Рішення № 91645767, 16.09.2020, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1007/20

Провадж.№ 2/481/263/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, філія «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор», про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач), за яким просив стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у розмірі 21183,65 грн, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 25504,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що його було звільнено з роботи відповідачем на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з 17.02.2020 року. Між тим, після звільнення йому не було сплачено заробітну плату що становить 21183,65 грн.

Наголосив, що після свого звільнення він звертався до відповідача з проханням виплати йому вищевказану суму заробітної плати, але йому було повідомлено, що у зв`язку з відсутністю грошових коштів, заборгованість по заробітній платі виплатити неможливо.

Крім того, посилаючись на те, що з дня звернення до суду відповідачем повний розрахунок не проведено, позивач на підставі вимог ст. 117 КЗпП України, просив також стягнути середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 17.02.2020 року по 01.08.2020 р.

05.08.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

17.08.2020 року за клопотанням позивача судом витребувано у відповідача копію наказу про звільнення ОСОБА_1 ; розрахунковий лист (ловідку) про нарахування ОСОБА_1 всіх сум (заробітної плати та інші), що належать до виплати, але не виплачених на день його звільнення; довідку про середній заробіток ОСОБА_1 , або інформацію про нараховану заробітну плату (без утримання податків та інших обов`язкових платежів) ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передували місяцю звільнення.

Ухвалою суду від 17.08.2020 р. судове засідання по справі відкладено до 11.00 год. 16.09.2020 р., у зв`язку з неявкою сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення, у разі неявки представника відповідача, не заперечував.

Відповідач ДП «Миколаївський облавтодор» про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним, однак у судове засідання явку свого представника не забезпечив. Відзив на позов до суду не надіслав. Заяв про розгляд справи за відсутності представника підприємства чи відкладення розгляду справи не направляв. Тому, зважаючи на встановлені законом стислі строки розгляду даної категорії справ, суд, враховуючи те, що всі затребувані судом документи відповідач надав, суд приймає рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 , починаючи з 03.05.2017 року працював на посадах машиніста автогрейдера VI розряду, в.о. начальника філії «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» (а.с. 9).

Згідно наказу відповідача за № 11-к від 17.02.2020 року про припинення трудового договору з позивачем було розірвано трудовий договір, за заявою працівника на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України - за угодою сторін.

Після звільнення ОСОБА_1 відповідачем була надана довідка щодо невиплати йому заробітної плати (а.с.10).

Так, згідно даної довідки, станом на 01.07.2020 року заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі складає 21183,65 грн.

Таким чином, суд дійшов переконання, що дійсно позивачеві при звільненні не виплачена заробітна плата у загальному розмірі 21183,65 грн. та має місце затримка на 145 робочих дні (з 18.02.2020 року по 16.09.2020 року) з дня його звільнення по день розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому при звільненні від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Ст. 117 цього Кодексу визначає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у справі №6-788цс16, відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

При цьому суду не надано доказів щодо наявності спору між сторонами щодо нарахування належних при звільненні сум, навпаки при звільненні у розрахунковій довідці позивача, виданій підприємством, зазначена сума заборгованості по заробітній платі, належної до виплати, і ця сума не оспорююється позивачем.

Отже, вимоги статей 47, 116 КЗпП України щодо виплати всіх належних позивачу від підприємства ДП «Миколаївський облавтодор» сум, відповідач не виконав і своєчасно з позивачем не розрахувався.

Відтак, факт несвоєчасної виплати позивачу заробітної плати, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, зокрема довідкою ДП «Миколаївський облавтодор» про наявність такої заборгованості (а.с.10).

Таким чином, зазначені обставини є підставою для стягнення з відповідача на підставі ст.117 КЗпП середнього заробітку за час затримки виплати позивачу заробітної плати з 18.02.2020 року по 16.09.2020 року включно.

Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 346,59 грн.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. При визначенні середньої заробітної плати, суд виходить з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями) та погоджується з визначеною сторонами сумою у розмірі 346,59 грн.

Таким чином, сума середнього заробітку за весь час затримки по день вирішення справи нараховується судом, не виходячи за межі позовних вимог в розмірі 25504,20 грн. (73 роб. дн. х 346,59 грн.).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню наступні суми:

21183,65 грн. - заробітна плата, погашення якої відповідач на час розгляду справи не провів;

25504,20 грн. - середній заробіток за час затримки виплати відповідачем заробітної плати за 73 робочих дні, враховуючи що на день розгляду справи відповідачем так і не проведено остаточний розрахунок при звільненні з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, виходячи з того, що позивача, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнено від сплати судового збору за подачу вимог про стягнення заробітної плати, такі витрати, які складають у розмірі 840,80 грн., належить стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, філія «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор», про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 21183 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят три) гривні 65 копійок.

Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника в сумі 25504 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 код ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31159920, 54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2 "А".

Третя особа : філія «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор», 55601, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Романа Шухевича, 53

Повний текст рішення виготовлений 18.09.2020 року.

Суддя Вжещ С.І.