Ухвала суду № 91639111, 18.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

18 вересня 2020 року м. Київ № 640/21957/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву та заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" доОфісу великих платників податків ДПСпровстановлення відсутності компетенції,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про встановлення відсутності у відповідача права зменшувати позивачу суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86 652 603,72грн. за податковим повідомленням - рішенням №0004524614 від 01.06.2018, винесеним відповідачем та встановлення відсутності у відповідача права збільшувати позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 21 663 150,93грн., з яких за основним платежем - 14 442 100,62грн. за нарахованими штрафними санкціями - 7 221 050,31грн., за податковим повідомленням - рішенням №0004514614 від 01.06.2018 винесеним відповідачем.

Ухвалою суду від 17.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

18 вересня 2020 року позивачем до суду подано уточнений адміністративний позов, відповідно до якого просить суд: встановити відсутності у відповідача права зменшувати позивачу суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86 652 603,72грн. за податковим повідомленням - рішенням №0004524614 від 01.06.2018, винесеним відповідачем та встановити відсутності у відповідача права збільшувати позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 21 663 150,93грн., з яких за основним платежем - 14 442 100,62грн. за нарахованими штрафними санкціями - 7 221 050,31грн., за податковим повідомленням - рішенням №0004514614 від 01.06.2018 винесеним відповідачем; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.09.2020 №508-50, форми «Ю», що винесена відносно позивача та визнати протиправним та скасувати рішення від 14.09.2020 №19/37014600 про опис майна у податкову заставу щодо платника податків ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Разом з тим, 18.09.2020 позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дію рішення Офісу великих платників податків ДПС №19/37014600 від 14.09.2020 про опис майна у податкову заставу щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (код ЄДРПОУ 37014600);

- зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дію податкової вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 14.09.2020 №508-50, форми «Ю», винесеної відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (код ЄДРПОУ 37014600);

- заборони, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС,, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України та їх посадовим особам виносити податкові вимоги, передавати майно у податкову заставу, призначати платнику податків податкового керуючого та здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі, здійснювати примусове списання грошових коштів з рахунків, а також вчиняти будь-які інші дії щодо стягнення, арешту, обтяження та/або продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на підставі податкового повідомлення - рішення №0004524614 Офісу великих платників податків ДПС від 01.06.2018 та податкового повідомлення - рішення №0004514614 Офісу великих платників податків ДПС від 01.06.2018;

- заборони, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС,, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України та їх посадовим особам, а також податковому керуючому (у разі його призначення) описувати майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" в податкову заставу, проводити опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" для його продажу у випадках, передбачених Податковим кодексом України, здійснювати адміністративний арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", вчиняти дії направлені на ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" з метою задоволення виконання податкових повідомлень - рішень від 01.06.2018 №0004524614 та №0004514614 та/або податкової вимоги від 14.09.2020 №508-50, форми «Ю», винесеної відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля".

В обґрунтування заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач посилається на очевидну протиправність рішень відповідача, що порушують його права та інтереси, а також на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову на підставі вказаної заяви, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому, суд зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також суд враховує Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» є підприємством, яке належить до енергогалузі, основним видом діяльності якого є видобування вугілля для потреб теплової генерації. Позивач вказує, що з огляду на кризову ситуацію в енергогалузі України існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам товариства, оскільки податковим органом можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу. Позивач вважає, що здійснення відповідачем таких дій можуть призвести до зупинення господарської діяльності, невиконання зобов`язань перед кредиторами та перед працівниками, внаслідок чого можуть настати незворотні наслідки для підприємства, в результаті чого воно взагалі може припинити свою діяльність.

Також, позивач вказує, що Офісом великих платників податків ДПС було виставлено позивачу податкову вимогу від 14.09.2020 № 508-50 на суму 27 399 477,74грн, а також прийнято рішення №19/37014600 від 14.09.2020 про опис майна у податкову заставу. Тобто, відповідач вже вчиняє активні дії щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності підстав для забезпечення позову покладається саме на позивача.

Як зазначено вище, позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зазначив про те, що на підставі оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу відповідачем можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу.

При цьому, позивач вважає, що опис майна товариства та вчинення відповідачем дій направлених на погашення податкового боргу, який не визнається та оскаржується позивачем в судовому порядку, призведе до зупинення його господарської діяльності, з приводу чого суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином суд зазначає, що контролюючі органи мають право здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з платника податків, зокрема, звертатись до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

У той же час суд звертає увагу, що обов`язковою передумовою для здійснення вищевказаних заходів контролюючим органом є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження.

Суд зазначає, що згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Так, судом встановлено, що оскаржуваною податковою вимогою від 14.09.2020 № 508-50 Офіс великих платників податків ДПС повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", що станом на 14.09.2020 сума податкового боргу становить 27 399 477,74 грн.

Рішенням від №19/37014600 від 14.09.2020 про опис майна у податкову заставу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке набуде у майбутньому.

Листом Офіс великих платників податків ДПС №30695/10/28-10-50-21-13 від 14.09.2020 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", що станом на 14.09.2020 у нього обліковується податковий борг в загальній сумі 27 399 477,74 грн за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань по податку на додану вартість (код кдб 14010100). Крім того, відповідач просить у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" надати інформацію про все майно (основні засоби, готова продукція, товари, матеріали та інше), яке перебуває у власності підприємства для проведення опису майна, на яке буде розповсюджуватися право податкової застави, та подальшої реєстрації цього майна у відповідному Державному реєстрі обтяжень.

Таким чином, прийняття податкової вимоги та передання майна позивача у податкову заставу надає право Офісу великих платників податків ДПС здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу у сумі 27 399 477,74 грн., зокрема, відповідач має право на: опис та продаж майна позивача, що передається в податкову заставу; застосування адміністративного арешту майна позивача з накладенням обтяжень на таке майно позивача; звернення до суду з позовом про стягнення коштів, які перебувають у його власності тощо.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам та правам позивача, оскільки позивача попереджено про застосування передбачених Податковим кодексом України заходів стягнення податкового боргу. Зокрема, існує небезпека, що вчинення дій, направлених на погашення податкових зобов`язань, визначених на підставі вказаної податкової вимоги, призведе до порушення права позивача вільно та на власний розсуд розпоряджатись належним йому майном в період оскарження рішень контролюючого органу та неузгодженості визначених грошових зобов`язань, а стягнення грошових коштів чи реалізація майна позивача в рахунок погашення податкового боргу призведе до того, що захист прав та інтересів може стати неможливим або занадто ускладненим.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 27.07.2018 у справі №810/3306/17 та в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №826/6161/18.

У той же час, аналізуючи доводи позивача щодо очевидної протиправності оскаржуваних рішень відповідача, що порушують його права та інтереси, суд звертає увагу, що до ухвалення рішення в адміністративній справі суд не може заздалегідь надавати правову оцінку доказам у справі щодо правомірності та законності рішень відповідача щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86 652 603,72 грн, збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 21 663 150,93 грн, а також правомірності та законності рішення №19/37014600 від 14.09.2020 про опис майна у податкову заставу і податкової вимоги від 14.09.2020 № 508-50.

В частині клопотання щодо заборони до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України та їх посадовим особам виносити податкові вимоги, суд відмовляє в задоволенні у зв`язку з його необґрунтованістю.

За наведених вище обставин, суд вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову належить задовольнити частково.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, у зв`язку із тим, що судом заборонено Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України вчиняти дії, що стосуються предмета спору, боржниками у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали будуть: Офіс великих платників податків ДПС, Головне управління ДПС у Донецькій області та Державна податкова служба України.

Керуючись ст. ст. 150-154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, код ЄДРПОУ 37014600) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дію рішення Офісу великих платників податків ДПС №19/37014600 від 14.09.2020 про опис майна у податкову заставу щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

3. Зупинити, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дію податкової вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 14.09.2020 № 508-50, форми «Ю», винесеної відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» .

4. Заборонити, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України та їх посадовим особам передавати майно у податкову заставу, призначати платнику податків податкового керуючого та здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі, здійснювати примусове списання грошових коштів з рахунків, а також вчиняти будь-які інші дії щодо стягнення, арешту, обтяження та/або продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на підставі податкової вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 14.09.2020 № 508-50, форми «Ю» та рішення від 14.09.2020 №19/37014600 про опис майна у податкову заставу винесених щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

5. Заборонити, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, Офісу великих платників податків ДПС, Центральному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Східному управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків ДПС, Головному управлінню ДПС у Донецькій області та іншим територіальним органам Державної податкової служби України та їх посадовим особам, а також податковому керуючому (у разі його призначення) описувати майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» в податкову заставу, проводити опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» для його продажу у випадках, передбачених Податковим кодексом України, здійснювати адміністративний арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», вчиняти дії направлені на ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» з метою задоволення виконання податкової вимоги Офісу великих платників податків ДПС від 14.09.2020 № 508-50, форми «Ю» та рішення від 14.09.2020 №19/37014600 про опис майна у податкову заставу винесених щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».

6. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає чинності з 18.09.2020 і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 18.09.2023р.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, код ЄДРПОУ 37014600)

Боржниками: Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471);

Головне управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826);

Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 43005393).

Відповідно до частини статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін