Рішення № 91638880, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року м. Київ №640/17636/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправною та скасування постанови

встановив:

Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 01 серпня 2019 року №1641 НКРЕКП «Про накладення штрафу на КП ВМР «ВМТЕ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині зобов`язання сплати штрафу у розмірі 1 700 000 гривень.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що застосовуючи до позивача оскаржуваною постановою штрафні санкції відповідач необгрунтовано посилався на те, що позивач повинен продавати вироблену електричну енергію в оптовий ринок, а потім для продажі субспоживачам закуповувати на оптовому ринку для перепродажі.

У 2016-2018 роках підприємство позивача виробляло власну електричну енергію, яку частково продавало 13 субспоживачам.

Відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» граничні показники визначені в умовах і правилах здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії, величина встановленої потужності електростанції або обсяг річного відпуску нею електричної енергії в об`єднану енергетичну систему України, у разі перевищення яких продаж електричної енергії має здійснюватися на ринку двосторонніх договорів та/або на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку.

Відповідно до пункту 2.4 Постанови НКРЕКП від 08 лютого 1996 року №3 «Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії» - вся електрична енергія, яка вироблена на електростанціях ліцензіата, потужність чи обсяг відпуску яких більше за граничні показники, а також на вітроелектростанціях незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії, повинна продаватися на Оптовому ринку електричної енергії України. Виняток може становити електроенергія, яка, зокрема, вироблена на електростанціях із установленою потужністю нижче 20 МВт.

Постанова НКРЕКП від 08 лютого 1996 року №3 втратила чинність 01 вересня 2017 року відповідно до постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року №1034.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії НКРЕКП, затвердженими постановою від 22 березня 2017 року №309 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії», яка прийнята замість постанови №3 від 08 лютого 1996 року, також передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: здійснювати продаж електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, на Оптовому ринку електричної енергії України, крім випадків, зокрема, якщо електрична енергія вироблена на об`єктах електроенергетики із встановленою потужністю нижче 20 МВт.

Підприємство позивача не порушувало ліцензійних умов як за законодавством, яке діяло в 2016-2017 роках та діє по теперішній час, оскільки електрична енергія вироблена на об`єктах підприємства з потужністю енергетичних установок нижче 20 МВт (11,665 МВт).

КП ВМР «ВМТЕ» докладало максимум зусиль, направлених на зменшення негативних наслідків правопорушення, наслідки якого не нанесли серйозних наслідків інтересам як учасників ринку електричної енергії, так і самому ринку, а тому ці обставини повинні були враховані відповідачем як пом`якшуючі. В той же час Регулятором застосована до КП ВМР «ВМТЕ» максимальна санкція, передбачена статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», та не враховано фінансовий стан підприємства, що в кінцевому результаті може привести підприємство до втрати платоспроможності.

Вважаючи оскаржуваною постановою своє право порушеним позивач звернувся за його захистом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема відповідач вказав, що НКРЕКП у період з 03 липня 2019 року по 18 липня 2019 року було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Ліцензійних умов за період ліцензованої діяльності позивача з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за наслідками якої складено Акт планової перевірки від 18 липня 2019 року №243. 01 серпня 2019 року за результатами розгляду Акта №243 на засіданні Комісії, яке проведено у формі відкритого слухання за участі представника позивача, було прийнято постанову НКРЕКП №1641.

Вказаною постановою №1641 накладено на позивача штраф у розмірі 1 700 000 грн. за порушення Ліцензійних умов, а саме:

-пункту 2.2 щодо здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема:

-пункту 2 додатка 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року №491, яким встановлено, що форму звітності №20-НКРЕКП (квартальна) подають платники внеску щокварталу не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, в якому сплачується внесок на регулювання, на паперових носіях та електронною поштою до структурного підрозділу НКРЕКП на території за місцезнаходженням платника внеску та забезпечують достовірність інформації, наведеної у звіті;

-частини першої статті 15 Закону України «Про електроенергетику», якою встановлено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України;

-підпункту 6 пункту 2.3 щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП;

-підпункту 7 пункту 2.3 щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, у форматі, обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП;

-підпункту 16 пункту 2.3 щодо обов`язку ліцензіата купувати електричну енергію з метою її постачання споживачам, здійснювати експорт та/або імпорт електричної енергії з дотриманням вимог законів України «Про електроенергетику», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

При цьому, як наголошує відповідач, позивач оскаржує Постанову №1641 виходячи з однієї підстави, а саме щодо обов`язку продавати вироблену електричну енергію в оптовий ринок, а потім для продажу субспоживачам закуповувати на оптовому ринку для перепродажу, вважаючи позицію НКРЕКП по продажу виробленої підприємством електричної енергії в оптовий ринок електричної енергії неправомірною.

На спростування доводів позивача відповідач наголошував, що стверджуючи про неправомірність постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року №1641 «Про накладення штрафу на КП ВМР «ВМТЕ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», позивач в позовній заяві посилається виключно на вимоги законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо встановлених граничних показників величини встановленої потужності електростанцій та обсягів відпуску електроенергії, у разі перевищення яких вся вироблена електрична енергія повинна продаватися на Оптовому ринку електричної енергії України, а також посилається на факти, зафіксовані Актом планової перевірки ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії від 18 липня 2019 року №242. Разом з тим, господарська діяльність з виробництва електричної енергії та постачання енергії - це різні види господарської діяльності. Отже вимоги ліцензійних умов з виробництва електричної енергії не можуть бути застосовані до іншого виду діяльності, зокрема, з постачання електричної енергії.

З приводу порушення позивачем частини першої статті 15 Закону України «Про електроенергетику» та підпункту 16 пункту 2.3 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, представник відповідача звернув увагу на наступне.

Так, для здійснення діяльності на ринку електричної енергії позивачем було укладено наступні договори:

-Договір про постачання електричної енергії з ПАТ «Вінницяобленерго» №220200 від 10 січня 2012 року (за цим Договором Ліцензіат виступає Споживачем);

-Договір про передачу електричної енергії з ПАТ «Вінницяобленерго» №981/13 від 25 грудня 2013 року (за Договором Ліцензіат виступає власником електричної енергії, що транспортується мережами обленерго до об`єктів КП ВМР «ВМТЕ»).

Договору про купівлю-продаж електричної енергії з ДП «Енергоринок» Ліцензіат не укладав.

Договору про спільне використання технологічних електричних мереж з ПАТ «Вінницяобленерго» Ліцензіат не укладав, субспоживачі Ліцензіата не мають договорів з обленерго чи іншим постачальником електричної енергії.

Договорів про технічне забезпечення електропостачання Ліцензіат не укладав.

З приводу викладених в пункті 4.17 Акту перевірки порушень відповідач зазначив, що позивач не є учасником Оптового ринку електричної енергії і не провадить діяльність з постачання електричної енергії на ринку електричної енергії, не здійснює купівлі-продажу електричної енергії на Оптовому ринку електричної з метою її постачання споживачам та/або здійснення експорту-імпорту електричної енергії за вільними цінами.

Позивач має одночасно ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та протягом періоду, що перевірявся здійснював виробництво електричної енергії на власному енергогенеруючому обладнанні. Електрична енергія власного виробництва використовувалась для потреб здійснення ліцензованих видів діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також реалізовувалась безпосередньо юридичним споживачам за прямими договорами.

При умові дефіциту власної виробленої електричної енергії підприємство здійснювало закупівлю електричної енергії для забезпечення потреб котелень, ЦТП, ІТП для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, тощо за договором про постачання електричної енергії №220200 від 10 січня 2012 року, укладеним з ПАТ «Вінницяобленерго». За цим же договором Ліцензіат здійснював закупівлю електричної енергії споживачам, що приєднані до трансформаторних підстанцій та електричних мереж які належать КП ВМР «ВМТЕ».

Щодо порушень, викладених в пункті 4.12 Акту перевірки відповідач звернув увагу на таке.

Протягом періоду, що перевірявся позивач здійснював діяльність з постачання електричної енергії споживачам, що приєднані до шин ТЕЦ та КГУ згідно з укладеними договорами. Всі споживачі - суб`єкти господарювання (юридичні особи), перелік яких відповідачем наведений у відзиві на позов.

Перевіркою було здійснено аналіз копій договорів. За наслідками аналізу встановлено, що вартість електроенергії, вказана у договорах із споживачами - згідно діючих тарифів ПАТ «Вінницяобленерго». Перевіркою рахунків на оплату спожитої електричної енергії, виставлених споживачам, встановлено, що вартість електроенергії відповідає тарифам обленерго за цей же місяць.

Всього у позивача 34 субспоживачі, з яких 13 субспоживачам продавалась електроенергія власного виробництва (такі субспоживачі приєднані до шин ТЕЦ та КГУ), а 21 субспоживачу електроенергія продавалась закуплена в ПАТ «Вінницяобленерго» за тарифами обленерго. Виробництва власної енергії не вистачає для покриття обсягів споживання 21 споживача. У формах звітності №5_НКРЕКП Ліцензіатом зазначено обсяги спожитої електроенергії саме 13 субспоживачів.

Разом з цим, відповідно до положень частини першої статті 15 Закону України «Про електроенергетику (яка була чинна протягом періоду, що перевірявся) купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України, крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».

В свою чергу, відповідно до пункту 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії) починають діяти з 1 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

Також згідно з пунктом 4 розділу XVII права та обов`язки учасників ринку електричної енергії, передбачені статтями 30, 33, 46, 51, 57 та 65 цього Закону, які стосуються купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, участі на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та/або балансуючому ринку, виникають з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

Водночас, відповідно до пункту 23 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» визнано такими, що втратили чинність: - Закон України «Про електроенергетику», крім: - визначення термінів «енергогенеруючі компанії, «енергопостачальники», «оптовий ринок електричної енергії України», «учасники оптового ринку електричної енергії України», «граничні показники», «поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії», алгоритм оптового ринку електричної енергії», «оптове постачання електричної енергії», «уповноважений банк», передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом; - абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - статей 15,15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

Таким чином, до дати початку дії нового ринку електричної енергії (до 01 липня 2019 року) оптовий продаж та закупівля електричної енергії з метою подальшого постачання споживачам має здійснюватися на Оптовому ринку електричної енергії.

Крім цього представником відповідача зауважено, що частиною третьою статті 15 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що електрична енергія, вироблена на теплоелектроцентралях, що входять до складу енергопостачальників, може бути реалізована ними самостійно для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності. При цьому, статтею 1 цього Закону визначено, що енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту.

З наведеного слідує, що плановою перевіркою позивача встановлено, що останній протягом перевіряємого періоду здійснював виробництво електричної енергії на власному енергогенеруючому обладнанні і постачав електроенергію власного виробництва: - на свої об`єкти (котельні, ЦТП, ІТП, що знаходяться на території провадження ліцензованої діяльності ОСР - АТ «Вінницяобленерго») для забезпечення виробничих потреб здійснення ліцензованих видів діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії - мережами АТ «Вінницяобленерго» на підставі Договору про передачу електричної енергії №981/13 від 25 грудня 2013 року (за договором Ліцензіат виступає власником електричної енергії, що транспортується мережами обленерго до об`єктів КП ВМР «ВМТЕ»); - 13 субспоживачам, що приєднані до шин ТЕЦ-1 та КГУ. При умові дефіциту електричної енергії власного виробництва підприємство позивача здійснювало закупівлю електричної енергії для забезпечення потреб котелень, ЦТП, ІТП для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії №220200 від 10 січня 2012 року, укладеного з ПАТ «Вінницяобленерго» (за договором ліцензіат виступає Споживачем). За цим же договором Ліцензіат здійснював закупівлю електричної енергії для подальшого її постачання 21 субспоживачу, що приєднані до трансформаторних підстанцій та електричних мереж, які належать КП ВМР «ВМТЕ».

Під час засідання комісії за наслідками виявлених перевіркою порушень позивачу зауважено, що останньому необхідно було заключити договори про спільне використання технологічних електричних мереж, за рахунок яких і здійснювався б розподіл електроенергії цим споживачам Оператором системи розподілу або, у свою чергу, зазначений 21 субспоживач мав можливість приєднатися не до мереж КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» як до основного споживача, а до мереж ПАТ «Вінницяобленерго».

За наведених обставин відповідач вважає прийняту постанову №1641 від 01 серпня 2019 року правомірною і, відповідно, підстави для скасування цієї постанови відсутні.

У судовому засіданні 15 вересня 2020 року, яке з позивачем проводилось в режимі відеоконференції, позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на їх безпідставність та необгрунтованість.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд за згодою учасників справи вирішив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

За змістом статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики:

діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

У відповідності з частиною другою цієї статті державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої цієї статті основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлена відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, у відповідності з частинами першою - четвертою даної статті суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, на підставі постанови НКРЕКП від 31 травня 2019 року №917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року», НКРЕКП було проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33126849) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року №504 за період діяльності з 01 вересня 2017 року до 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено Акт від 18 липня 2019 року №243.

Перевіркою встановлено порушення:

-підпункту 6 пункту 2.3 щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП;

-підпункту 7 пункту 2.3 щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, у форматі, обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП;

-пункту 2.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії відповідно до законів України «Про електроенергетику», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють діяльність в електроенергетиці, зокрема, пункту 2 додатка 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року №491, яким встановлено, що форму звітності №20-НКРЕКП (квартальна) подають платники внеску щокварталу не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, в якому сплачується внесок на регулювання, на паперових носіях та електронною поштою до структурного підрозділу НКРЕКП на території за місцезнаходженням платника внеску та забезпечують достовірність інформації, наведеної у звіті.

-підпункту 16 пункту 2.3 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата купувати електричну енергію з метою її постачання споживачам, здійснювати експорт та/або імпорт електричної енергії з дотриманням вимог законів України «Про електроенергетику», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

Зокрема встановлено, що протягом періоду, що перевірявся КП ВМР «ВМТЕ» здійснювало діяльність з постачання електричної енергії споживачам, що приєднані до шин ТЕЦ та КГУ, згідно з укладеними договорами. Усі споживачі - суб`єкти господарювання (юридичні особи). Всього у підприємства 34 субспоживачі, з яких 13 субспоживачам продавалась електроенергія власного виробництва (вони приєднані до шин ТЕЦ та КГУ), а 21 субспоживачу електроенергія продавалась закуплена у ПАТ «Вінницяобленерго» за тарифами обленерго.

Комісією також встановлено, що у формі №5-НКРЕКП за 2017 рік ліцензіатом зазначено обсяг спожитої електричної енергії споживачами 234 тис. кВт*год на суму 474 тис. грн., оплата склала 373 тис. грн. або 78,7 %. Вказаний обсяг 234 тис. кВт*год також вказаний у формі №7-НКРЕКП за 2017 рік як обсяг поставленої споживачам електричної енергії власного виробітку. У формі №5-НКРЕКП за 2018 рік ліцензіатом зазначено обсяг спожитої електричної енергії споживачами 573 тис. кВт*год на суму 1 331 тис. грн., оплата склала 1 406 тис. грн. або 105,6 %. Вказаний обсяг 573 тис. кВт*год також вказаний у формі №7-НКРЕКП за 2018 рік як обсяг поставленої споживачам електричної енергії власного виробітку.

