Ухвала суду № 91638776, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/13886/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

за позовомОСОБА_1 доНаціонального агентства з питань запобігання корупції про про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Суддя Київського Окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо неприйняття щорічної декларації за 2019 рік у паперовому вигляді та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти щорічну за 2019 рік декларацію судді ОСОБА_1 у паперовому вигляді. Також просить встановити факт своєчасного подання нею щорічної за 2019 рік декларації про майновий стан та доходи рішення.

Ухвалою суду від 17.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідач вважає за необхідне розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом сторін за правилами загального позовного провадження, оскільки оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень. Вказує, що дана справа становить значний суспільний інтерес, має вагоме значення для сторін у справі.

Проаналізувавши подане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства, подавати відповідні клопотання тощо.

Ознайомившись з адміністративним позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій