Рішення № 91647685, 10.09.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7289/20

Провадження № 2/686/2906/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді – Продана Б.Г., при секретарі – Боднар А.П., за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/7289/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьке таксі»

про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьке таксі» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн. В обґрунтування вимог зазначає, що 18.10.2019 року зазнав моральної шкоди внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, який відмовив йому у пільговому проїзді, оскільки він уже перевозить пасажирів, що користуються пільгою, створив конфліктну ситуацію, принизив його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, особи з інвалідністю 3-ї групи (довічно). Внаслідок протиправних дій працівника ТОВ «Хмельницьке таксі», сталося загострення його хвороби, позивач зазнав психологічного стресу, приниження, змушений був проходити лікування та прикладати додаткові зусилля для захисту своїх прав. У зв`язку із наведеним змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просить його задоволити із наведених підстав, зазначив, що зазнав моральної шкоди, яка виразилась в його моральних стражданнях внаслідок дій відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що компенсації за пільгові перевезення пасажирів відбуваються не від загальної кількості бажаючих скористатись пільговим проїздом, а виходячи із технічних характеристик транспортних засобів. А водій транспортного засобу, в якому здійснював проїзд позивач, вказував на те, що в салоні автобуса вже є пасажири, які користуються пільгою. Просить відмовити в задоволенні позову.

19.03.2020 року позов залишено без руху, надано термін позивачу для усунення недоліків.

26.05.2020 року позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

07.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

29.07.2020 року справу призначено до розгляду по суті.

02.09.2020 року відповідачем надано відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши надані докази, матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18,10.2019 року в м. Хмельницький, приблизно о 13:55 на зупинці «Філармонія», ОСОБА_1 здійснив посадку на міський автобус, номерний знак НОМЕР_1 , маршрут номер 40, «Лезнево-Ружична», перевізник - товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницьке таксі», директор - ОСОБА_3 . Пред`явив водію посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, особи із інвалідністю, категорія 1 посвідчення № НОМЕР_2 та зайняв вільне місце. Однак, під час руху маршрутки водій вступив із позивачем в некоректну, зухвалу, словесну розмову, створив конфліктну ситуацію, відмовляв позивачу у пільговому проїзді, змусив його оплатити за проїзд, оскільки відмовлявся продовжувати рух по маршруту. Почав підбурювати пасажирів проти ОСОБА_1 , що він нікуди не поїде, доки останній не сплатить за проїзд. Ще під час руху маршрутки, внаслідок конфліктної ситуації створеної водієм, образи позивача як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС, ОСОБА_1 відчув різке погіршення стану здоров`я, змушений був звернутись до поліції, яка викликала швидку допомогу.

Відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 , має право на безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку

оплата проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

За вимогами ст. 37 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктом 145 розділу VI Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ від 18 лютого 1997р. №176 (зі змінами і доповненнями) передбачено, що перевізник зобов`язаний, крім іншого, забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів та здійснювати перевезення пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд. За вимогами пункту І 49 зазначених Правил водію автобуса забороняється відмовляти пасажирам в обслуговуванні пасажирів, крім передбачених законодавством.

Щодо підстав для відмови у перевезенні автобусами загального перевезення (маршрутками), статтею 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водій автобуса мас право не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі. Доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії, передбачені статтею 40 Закону, суду відповідачем не надано.

Тоді як обставини, зазначені позивачем, підтверджуються матеріалами перевірки, що долучені до матеріалів справи, за скаргою ОСОБА_1 начальнику Управління «Укртрансбезпеки» у Хмельницькій області, зокрема актом № 177476 від 30.10.2019 року щодо порушення перевізником транспортного законодавства та протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 133-1,4.7 КУпАП № 0000781, від 30.10.2019 року на водія. З перевізником маршруту та водієм проведено роз`яснювальну роботу щодо необхідності неухильного виконання вимог чинного законодавства України під час виконання пільгових перевезень пасажирів.

20.02.2020 р. перевізнику ТОВ «Хмельницьке таксі», позивачем направлена скарга «Про не забезпечення виконання та грубе порушення рішення виконавчого комітету від 28.09.2017 року № 695 «Про затвердження Правил користування міським пасажирським транспортом(автобусами) в м. Хмельницький. Директором ТОВ «Хмельницьке таксі» позивача повідомлено, що по даному факту порушення, працівниками Укртрансбезпеки, 30 жовтня 2019 року, проведена перевірка транспортного засобу ВХ 35-36 АМ на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Складено Акт про порушення вимог ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» та винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Штраф згідно Постанови, водієм та підприємством сплачено повністю. З водієм проведена виховна робота щодо дотримання законодавства в сфері пільгового перевезення та дотримання Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Отже, ТОВ «Хмельницьке таксі» визнає факт порушення правил перевезення ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також неналежного виконання своїх та обов`язків водія 18.10.2019 року по маршруту №40, маршрутне таксі д.н.з. НОМЕР_1 , за що його притягнено до адміністративної відповідальності та штраф водієм та перевізником сплачено повністю, а тому заперечення представника відповідача проти позову в судовому засіданні, суд оцінює критично. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, тоді як позивачем доведено зазначені ним обставини, а відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 3 Конституції України, людини, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Стаття 55 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відсутність бюджетних коштів передбачених на соціальні зобов`язання щодо певної категорій громадян, яким держава окремими законами України встановила соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, не може бути підставою для відмови у забезпеченні такого права, як пільгового перевезення. (рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року).

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема, в приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Стаття 9 Пленуму визначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що внаслідок неправомірних дій працівника підприємства - відповідача ТОВ «Хмельницьке таксі», йому завдано моральної шкоди, він зазнав фізичних та моральних страждань, що є прямим доказом заподіяння моральної шкоди. Був принижений його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році, особи з інвалідністю 3-ї групи (довічно), захворювання якого пов`язане із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, його честі та гідності.

Внаслідок протиправних дій працівника ТОВ «Хмельницьке таксі», сталося загострення хвороби позивача, він отримав гіпертонічний криз, зазнав психологічного стресу, зазнав приниження. ОСОБА_1 пояснив, що змушений не тільки проходити лікування, а і прикладати додаткові зусилля для захисту його прав, збирати докази, що в свою чергу призвело до порушення звичайного режиму його життя, непередбаченого для його бюджету та бюджету сім`ї.

Весь період з 18.10.2019 року по сьогоднішній час позивач намагався поновити його порушене право, його життя перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, він вимушений прикладати додаткові зусилля задля захисту своїх законних прав у державних органах та суді.

Зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань, які виразились в порушенні звичного життєвого укладу, в неможливості нормального відпочинку, пригніченого стану, вимушеністю витрачати власний час на відновлення справедливості та порушення його права на користування пільгами в громадському транспорті, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, керуючись вимогою розумності та справедливості, ОСОБА_1 оцінив завдану йому відповідачем моральну шкоду в 3000 грн.

За таких обставин по справі, із врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача слід стягнути 600 грн. моральної шкоди. Суд вважає, що такий розмір моральної шкоди є розумним та справедливим і відповідатиме обсягу душевних страждань яких зазнав позивач, в решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 81, 258, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 3, 55 Конституції України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про автомобільний транспорт», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьке таксі» (р/р ІВАN: НОМЕР_3 , МФО 328209, АБ «Південний», код ЄДРПОУ 317923222257 м. Хмельницький, вул. Примакова 1, тел. 79 43 78) на користь ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_4 , ( АДРЕСА_1 ) – 600 грн. моральної шкоди.

В решті позову – відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.09.2020 року.

Суддя: