Ухвала суду № 91645106, 18.09.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/1434/19

2/465/2868/20

УХВАЛА

Іменем України

"18" вересня 2020 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря Мацко Х.Д.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Львові заяву представника відповідача – адвоката Сокальського Д.А. про відвід судді Мартинишин М.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, упущеної вигоди та визнання недійсності проведення судово-психіатричної експертизи -

встановив:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, упущеної вигоди та визнання недійсності проведення судово-психіатричної експертизи .

Представник відповідача – адвокат Сокальський Д.А. подав 18.09.2020 року заяву про відвід судді Мартинишин М.О. з тих підстав, що суддя Мартинишин М.О. вже брала участь у даній справі та висловлювала свою позицію у справі при вирішенні питання про відкриття провадження, згідно ухвали від 26 березня 2019 року, яка була предметом оскарження в суді апеляційної інстанції. Крім того, в судовому засіданні 22 липня 2020 року в Львівському апеляційному суді позивачка ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що лише суддя Мартинишин М.О. їй дуже подобається, що лише суддя Мартинишин М.О. єдина приймала рішення на користь позивача по даній справі, які підходять та повністю влаштовують ОСОБА_1 . Адвокат Сокальський Д.А. вважає, що суддя Мартинишин М.О. не може брати участі у розгляді цивільної справи ща позовом ОСОБА_1 до КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, упущеної вигоди та визнання недійсності проведення судово-психіатричної експертизи, оскільки викликає підставний, мотивований, обгрунтований сумнів у неупередженості судді. На підставі ч.2 ст.36 ЦПК України просить задоволити відвід судді.

Позивачка в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача, просить відмовити у задоволенні відводу судді Мартинишин М.О., оскільки предстаник відповідача в такий спосіб хоче затягнути розгляд справи.

Предстаник відповідача - адвокат Сокальський Д.А. в судовому засіданні підтримав клопотання про відвід судді, пояснення дав аналогічні викладені у ньому.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України(в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).

Так, відповідно до ч.2 ст. 36 ЦПК України, суддя суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2,3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві ''Білуга проти України'' та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь – який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі ''Білуха проти України'', наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ ''Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї'', згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вивченні заяви представника відповідача - адвоката Сокальського Д.А., матеріалів цивільної справи №465/1434/19, судом дійсно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 висловлювала свою позицію щодо обставин, які мали місце в судовому засіданні 22 липня 2020 року в Львівському апеляційному суді неодноразово зазначала, що лише суддя Мартинишин М.О. їй дуже подобається, єдина приймала рішення на користь позивача по даній справі.

Відповідно ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Зважаючи на вищенаведені положення закону та встановлені обставини, слід прийти до висновку, що з метою забезпечення особам, що беруть участь у справі, довіри до суду, який розглядає справу, для створення умов, при яких відпадуть сумніви у неупередженості та безсторонності судді при розгляді справи, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду та виходячи із вимог ч.2 ст. 36 ЦПК України, що представник відповідача – адвокат Сокальський Д.А. заявив вмотивований відвід, а тому слід заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 33, 36, 40, 41, 259-260 ЦПК України -

постановив:

Задовольнити заяву представника відповідача – адвоката Сокальського Д.А. про відвід судді Мартинишин М.О. у цивільній справі № 465/1434/19, провадження № 2/465/2868/20 за позовом ОСОБА_1 до КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, упущеної вигоди та визнання недійсності проведення судово-психіатричної експертизи .

Матеріали справи передати до цивільної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на автоматизований розподіл для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: Мартинишин М.О.