Ухвала суду № 91638789, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/710

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/19889/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у місті Києві № Ф-35437-17 від 03 жовтня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 10 973,69 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві внести в інформаційну систему органу доходів і зборів відомості щодо відсутності у платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 10 973,69 грн, станом на 03 жовтня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-35437-17 від 03 жовтня 2019 року в розмірі 10 973,69 грн, та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у місті Києві № Ф-35437-17 від 03 жовтня 2019 року в розмірі 10 973,69 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року залишено без змін.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16 липня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року справі № 640/19889/19.

Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі № 640/19889/19 набрало законної сили 13 травня 2020 року.

Надалі, до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року, в якій просить суд роз`яснити чи означає скасування вимоги Головного управління ДПС у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф- 35437-17 від 03 жовтня 2019 року в розмірі 10 973,69 грн, що скасовано/анульовано й саму недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 10 973,69 грн.

В обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначає, що 05 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у місті Києві з листом щодо виконання рішення суду, в якому просив орган податкової служби провести коригування заборгованості платника податків ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року у справі № 640/19889/19 повної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 як ФОП, зокрема: 17 січня 2020 року в розмірі 2 754, 18 грн, 17 квітня 2020 року в розмірі 3 117,18 грн, 20 липня 2020 року в розмірі 3 117,18 грн, та, як наслідок, внести в інформаційну систему органу доходів і зборів відомості щодо відсутності у платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 7 493,51 грн.

Однак, листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № ФОП/26-15-33-09-10 від 19 серпня 2020 року позивача було повідомлено про те. що «резолютивна частина постанови не містить вимоги про скасування недоїмки, у зв`язку з чим для скасування недоїмки з єдиного внеску, нарахувань та штрафних санкцій відсутні законні підстави». При цьому «відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС арбітражний керуючий ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ДПС у місті Києві як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 08 серпня 2013 року. Таким чином, арбітражному керуючому ОСОБА_1 в автоматичному режимі по коду платежу 71040000 (для ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) відображено нарахування єдиного внеску як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно до інформаційних баз даних органів ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 обліковується недоїмка у сумі 10 610, 69 грн».

Розглянувши вказану заяву про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2020 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

При цьому, процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, та на той факт, що резолютивна частина рішення, не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з підстав, зазначених ОСОБА_1 у заяві про роз`яснення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 254, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали, із врахуванням особливостей статей 368 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова