Постанова № 9164683, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-4194/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіній Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю представника відповідача - Циганкова І.С.,

прокурора- Горної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя

до Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Прокурора Залізничного району м. Сімферополя, який дієв інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя до Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (далі – підприємство СВК №102) про стягнення заборгованості по страхових внесках на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя в сумі 9123,90 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Підприємство СВК №102 знаходиться на обліку в УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в ПФУ в термін встановлений законодавством, проте за грудень 2009 року відповідач не сплатив страхові внески, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 9123,90 гривень, яка не погашена до цього часу.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 30.03.2010 року судом відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 30.03.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2010 року представник відповідача надав заяву про визнання позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі –Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Підприємство Сімферопольська виправна колонія № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (ЄДРПОУ 08680299) є юридичною особою, зареєстрованою виконкомом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 28.02.2000 року, відповідно до довідки ГУС № 05.3-8.1/406 від 10.02.2009 року.

Судом встановлено, що Підприємство СВК №102 зареєстровано як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя, реєстраційний номер№ 1301043а.

Таким чином, Підприємство СВК №102 являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року, Підприємство СВК №102 зобов’язалося сплатити 9123,90 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем не погашено заборгованість зі сплати страхових внесків за грудень 2009 року у розмірі 9123,90 гривень.

Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив зазначену ним в розрахунку суму страхових внесків в розмірі 9123,90 гривень.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На загальну суму боргу зі сплати страхових внесків станом на 01.02.2010 року в розмірі 9123,90 гривень Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя відповідачу виставлена вимога від 05.02.2010 року № Ю-125-С, яка була отримана відповідачем 08.02.2010 року про що свідчить відмітка на повідомлені про поштове вручення (а.с.8).

Судом встановлено, що в визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлену в вимозі від від 05.02.2010 року № Ю-125-С суму недоїмки зі сплати страхових внесків за грудень 2009 року в розмірі 9123,90 грн. не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначену вимогу не оскаржував.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунками сум заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

Відповідно до розрахунку заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування заборгованість відповідача перед бюджетом становить 9123,90 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9123,90 гривень розрахована позивачем вірно, являються погодженою відповідачем та підлягають стягненню з останнього.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства Сімферопольської виправної колонії № 102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (ЄДРПОУ 08680299) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 9123,90 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Тоскіна Г.Л.