Ухвала суду № 91641535, 17.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.09.2020

Справа № 937/6811/20

Провадження №1-кс/937/3311/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора – Капліної К. О.,

підозрюваного — ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Рудь Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Казакова О.О.у кримінальному провадженні ЄРДР № 120200801400002286 від 15.09.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що має судимості:

- 24.02.2009 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.3 ст.313 КК України до 5 років позбавлення вол. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком на 1 рік;

- 23.09.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.307, ч.3 ст.313, ч.1 ст.317, ст.70,71 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22.09.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.307, 71 КК України до 6 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 27.12.2019 року умовно достроково на 1 рік 4 місяці 3 дні,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Казакова О.О., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Д.С.,у кримінальному провадженні ЄРДР № 120200801400002286 від 15.09.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи повторно, з метою подальшого збуту, незаконно придбав психотропну речовину, яка знаходиться у незаконному обігу – «амфетамін» та незаконно зберігав при собі з метою збуту, до моменту затримання о 15 год. 20 хв. 15 вересня 2020 року в порядку ст.208 КПК України співробітниками Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області. В ході особистого обшуку ОСОБА_1 , який проводився в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України біля будинку АДРЕСА_3 в період часу з 17 години 51 хвилини до 19 години 11 хвилин 15.09.2020 року, було виявлено та вилучено «9» (дев`ять) полімерних згортків з біло-сірою кристалічною речовиною, один з яких відповідно до висновку експерта № 7-2651 від 16.09.2020 року є психотропною речовиною, що знаходиться у незаконному обігу – «амфетамін», загальна маса якого в перерахунку на основу склала 0,0530 грамів, які останній зберігав при собі з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчиненого повторно, тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 15 вересня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140002286 за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст.307 ч.1 КК України, яке у подальшому було перекваліфіковано на ч.2 ст.307 КК України.

«15» вересня 2020 року ОСОБА_1 , був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

«16» вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

Підозру відносно ОСОБА_1 слідчий обґрунтовує наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинені злочину;

-висновком судової хімічної експертизи;

-протоколом огляду місця події;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

-повідомленням про підозру ОСОБА_1 .

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, немає стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 знову почне зберігати з метою збуту психотропні речовини для подальшого збагачення. Крім того ОСОБА_1 вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, отже він може безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2)незаконно впливати на свідків;

3)вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися з місця проживання. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів існування, немає стійких соціальних зв`язків, тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 може знову вчинити кримінальне правопорушення пов`язане зі збутом психотропні речовини для подальшого збагачення. враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів він може безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, отже обрання відносно нього більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Капліна К.О. просила задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою причетність до скоєння злочину визнав, але просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат Рудь Д.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.4, 5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше вчиняла злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти роківз конфіскацією майна, що підтверджується наступними доказами: протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинені злочину; висновком судової хімічної експертизи; протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; повідомленням про підозру ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , будучи особою, яка має судимості за скоєння злочинів пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів знову підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, скоєного в період умовно дострокового звільнення від відбування покарання, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, а тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінального покарання може незаконно впливати на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування і суду, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, а також є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Відсутність осіб, які заслуговують на довіру, а також те, що сам ОСОБА_1 , не працює та не має джерела доходу, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який віднесено до категорії тяжких злочинів, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваного, а тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Отже, застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 50 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ЄРДР № 120200801400002286.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Казакова О.О.у кримінальному провадженні ЄРДР № 120200801400002286 від 15.09.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 15 години 20 хвилин 15 вересня 2020 року до 15 години 20 хвилин 13 листопада 2020 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 15 години 20 хвилин 13 листопада 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 109 850 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700; рахунок №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ЄРДР №120200801400002286.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 години 20 хвилин 13 листопада 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: