Ухвала суду № 91638757, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 вересня 2020 року м. Київ № 640/13846/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг"

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 54 А, оф. 5, код ЄДРПОУ 33274434) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, код ЄДРПОУ 43315602), в якому просить суд:

1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 у ВП № 55014358 у сумі 1 377 083, 49 грн.;

2) скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 у ВП № 55014358 у сумі 1 377 083, 49 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду 1) заяви/уточнення із визначенням належного відповідача та із зазначенням у вказаної особи коду з ЄДРПОУ, яка підтверджує правоздатність відомостями з ЄДРПОУ; із обґрунтуванням кожної із заявлених вимог; 2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 20656,25 грн.

28.07.2020 на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" подану заяву, до якої додано позовну заяву в новій редакції та заяву про зменшення розміру судового збору.

Ухвалою суду від 18.08.2020 у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" про зменшення розміру сплати судового збору - відмовлено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" строк на усунення недоліків позовної заяви. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Окружного адміністративного суду міста Києва:

- оригіналу документу про сплату судового збору, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

25.08.2020 від позивача надійшла заява вх.№03-14/121202/20, в якій вказав :

1) вважаємо, що ТОВ «Приват Лізинг» надано достатні докази для підтвердження важкого матеріального стану позивача, то в розумінні ст. 133 КАС України є підставою для зменшення розміру судового збору. На сьогоднішній день на підприємстві працює один працівник - ОСОБА_1 . Решта працівників звільнились, так як не проводиться комерційна діяльність і було змоги підприємству виплачувати заробітну плату у зв`язку із постійним арештом рахунків. Сплата судового збору сплачується із особистих коштів директора.

2) відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

По-перше, суд зауважує, що заява позивача від 28.07.2020 про зменшення розміру судового збору судом вирішена, що підтверджується ухвалою суду від 18.08.2020.

По-друге, надана виписка по рахунку позивача не є належним доказом скрутного фінансово становища ТОВ "Приват Лізинг", оскільки суб`єкт господарювання не обмежений у кількості відкритих рахунків в різних банківських установах.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», а позивач, який звернувся з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України «Про судовий збір», ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають. Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для позивача.

Слід врахувати, що позивач згідно ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.06.2020 та згідно ухвали суду від 18.08.2020 був попереджений про те, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 17.09.2020 жодних документів на усунення недоліків позову, викладених в ухвалах Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020 та від 18.08.2020 до суду не надходило, як і заяви про продовження цього строку, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

Виявлені судом недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження в цій справі.

У позивача був достатній строк для усунення недоліків. Відкриття провадження без усунення недоліків, описаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є неможливим, недоліки не усунуті, клопотання про продовження строку на усунення недоліків до суду не надходили, відтак позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 160, 161, пунктом 1 частини 4 статті 169, частиною 8 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" - повернути.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Р.О. Арсірій