Ухвала суду № 916437, 05.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-22236/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. у справі     № А-6/417

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Нафто-Трейд”

до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Дунця О. Я.,

відповідача – Бабій Т. С., Гринчук М. Р., Ільків І. Д.,

встановив:

      Товариством подано позов, з урахуванням наступних змін і доповнень, про припинення провадження у справі в частині визначених йому податковими повідомленнями-рішеннями (далі – ППР) № 0000462600/0, № 0000472600/0,         № 0000152350/0від 27.09.2004р. податкових зобов’язань та штрафних санкцій, відповідно, по ПДВ в сумі 50467285 грн. 80 коп., податку на прибуток - 5107120 грн., податку на доходи нерезидентів із джерелом походження на Україні - 1761321 грн. 75 коп. та про визнання їх недійсними в інших частинах.

      Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2005р., прийнятим відповідно норм ГПК України, у справі № А-6/417 позов задоволено частково з відмовою в припинені провадження у справі стосовно податкових зобов’язань та штрафних санкцій по ПДВ в сумі 662 313 грн.

      Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. рішення від 27.10.2005р. по даній справі, яке переглянуто за правилами КАС України, змінено в частині застосування норм ГПК України, в решті залишено без змін.

      Судові рішення мотивовані тим, що період перевірки, зазначений в акті    № 34/23-20/31162535 від 21.09.2004р., вже перевірявся відповідачем - акт       № 728/23/120/1/31162535 від 18.12.2003р.; висновки про завищення позивачем валових доходів, нарахування податку на доходи нерезидентів та ПДВ не підтверджуються матеріалами справи; висновком судово-бухгалтерської експертизи підтверджено повторне включення відповідачем в оспорювані ППР сум податкових зобов’язань, які були предметом розгляду по справі № А-8/44, судові рішення по якій набрали законної сили.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в позові відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 5.1. ст. 5, п. 13.5. ст. 13, п. 16.13. ст. 16, п. 18.3. ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.4. п. 7.2., пп. 7.3.6. п. 7.3., пп. пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін у зв’язку з їх прийняттям відповідно чинного законодавства.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної перевірки правильності дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 30.06.2003р. та по ПДВ за період з 01.07.2002р. по 31.07.2003р. відповідачем складено акт № 728/23/120/1/31162535 від 18.12.2003р. про встановлення порушень пп. 1.35.2. п. 1.35. ст. 1, п. 5.1. ст. 5, п. 13.5. ст. 13, п. 18.3. ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.3.6. п. 7.3., пп. пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та донараховано у зв’язку з цим, відповідно, податок на прибуток - 2771600 грн., податок з доходів нерезидентів - 586 937 грн. 25 коп., ПДВ - 33391 724 грн. 50 коп.

      23.12.2003р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийняті ППР                № 0001042301/0 про визначення податкових зобов’язань: по ПДВ - 50467 285 грн. 85 коп., в т. ч. відповідно 33391 724 грн. 50 коп. основного платежу та 17075561 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій, № 00001032301/0 по податку на прибуток - 5107120 грн. (2771600 грн. та 2335520 грн.), № 0000042350/0 по податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження на Україні - 1761321 грн. 75 коп. (586 937 грн. 25 коп. та 1174384 грн. 50 коп.).

      Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2004р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2004р., припинено провадження у справі № А-8/44 за позовом позивача до відповідача про визнання недійсними ППР від 23.12.2003р. за відсутністю предмету спору у зв’язку з порушенням пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при розгляді скарг.

      Незважаючи на це відповідачем частково повторно проведена перевірка правильності дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 31.03.2004р. та по ПДВ за період з 01.07.2002р. по 31.05.2004р. з складенням акту № 34/23-20/31162535 від 21.09.2004р.  в якому встановлено порушення п. 1.32., пп. 1.35.2. п. 1.35. ст. 1, п. 5.1. ст. 5, п. 13.5. ст. 13, п. 18.3. ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.3.6. п. 7.3., пп. пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та донараховано, відповідно, податок на прибуток в розмірі 2929900 грн., податок з доходів нерезидентів - 679491 грн. 24 коп. та ПДВ - 32821851 грн. 50 коп.

      27.09.2004р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийняті ППР                № 0000462600/0 про визначення податкових зобов’язань: по ПДВ в розмірі 49232777 грн. 25 коп., в т. ч. відповідно 32821851 грн. 50 коп. основного платежу та 16410925 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000472600/0 по податку на прибуток - 5827950 грн. (2929900 грн. та 2898050 грн.),                    № 0000152350/0 по податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження на Україні - 2093153 грн. 72 коп. (679491 грн. 24 коп. та 1395662 грн. 48 коп.).

      Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 2434 по справі, складеним 26.09.2005р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, обґрунтовано прийнятим до уваги судами, встановлено не підтвердження документально та нормативно висновків проведених відповідачем перевірок позивача в частині донарахування останньому в періоди зазначені як в акті            № 728/23/120/1/31162535 від 18.12.2003р. податку на прибуток в сумі 2771600 грн., податку з доходів нерезидентів - 586937 грн. 25 коп., ПДВ – 33391724 грн. 50 коп., так і в акті № 34/23-20/31162535 від 21.09.2004р. податку на прибуток в сумі 2929900 грн., податку з доходів нерезидентів – 697491 грн. 24 коп., ПДВ – 32821851 грн. 50 коп.

      В касаційній скарзі відповідач посилається на порушення позивачем норм матеріального права при здійснені господарських операцій без зазначення реквізитів актів перевірок в яких вони відображені та ніяким чином не спростовує висновків судово-бухгалтерської експертизи про не підтвердження по ним донарахування податкових зобов’язань документально та нормативно.

      Аналізуючи положення п. 5.1. ст. 5, п. 13.5. ст. 13, п. 16.13. ст. 16, п. 18.3. ст. 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.4. п. 7.2., пп. 7.3.6. п. 7.3., пп. пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. ст. 72, 159, 161 КАС України, колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно і всебічно з’ясували обставини справи на підставі поданих сторонами та досліджених в судових засіданнях доказів.

      Також судами попередніх інстанцій правомірно врахований акт перевірки        № 608/23-31162535 від 13.08.2004р. позивача та прийняте на його підставі відповідачем ППР від 13.08.2004р. № 0000402600/0 про завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень-травень 2003р. в розмірі 662313 грн., яке скасоване рішенням ДПА в Івано-Франківській області                               № 14133/10/25-019/249 від 25.11.2004р.

      Таким чином, припинення провадження в даній справі відносно податкових зобов’язань з ПДВ обґрунтовано підлягає лише в сумі 49094117 грн. 25 коп., в т. ч. 32729411 грн. 50 коп. основного платежу та нарахованих на нього 16364705 грн. 75 коп. штрафних санкцій.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2006р. у справі № А-6/417 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                                            Брайко А. І.