбачивши водночас існування відповідного закону, що регулює діяльність різних видів кооперативів (частина перша статті 94 Господарського кодексу України).

Зазначені вище норми Господарського кодексу України кореспондуються із приписами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (частина перша статті 7 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

За статтями 20, 21 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу. Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків). Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

У випадку ліквідації кооперативу майно кооперативу, що залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об`єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету. При цьому у рішенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна (частини шоста та сьома статті 29 Закону України «Про кооперацію».

Особливості діяльності обслуговуючих кооперативів містяться у статтях 2, 23, 26 Закону України «Про кооперацію».

Так, обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку. Норма про кооперативні виплати не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Особи, які є членами створеного ним обслуговуючого кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні обслуговуючим кооперативом, отримувати певну частку активів обслуговуючого кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

За змістом наведених вище норм корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 № 904/4887/18.

При розгляді даного спору відповідач неодноразово наголошував на тому, що позивач ніколи не був та не є членом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика», з огляду на що даний спір не є корпоративним.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

09.07.2020 позивачем долучено до матеріалів справи копію Протоколу № 12 загальних зборів членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 24.03.2012 (т. 3 а.с. 21-23).

У Протоколі №12 загальних зборів від 24.03.2012 зазначено, що на посаду голови правління Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» було запропоновано ОСОБА_1 . Інших пропозицій не надійшло. На питання членів кооперативу ОСОБА_1 відповів, що раніше працював у Київському міськвиконкомі, займався організацією, розбудовою та контролем за діяльністю садових кооперативів міста Києва та області. Тому з майбутньою роботою ознайомлений, має вищу освіту, знає відповідне чинне законодавство та має додаткові можливості заробітку, не пов`язані з діяльністю кооперативу. В кооперативі його мало знають, тому що раніше членом кооперативу була дружина ОСОБА_9 .

В березні 2012 року ОСОБА_9 подала заяву правлінню кооперативу про вихід з кооперативу і передачу прав членства в кооперативі чоловіку ОСОБА_1 .

Правління кооперативу задовольнило заяву ОСОБА_9 , тому згідно з чинним законодавством для обрання ОСОБА_1 головою правління загальні збори мають спочатку затвердити рішення правління про прийняття ОСОБА_1 в члени Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика».

Переважною більшістю голосів вирішили затвердити рішення правління про прийняття ОСОБА_1 в члени Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика».

Голосуванням вирішили обрати на посаду голови правління кооперативу Іванченка О.Л.

Наказом №7 від 24.03.2012 ОСОБА_1 було призначено на посаду Голови правління Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» з 27.03.2012 (т. 1 а.с. 207).

09.09.2020 відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому відповідач просив суд призначити у справі №910/86/20 судове технічну експертизу документів, на вирішення експертів поставити питання:

1) у який період часу був виготовлений (виконаний) Протокол №12 від 24.03.2012, наданий позивачем до заяви про збільшення позовних вимог від 09.07.2020?

2) чи відповідає дата, вказана у Протоколі №12 від 24.03.2012, періоду коли була нанесена печатка Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика»?

3) у якій послідовності виконувались реквізити (підпис, відтиск печатки, роздрукування тексту) Протоколу №12 від 24.03.2012?

4) чи був виготовлений Протокол №12 від 24.03.2012 шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної чи копіювальної техніки?

Обгрунтовуючи вказане клопотання, відповідач вказав на те, що під час розгляду цивільної справи № 759/14392/17 Святошинським районним судом міста Києва позивачем на підтвердження тієї обставини, що він перебував на посаді голови правління відповідача, було здійснено спробу долучити до матеріалів справи протокол № 12 від 24.03.2012.

Під час проведення одного із судових засідань позивачем було заявлено відповідне клопотання. Суддя поцікавилась чи надсилалась копія такого протоколу № 12 від 24.03.2012 відповідачу. Оскільки копія протоколу відповідачу не надсилалась, відповідачу було вручено відповідну копію під час судового засідання. В подальшому Святошинським районним судом міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання про приєднання даного доказу до матеріалів справи, в той час як копія протоколу № 12 від 24.03.2012 залишилась у відповідача.

Відповідач наголосив на тому, що текст протоколу, копія якого була надана йому при розгляді справи № 759/14392/17 Святошинським районним судом міста Києва, зовсім відрізняється від тієї копії Протоколу №12 від 24.03.2012, яка долучена позивачем до матеріалів даної справи. Зокрема, як вбачається із змісту Протоколу № 12 від 24.03.2012, який було надано відповідачу в Святошинському районному суді міста Києва позивачем, жодної згадки про те, що позивача даним протоколом було прийнято в члени кооперативу немає.

