Рішення № 91639016, 08.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Київ № 640/9242/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києвіпро визнання незаконним наказу, визнання протиправними дії, представники сторін:

від позивача - Свинар О.М.;

від відповідача - Бердніков М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Універсам № 12» та Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулись до суду з даним позовом, в якому просили:

- визнати незаконним наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 603 від 14.10.2018 в частині проведення позапланової перевірки ТОВ «Універсам № 12»;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві по проведенню позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Універсам № 12» та складанні Акту № 236.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 13.08.2019, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 та постановою Верховного Суду від 11.02.2020, позов товариства з додатковою відповідальністю «Універсам № 12» залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що оскаржувані наказ на проведення перевірки та відповідно дії по проведенню контрольного заходу жодним чином не впливають на права та інтереси ПП ОСОБА_1 , що є самостійною підставою для відмови в позові.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2018 року відповідачем винесено спірний наказ №603 «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого вирішено провести позапланові перевірки виконання раніше виданих приписів, в тому числі і ТОВ «Універсам 12» в період з 11.10.2018 по 12.10.2018.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт №236 від 12.10.2018, яким виявлено 12 порушень ТОВ «Універсам 12» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які детально описані в акті.

Слід зазначити, що в акті перевірки відсутня інформація про виявлення будь-яких порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки зі сторони ПП ОСОБА_1 .

На підставі вказаного акта перевірки ДСНС звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом №640/21551/18 про застосування заходів реагування.

Станом на час вирішення даного спору по суті заявлених позовних вимог рішення по справі №640/21551/18 не ухвалено.

Незважаючи на те, що оскаржуваний наказ №603 є актом індивідуальної дії, який не стосується ПП ОСОБА_1 , остання просить суд позов задовольнити, обґрунтовуючи це тим, що вона є орендатором частини приміщення ТОВ «Універсам 12».

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою ст.124 Конституції України (в чинній редакції) визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ч.4 ст.125 КАС України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке виникло внаслідок існування юридичного спору між особою, та, в даному випадку, суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізаціїїї права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв`язати спір.

Крім того, судовому захисту підлягає також охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні від 1 грудня 2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам .

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас за відсутності об`єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Викладені конституційні норми кореспондуються з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, як вже зазначалось, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові».

Оскільки ДСНС в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, не вчинялись дії, та не було допущено бездіяльності, які б впливали на права та інтереси позивача, враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок проведення перевірки ТОВ «Універсам №12», суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на те, що вона є орендатором приміщення у ТОВ «Універсам 12», судом відхиляються, адже акт перевірки не містить в собі жодних претензій до дотримання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час провадження господарської діяльності на базі орендованого приміщення.

Керуючись статтями 9, 14, 31, 33, 72-78, 90, 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м.Київ, вул. Володимирська, 13).

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 18.09.2020.

Суддя П.О. Григорович