Виробництва власної енергії не вистачає для покриття споживання 21 споживача. У формах звітності №5-НКРЕКП зазначені обсяги поставки саме 13 субспоживачам.

Законом України «Про електроенергетику» визначені правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і врегульовано відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Частиною першою статті 15 згаданого Закону, на порушення позивачем якої вказує відповідач, встановлено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України, крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

До прийняття рішення про запровадження нового ринку електричної енергії, передбаченого Законом України "Про ринок електричної енергії", функціонування оптового ринку електричної енергії України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

Електрична енергія, вироблена на теплоелектроцентралях, що входять до складу енергопостачальників, може бути реалізована ними самостійно для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності.

В свою чергу, як вірно зауважив представник відповідача, відповідно до пункту 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії) починають діяти з 1 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

Також згідно з пунктом 4 розділу XVII права та обов`язки учасників ринку електричної енергії, передбачені статтями 30, 33, 46, 51, 57 та 65 цього Закону, які стосуються купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, участі на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та/або балансуючому ринку, виникають з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

Водночас, відповідно до пункту 23 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» визнано такими, що втратили чинність: - Закон України «Про електроенергетику», крім: - визначення термінів «енергогенеруючі компанії, «енергопостачальники», «оптовий ринок електричної енергії України», «учасники оптового ринку електричної енергії України», «граничні показники», «поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії», алгоритм оптового ринку електричної енергії», «оптове постачання електричної енергії», «уповноважений банк», передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом; - абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - статей 15,15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; - Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України».

Таким чином, до дати початку дії нового ринку електричної енергії (до 01 липня 2019 року) оптовий продаж та закупівля електричної енергії з метою подальшого постачання споживачам має здійснюватися на Оптовому ринку електричної енергії.

Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії визначена статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»

Відповідно до частини першої цієї статті учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

При цьому, за змістом частини другої цієї статті правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; 7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності; 13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії тощо.

Згідно частини третьої цієї статті у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Відповідно до частини четвертої статті Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах, зокрема: 4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

При визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини (частина п`ята статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

За порушення, виявлені перевіркою та зазначені в Акті перевірки від 18 липня 2019 року, НКРЕКП постановою «Про накладення штрафу на КП ВМР «ВМТЕ» за порушення Ліцензійних умов з постачання енергії та здійснення заходів державного регулювання» від 01 серпня 2019 року №1641 застосувала до позивача штрафні санкції у розмірі 1700000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши оскаржуване рішення НКРЕКП на відповідність його вказаним вище нормам, суд дійшов висновку, що НКРЕКП рішення прийнято згідно чинного законодавства та застосовано штрафну санкцію з урахуванням серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, та з урахуванням пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Як вірно зауважив представник відповідача, застосована оскаржуваною постановою санкція стосується не лише одного порушення, про яке вказував позивач у своїй позовній заяві.

Суд також розділяє позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та наведену вище, що господарська діяльність з виробництва електричної енергії та постачання електричної енергії є різними видами господарської діяльності, в той час як позивач в обгрунтування своїх вимог посилався виключно на діяльність з приводу виробництва електричної енергії. Разом з тим порушення виявлені саме щодо умов ліцензійної діяльності з приводу умов постачання електроенергії 34 субспоживачам. Наявність виявлених порушень повністю доведена під час слухання висновків перевірки на засіданні НКРЕКП 01 серпня 2019 року та засвідчених протоколом №49.

В той же час позивач не спростував належними та допустимими доказами зазначених висновків, помилково посилаючись на законодавство та вимоги ліцензійних умов щодо саме виробництва електроенергії.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин

Відповідач виконав покладений на нього обов`язок.

Таким чином суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат у відповідності зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 01 серпня 2019 року №1641 НКРЕКП «Про накладення штрафу на КП ВМР «ВМТЕ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині зобов`язання сплати штрафу у розмірі 1 700 000 грн. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко