Ухвала суду № 91638980, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/10896/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку питання про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т. О. в адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 суддею призначено Скочок Т. О.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження (у письмовому провадженні).

Через «Електронний суд» 19.08.2020 надійшла заява позивача про відвід судді, в якій останній просить відвести суддю Скочок Т. О. від розгляду справи № 640/10896/20, в обґрунтування якої зазначено, що ігнорування процесуальних строків свідчить про умисне позбавлення позивача права на доступ до правосуддя та можливості захисту свого порушеного права у суді, що, за твердженням позивача, вказує на неможливість продовження розгляду справи даним складом суду неупереджено та об`єктивно.

Ухвалою суду від 27.08.2020 заявлений відвід визнано необґрунтованим, справу передано на автоматизований розподіл, протоколом автоматичного розподілу судової справи визначено склад суду в особі судді Пащенко К. С.

Ухвалою суду в складі Пащенка К. С. від 02.09.2020 у задоволенні заяви позивача про відвід судді Скочок Т.О. від розгляду справи №640/10896/20 відмовлено.

У подальшому через «Електронний суд» 28.08.2020 від позивача повторно надійшла заява про відвід судді Скочок Т. О. з підстав порушення процесуальних строків на розгляд адміністративної справи, а також фактом ігнорування попереднього відводу від 19.08.2020.

Ухвалою суду від 14.09.2020 залишено без розгляду заяву про відвід судді від 28.08.2020 в частині, що дублює зміст попередньої заяви - від 19.08.2020. В іншій частині заявлений відвід визнано необґрунтованим, справу передано на автоматизований розподіл, протоколом автоматичного розподілу судової справи від 15.09.2020 визначено склад суду в особі судді Шевченко Н. М.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006). Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У ст. 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Важливо зазначити, що відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі «Білуха проти України», стосовно об`єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Із заяв про відвід судді від 19.08.2020 та 28.08.2020 убачається тотожні посилання позивача на ст. 258 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. За висновком позивача, розгляд справи у строк понад установлений КАС України порушує низку правових норм на чолі зі ст. 55 Конституції України, прямою нормою якої встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведені питання розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва у складі судді Скочок Т. О. в ухвалі від 27.08.2020, висновки якої знайшли підтвердження в ухвалі від 02.09.2020, постановленої судом у складі судді Пащенко К. С.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 КАС України суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

За даних обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. приходить одночасно до двох висновків:

1. заява про відвід судді Скочок Т. О. від 28.08.2020 правомірно залишена без розгляду в частині, що дублює попередню заяву про відвід судді від 19.08.2020, в силу абз. 2 ч. 3 ст. 39 КАС України;

2. станом на дату подання заяви про відвід судді від 28.08.2020, судом у складі судді Скочок Т. О. вже було вирішено питання про відвід судді за заявою позивача від 19.08.2020.

Зважаючи на наведене, подана ОСОБА_1 заява про відвід судді Скочок Т. О. від 28.08.2020, в частині, що не дублює заяву про відвід, подану 19.08.2020 не містить жодного релевантного доводу, на підставі якого можливо встановити наявність або відсутність хоча б однієї з невиключного переліку підстав для відводу судді.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т. О. від розгляду справи №640/10896/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко