Рішення № 91641557, 19.08.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.08.2020

Справа № 937/8098/19

Провадження №2/937/517/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

в складі головуючого судді - Редько О.В., за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» про стягнення грошових коштів при звільненні, суд

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить:

- стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на користь позивача заборгованість по заробітній платі 14 697 грн. 15 коп.;

- стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 20 747 грн. 40 коп.

Позовна заява обґрунтована тим, що в період 11 квітня 2005 року по 03 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 знаходилась в трудових відносинах з Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор». Відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 14 697 грн. 15 коп. Підтвердженням факту існування заборгованості є розрахунково – платіжна відомість, яка видана відповідачем після звільнення. Довідку про нараховані позивачу суми заробітної плати та інших виплат відповідач видати відмовився. 3 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 була звільнена згідно ст. 40 п. 1 КЗпП України. В день звільнення відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, чим порушив ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Згідно з розрахунково – платіжною відомістю станом на 31.05.2019 року у зв`язку із звільненням позивачу належало до виплати 14 697 грн. 15 коп., однак позивачу невідомо з чого складалась вказана сума, оскільки довідку про заборгованість з моменту звільнення та до теперішнього часу не надано. Позивачу частково виплачено заборгованість з заробітної плати. Крім того, ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно наданого позивачем розрахунку середній заробіток за період затримки розрахунку складає 20 747 грн. 40 коп.

ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, посилаючись не те, що відповідач не мав об`єктивної можливості виплатити позивачу в день звільнення 03.05.3019 належні їй кошти, оскільки в червні 2019 року було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПрАТ «Мелком», що перебували на рахунках у всіх банках та фінансових установах. Тільки 25.07.2019 року було знято арешт з рахунків ПрАТ «Мелком», після чого ПрАТ «Мелком» відразу виплатив позивачу всі належні їй суми.

Позивач в судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника, в заяві зазначає, що з метою врегулювання спору відповідачем було запропоновано позивачу укласти мирову угоду на умовах виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені у сумі 10000,00 грн. (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), але позивач відмовилася укласти мирову угоду на запропонованих умовах.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач прийнята по переводу інженером по експлуатації споруд та устаткування водопровідно-каналізаційного господарства до відділу головного енергетика до ВАТ «Мелком» /а.с.3/.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звільнена з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з ПрАТ «Мелком» /а.с.4/.

Згідно виписки з наказу про звільнення з роботи № 98 від 03.05.2019 року виданої ПрАТ «Мелком» ОСОБА_1 , інженер по експлуатації споруд та устаткування водопровідно-каналізаційного господарства відділу головного енергетика з 03.05.2019 року була звільнена згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України /а.с.8/.

Згідно довідки про нараховану, але не виплачену заробітну плату та інші виплати і компенсацію № 234 від 29.04.2020 року виданої Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський компресор» ОСОБА_1 на дату звільнення (03.05.2019 року) було нараховано: сума вихідної допомоги при припиненні трудових відносин – 3 914 грн. 40 коп.; грошова компенсація за невикористану відпустку за 21 добу – 3 796 грн. 17 коп.; компенсація втрати частини доходу у зв`язку за несвоєчасну виплату заробітної плати – 51 грн. 83 коп., а всього 7 762 грн. 40 коп. Станом на 24.09.2019 року нарахована заробітна плата, виплати та компенсації при звільненні ОСОБА_1 виплачені в повному обсязі /а.с.67/.

Згідно довідки № 434 від 29.07.2020 року виданої Приватним акціонерним товариством «Мелітопольський компресор» ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата:

- за лютий 2019 року в сумі 3 682 грн. 70 коп. (з урахуванням: виплат за час щорічної відпустки – 365 грн. 10 коп., допомоги по тимчасовій непрацездатності – 330 грн. 50 коп., компенсації за порушення строків виплати – 12 грн. 60 коп.), відпрацьовано 9 днів;

- за березень 2019 року в сумі 4 878 грн. 06 коп. (з урахуванням: виплат за час щорічної відпустки – 2 741 грн. 85 коп., матеріальної допомоги – 100 грн. 00 коп., компенсації за порушення строків виплати – 40 грн. 76 коп.), відпрацьовано 6 днів;

- за квітень 2019 року в сумі 2 707 грн. 12 коп. (з урахуванням компенсації за порушення строків виплати – 116 грн. 57 коп., виплат за час щорічної відпустки – 909 грн. 15 коп., допомоги по тимчасовій непрацездатності – 414 грн. 81 коп.), відпрацьовано 4 дня /а.с.83, 85/.

Згідно розрахунку, наданого позивачем ОСОБА_1 заборгованість середнього заробітку складає 20 747 грн. 40 коп. та розрахована з наступного:

- заробітна плата за лютий 2019 року складає 3 682 грн. 70 коп. (відпустка – 365 грн. 10 коп., лікарняний – 330 грн. 50 коп.), відпрацьовано 9 днів

3682 грн. 70 коп. – 365 грн. 10 коп. = 2987 грн. 10 коп. / 9 = 331 грн. 90 коп. (середній заробіток за лютий);

- заробітна плата за березень складає 4 878 грн. 06 коп. (відпустка – 2 741 грн. 85 коп.; матеріальна допомога – 100 грн. 00 коп.), відпрацьовано 6 днів

4878 грн. 06 коп. – 2741 грн. 85 коп. – 100 грн. 00 коп. = 2036 грн. 21 коп. / 6 = 339 грн. 37 коп. (середній заробіток за березень);

- заробітна плата за квітень 2019 року складає 2 707 грн. 12 коп. (відпустка – 909 грн. 15 коп., лікарняний – 414 грн. 81 коп.), відпрацьовано 4 дні

2707 грн. 12 коп. – 909 грн. 15 коп. – 414 грн. 81 коп. = 1383 грн. 16 коп. / 4 = 345 грн. 79 коп. (середній заробіток за квітень).

(331 грн. 90 коп. + 339 грн. 37 коп. + 345 грн. 79 коп.) / 3 = 1017 грн. 06 коп. / 3 = 339 грн. 02 коп. (середній заробіток)

3 травня 2019 року – скорочення

24 вересня 2019 року – остання виплата заборгованості

Згідно графіку роботи підприємства (3 денна неділя) заборгованість складає 60 днів в т.ч. (травень – 12 днів, червень – 11 днів, липень – 15 днів, серпень – 11 днів, вересень – 11 днів).

345 грн. 79 коп. * 60 днів = 20 747 грн. 40 коп. (компенсація) /а.с.86/.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Згідно ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а саме кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає захист цивільних прав та інтересів судом, а саме кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідносин.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належну оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так позивач в позові зазначає, що згідно з розрахунково – платіжною відомістю станом на 31.05.2019 року до виплати ОСОБА_1 належало 14 697 грн. 15 коп. /а.с.9/.

Водночас, позивач зазначає, що в день звільнення та в подальшому довідку про розмір заборгованості з заробітної плати відповідачем надано не було. Певний час на картковий рахунок позивача надходили грошові кошти, однак через відсутність довідки про заборгованість зі сплати заробітної плати, позивач не має можливості певно визначити які саме кошти вона отримала.

Крім того, відповідачем було надано довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату та інші виплати і компенсації, з якої судом було встановлено, що на дату звільнення, а саме станом на 03.05.2019 року ОСОБА_1 до сплати було нараховано 7 762 грн. 40 коп. Сплачені кошти в повному обсязі 24.09.2019 року.

Таким чином, твердження позивача про те, що станом на 03.05.2019 року (дату звільнення) заборгованість по заробітній платі в сумі 14 697 грн. 15 коп. спростовується наданими відповідачем доказами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі 14 697 грн. 15 коп. не підлягають задоволенню.

Щодо уточнених позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку в сумі 20 747 грн. 40 коп., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять компенсаційні виплати. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати передбачена ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з порядком, затвердженим постановою № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, а середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Відповідно до постанови КМУ від 26.09.2001 № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхування», середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 20746,40 грн.

Крім того, вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, однак враховуючи те, що позивач в позовній заяві не ставить питання щодо стягнення понесених судових витрат, суд вважає за можливе залишити їх за нею.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 274, 277, 278, 279 ч.5 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» про стягнення грошових коштів при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» аліменти на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20 746 (двадцять тисяч сімсот сорок шість) гривень 40 (сорок) копійок, який визначено без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню при сплаті.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса мешкання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Мелітопольський компресор», ЄДРПРОУ 00217840, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 210.

Повний текст рішення складений 31.08.2020 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: О.В. Редько