Відповідач вказав на те, що текст Протоколу № 12 від 24.03.2012, копія якого долучена до позивачем до матеріалів даної справи, було надруковано зверху на печатку, що вказує на те, що ОСОБА_1 , перебуваючи певний час на посаді Голови правління кооперативу, маючи доступ до печатки кооперативу, мав можливість отримати чисті аркуші паперу з відбитком печатки кооперативу, і пізніше, вірогідно у 2020 році, надрукувати наданий суду протокол № 12 від 24.03.2012, текст якого не відповідає тим рішенням кооперативу, які насправді приймались на загальних зборах 24.03.2012.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з п. 3.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Відповідно до п. 3.2 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

- Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту. Для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів.

- Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл.

- Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами.

- Визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

- Установлення цілого за частинами документа.

- Установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки.

- Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

Згідно з п. 3.3 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи друкарських форм є:

- Установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках.

- Установлення належності літер певному комплекту шрифту.

- Установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машинки, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного на друкарській машинці.

- Установлення типу та ідентифікація комп`ютерної і копіювально-розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами.

- Установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Відповідно до п. 3.4 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи матеріалів документів є:

- Установлення роду, виду (іншої класифікаційної категорії) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини тощо), та їх спільної (різної) родової (групової) належності.

- Визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що для встановлення необхідних для правильного вирішення даного спору фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме для встановлення тієї обставини, чи був позивач у даній справі - ОСОБА_1 членом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» станом на дату прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Розглянувши запропоновані відповідачем питання, з яких має бути проведена експертиза, судом встановлено, що викладені позивачами питання узгоджуються з орієнтовним переліком вирішуваних питань, викладених у Науково-методичних рекомендаціях.

При цьому, суд зазначає, що у підготовчому засіданні 16.09.2020, вже після оголошення судом вступної та резолютивної частини даної ухвали, якою, зокрема, було зобов`язано позивача надати суду оригінал Протоколу №12 від 24.03.2012, представником позивача було долучено до матеріалів справи:

1) оригінал Протоколу № 12 загальних зборів членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 24.03.2012 (не містить відбитку печатки гаражного кооперативу) та

2) копію вказаного протоколу з відбитком печатки Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика».

Представник позивача пояснив, що саме текст Протоколу № 12 загальних зборів членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 24.03.2012, який не містить печатки гаражного кооперативу, є оригіналом вказаного документу.

Тобто, вже після оголошення судом вступної та резолютивної частини даної ухвали з`ясувалось, що оригіналом Протоколу №12 від 24.03.2012 є саме документ, який не містить відбитку печатки кооперативу (Додаток №1 до матеріалів справи, а.с. 1-3), тоді як печатка гаражного кооперативу міститься на долучених позивачем до матеріалів справи копіях вказаного протоколу (т. 3 а.с. 21-23; Додаток №1 до матеріалів справи а.с. 4-6).

При визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, господарським судом враховано наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, експертні служби Міністерства внутрішніх справ України.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.

У даному випадку, господарський суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи державній експертній установі в межах відповідної зони регіонального обслуговування, а саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

Частиною 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

З огляду на те, що підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: понад 90 календарних днів - якщо експертиза, зокрема, є особливо складною чи багатооб`єктною, потребує вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи є комплексною, з урахуванням встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків розгляду спору та з метою недопущення їх порушення, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/86/20 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/86/20 судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

2.1. У який період часу був виготовлений (виконаний) Протокол №12 від 24.03.2012?

2.2. Чи відповідає дата, вказана у Протоколі №12 від 24.03.2012, періоду коли була нанесена печатка Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика»?

2.3. У якій послідовності виконувались реквізити (підпис, відтиск печатки, роздрукування тексту) Протоколу №12 від 24.03.2012?

2.4. Чи був виготовлений Протокол №12 від 24.03.2012 шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної чи копіювальної техніки?

3. Витребувати у судовому засіданні 16.09.2020 у позивача оригінал Протоколу № 12 загальних зборів членів Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Арктика» від 24.03.2012.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

5. Зобов`язати відповідача здійснити попередню оплату експертизи відповідно до виставленого експертною установою рахунку, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертизи.

6. Ухвалу та матеріали справи №910/86/20 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

7. Зупинити провадження у справі №910/86/20 на час проведення судової експертизи.

8. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 21 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин