
Справа № 758/5896/17
Категорія 23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві цивільну справу за позовом першого заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з навчанням,-
В С Т А Н О В И В :
28.04.2017 року перший заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року у розмірі 54485 грн. 82 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 навчався у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на підставі укладеного контракту про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України особами рядового і навчальницького складу від 03.08.2007 року на навчання у вищому навчальному закладі Держспецзв`язку.
Після закінчення Інституту відповідач у період з 25.06.2011 року по 22.04.2015 року проходив службу в Держспецзв`язку на посадах осіб начальницького складу.
Наказом Державного центру захисту інформаційно-телекомунікаційних систем Держспецзв`язку від 24.04.2015 року № 37-ст «Про особовий склад» відповідача було звільнено у запас Збройних Сил України за п.п. 6 п. 92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.
В силу ч. 9 ст. 11 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» з відповідача підлягає стягнення відшкодування витрат, пов`язаних з їх підготовкою та утриманням у вищому навчальному закладі.
Крім того, відповідно до п. 3 Контракту, відповідач взяв на себе зобов`язання проходити службу в Держспецзв`язку протягом 5 років після закінчення Інституту.
У добровільному порядку відповідач погодився відшкодувати понесені витрати на користь позивача, однак станом на день звернення до суду з цим позовом відповідні грошові кошти ОСОБА_1 не сплачені.
За таких обставин, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року у розмірі 54485 грн. 82 коп.
До початку судового засідання представники Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Військової прокуратури Київського гарнізону подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача також скористався своїм право на розгляд справи без його участі, до суду подав відповідну заяву, в якій проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. До суду також подав заперечення на позов, в яких просив відмовити у його задоволенні, з підстав того, що контракт, укладений між сторонами, не містить обов`язку відшкодувати витрати у разі звільненні відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом достовірно встановлено, що 03.08.2007 року між Інститутом спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в особі директора та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України особами рядового і навчальницького складу. (т. 1 а.с. 9-10)
Відповідно умов вказаного контракту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання проходити службу в Держспецзв`язку протягом 5 років після закінчення навчання. В свою чергу Держспецзв`язок зобов`язався забезпечити ОСОБА_1 серед іншого, грошове, речове та інше забезпечення.
26.04.2011 року між Заступником голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та ОСОБА_1 було укладено про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України особами рядового і навчальницького складу строком на 5 років. (т. 1 а.с. 11-12)
Як вбачається з Витягу з послужного списку старшого лейтенанта Держспецзв`язку ОСОБА_1 у період з 03.08.2007 року до 25.06.2011 року відповідач був курсантом Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; а з 25.06.2011 року по 22.04.2015 року перебував на різних посадах Держспецзв`язку. (т. 1 а.с. 13-14)
Відповідно до Витягу з наказу Державного центру захисту інформаційно-телекомунікаційних систем Держспецзв`язку від 24.04.2015 року № 37-ст «Про особовий склад» ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних Сил України за п.п. 6 п. 92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту. (т. 1 а.с. 15)
Відповідно до Довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з навчанням курсанта ОСОБА_1 у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року, його грошове забезпечення складає 13126 грн. 62 коп., продовольче забезпечення - 36446 грн. 57 коп., речове забезпечення - 3953 грн. 20 коп., медичне забезпечення - 959 грн. 43 коп., що разом складає 54485 грн. 82 коп. (т. 1 а.с. 26)
Відповідним листом на адресу ОСОБА_1 було запропоновано відповідачу добровільно сплатити грошові кошти у розмірі 54485 грн. 82 коп. на підставі вищевказаної Довідки-розрахунку від 07.03.2015 року.
У поданих до суду запереченнях на позов, відповідач зазначав, що контракт, укладений між сторонами не передбачає умову, відповідно до якої, ОСОБА_1 мав би відшкодувати Держспецзв`язку витрати, пов`язані з утриманням в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Крім того, зазначав, що редакція Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», що була чинна на момент укладення контракту між сторонами, не передбачала обов`язку курсантів відшкодовувати витрати, пов`язані з їхнім навчанням та утриманням. А відтак, в силу ст. 58 Конституції України норма Закону на яку посилається позивач не може бути застосована до правовідносин, що виникли до набрання нею чинності, тобто до відносин сторін у справі. (т. 1 а.с. 53-54)
В поданих поясненнях щодо заперечень на позов, позивач не погоджується з вищевикладеною позицією відповідача, та зазначає, що моментом виникнення спірних правовідносин є 23.04.2015 року, тобто наступний день після дня звільнення відповідача зі служби, а не дата укладення контракту. Відтак, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», тобто норма що передбачає обов`язок відшкодування витрат пов`язаних з навчанням та утриманням, підлягає застосуванню до спірних правовідносин. (т. 1 а.с. 68-71)
Причиною спору між сторонами стала відмова відповідача відшкодувати позивачеві витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом достовірно встановлено, що укладений між сторонами контракт від 03.08.2007 року не містив положення про те, що відповідач у разі його звільнення буде зобов`язаний відшкодувати на користь позивача понесені ним витрати на його навчання та утримання.
Суд також погоджується з доводами відповідача, що редакція Закону України «Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» на момент укладення контракту, не містила положення про необхідність відшкодування відповідних витрат.
Однак, суд не погоджується з тим, що спірні правовідносини між сторонами виникли в 03.08.2007 року і законодавством, чинним на цей момент, мають регулюватись відповідні правовідносини.
Суд погоджується з позицією позивача в аспекті того, що спірні правовідносини виникли між сторонами 23.04.2015 року, тобто на наступний день після звільнення відповідача із займаної посади.
Відтак, редакцією Закону України «Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», чинною станом на 23.04.2015 року, мають бути регульовані правовідносини, що виникли. Стягнення з відповідача суми понесених витрат на його утримання та навчання має відбуватись не на підставі укладеного між сторонами контракту, а в силу норми Закону України «Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», що передбачала відповідний обов`язок.
Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», у редакції Закону, яка діяла на час дії спірних правовідносин, Курсанти, які звільняються зі служби через службову невідповідність або у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, а також військовослужбовці, які звільняються зі служби із зазначених підстав протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу, в тому числі вищого військового навчального закладу чи військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, в якому вони навчалися за державним замовленням і після закінчення якого були прийняті на військову службу, відшкодовують центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх підготовкою та утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Зазначені зміни до вказаного Закону прийняті 02 червня 2009 року, набули чинності 20 червня 2009 року.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що положення ч. 9 ст. 11 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» має застосовуватись до спірних правовідносин у редакції на момент звільнення відповідача і тому суду слід визначитись із тим, чи є вони підставою для відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку та умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних Сил України за п.п. 6 п. 92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.
Постановою Кабінету Міністрів від 25 листопада 2009 року № 1258 затверджено Порядок та умови відшкодування курсантами та особами начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що витрати відшкодовуються Адміністрації Держспецзв`язку, іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Інститут підпорядкований Адміністрації Держспецзв`язку.
Згідно з п. 3 Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотньому напрямку; оплатою житлово-комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до п.7 Порядку у разі відмови курсанта або особи начальницького складу Держспецзв`язку добровільно відшкодувати витрати таке стягнення здійснюється у судовому порядку.
Суд вбачає доведеним розмір понесених позивачем витрат на навчання та утримання ОСОБА_1 , що одночасно є ціною позову, на підставі наявних в матеріалах справи доказів несення вказаних витрат, а також в силу того, що стороною відповідача жодним доказом не було спростовано відповідний розрахунок.
Факт навчання ОСОБА_1 у Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року ним визнано у судовому засіданні від 17.01.2018 року. (т. 1 а.с. 74)
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 612, 624, 1050 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов першого заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з навчанням - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ЄДРПОУ - 34979237) витрати, пов`язані з утриманням в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у період з 20.08.2007 року по 24.06.2011 року у розмірі 54485 грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (ЄДРПОУ - 38347014) судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Васильченко
Судове рішення № 91641265, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 09.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 758/5896/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: