Ухвала суду № 91639002, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/710

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/19889/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у місті Києві № Ф-35437-17 від 03 жовтня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 10 973,69 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві внести в інформаційну систему органу доходів і зборів відомості щодо відсутності у платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 10 973,69 грн, станом на 03 жовтня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у місті Києві № Ф-35437-17 від 03 жовтня 2019 року в розмірі 10 973,69 грн; в іншій частині позову щодо зобов`язання відповідача внести відомості в інформаційну систему відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року залишено без змін.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16 липня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року справі № 640/19889/19.

Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі № 640/19889/19 набрало законної сили 13 травня 2020 року.

Надалі, на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не здійснення виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначає, що 05 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у місті Києві з листом щодо виконання рішення суду, в якому просив орган податкової служби провести коригування заборгованості платника податків ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі № 640/19889/19 повної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 як ФОП, зокрема: 17 січня 2020 року в розмірі 2 754, 18 грн, 17 квітня 2020 року в розмірі 3 117,18 грн, 20 липня 2020 року в розмірі 3 117,18 грн, та, як наслідок, внести в інформаційну систему органу доходів і зборів відомості щодо відсутності у платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 7 493,51 грн.

Однак, листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № ФОП/26-15-33-09-10 від 19 серпня 2020 року позивача було повідомлено про те, що резолютивна частина постанови містить лише задоволення позовних вимог про скасування вимоги відповідача та не містить зобов`язальної частини. При цьому, в листі відповідачем вказано «відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС арбітражний керуючий ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ДПС у місті Києві як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 08 серпня 2013 року. Таким чином, арбітражному керуючому ОСОБА_1 в автоматичному режимі по коду платежу 71040000 (для ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) відображено нарахування єдиного внеску як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 обліковується недоїмка у сумі 10 610, 69 грн».

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою та бездіяльністю, яку, на думку позивача, допустив суб`єкт владних повноважень, позивач звернувся з даною заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно п. п. 7, 8 частин 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено чіткий перелік вимог щодо заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, а саме, у такій заяві зазначаються, з поміж іншого, інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З наявних у суді доказів вбачається, що позивачем в цій справі 640/19889/19, до моменту винесення судом даної ухвали, виконавчі листи позивачу не видавались.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач подав заяву на видачу виконавчого листа лише разом з даною заявою, що дає підстави суду прийти до висновку про передчасність даної заяви про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії щодо Головного управління ДПС у місті Києві, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи доказів на даний час виконавчий лист не видавався та виконавче провадження відкрито не було.

Разом з тим, підстави для видачі виконавчого листа щодо зобов`язання вчинити дії відповідачем у суду відсутні, оскільки в цій частині позовних вимог позивачеві було відмовлено.

Таким чином, оскільки позивачем до подання вказаної заяви не вчинялося дій щодо отримання виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання, а в поданій заяві всупереч вимог п.п. 7, 8 частин 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України не вказано інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, судом констатується, що дана заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 383 КАС України та в силу приписів абзацу 2 частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України повинна бути повернута заявнику.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що фактично позивачем у поданій заяві висловлюється незгода не з порядком виконання судового рішення (резолютивна частина судового рішення не передбачала зобов`язання вчинити дії відповідачем, а тому в порядку виконання цього судового рішення відсутні підстави видачі виконавчого листа), а із подальшими діями, які вчиняє відповідач, після завершення судового розгляду в цій справи, як орган, що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, в т.ч. числі фактично висловлюється незгода позивача із бездіяльністю та діями відповідача щодо виконання Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року (надалі - Порядок № 422), яким регламентовано порядок ведення та коригування інтегрованої картки платника, яка є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункт 4 Розділу І Порядку № 422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Пунктом 4 Розділу V Порядку № 422 (Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП) визначено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Тобто, незгода позивача, з подальшими діями відповідача, які вчинені або невчинені щодо відображення відомостей в ІКП може бути предметом самостійного оскарження в судовому порядку, проте не може бути вирішена в порядку ст. 383 КАС України, яка регламентує саме дії та бездіяльність щодо виконання судового рішення. Оскільки в цьому випадку відповідним судовим рішенням було скасовано вищевказану вимогу, проте подальші дії відповідача відбувались в часі пізніше та не були предметом судового розгляду, що позбавляє суд можливості дати оцінку їх правомірності, оскільки вони виходять за межі задоволених позовних вимог, і як наслідок заява не відповідає по формі вимогам ст. 383 КАС України, а тому підлягає поверненню.

Керуючись статтями 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова