Рішення № 91637445, 18.09.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2471/20

Номер провадження2-а/711/58/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Демчика Р.В.

при секретарі: Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Топор Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Топор А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду 06.04.2020 з адміністративним позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 в справі про порушення митних правил №7331/209000/18 та скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 в справі про порушення митних правил №7331/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою Волинської митниці ДФС від 26.12.2018р. у справі про порушення митних правил №7511/20500/1 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500грн.

Вказана постанова Волинської митниці ДФС від 26.12.2018 в справі про порушення митних правил №7511/20500/18 прийнята на підставі того, що 11.09.2018 о 01:34год. через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз автомобіль марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та станом на 4 грудня 2018 його не вивіз, чи не заявив у інший митний режим. При ввезені автомобіля, працівниками Волинської митниці ДФС було зафіксовано ввезення у режимі «транзиту», відповідно до ч.1 ст. 381 МКУ. З огляду на зазначене, по адміністративній справі, що розпочата 04.12.2018 по відношенню до ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням, яке виявлено працівниками посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС, констатовано перевищення встановленого ст. 95 МКУ строку транзитного перевезення.

10.04.2019 відносно ОСОБА_1 . Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відкрито виконавче провадження №58851051 з примусового виконання постанови Волинської митниці ДФС від 26.12.2018 в справі про порушення митних правил №7511/20500/18.

Відповідно до квитанції від 13 травня 2019 №0.0.1350889776.1 ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 на рахунок територіального управління юстиції у Черкаській області сплатив кошти в сумі 9549грн., що складають суму боргу – 8500грн., суму виконавчого збору – 850грн. та витрати виконавчого провадження – 199грн.

21.05.2019 Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58851051 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, ОСОБА_1 у повній мірі виконав своє зобов`язання по сплаті штрафу та інших витрат перед Державою України за вчинене ним правопорушення, не оскаржував постанову, не затягував час, не сперечався.

06.03.2020 прибувши до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Черкаській області для продажу свого іншого автомобіля Lexus IS200, д.р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 поінформували про те, що він внесений до Єдиного реєстру боржників. Подальша перевірка, яку він здійснив показала, що у Центральному ВДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 11.04.2019 відносно нього відкрито виконавче провадження №58862617 з примусового виконання постанови Львівської митниці ДФС від 8 січня 2019 в справі про порушення митних правил №7331/20900/18. В цей же день, 06.03.2020, державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Черкаси МУМЮ (м. Київ) Шкоденко С.В. було надано ОСОБА_1 копію постанови Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 по справі про порушення митних правил №7331/20900/18 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 470 МКУ та накладення на нього штрафу в сумі 8500грн..

Із змісту даної постанови вбачається, що підставою її прийняття стало те, що 11.09.2018 о 01:34год. через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезено автомобіль марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та станом на 4 грудня 2018 його не вивезено, чи не заявлено у інший митний режим. При ввезені автомобіля, працівниками Волинської митниці ДФС було зафіксовано ввезення у режимі «транзиту», відповідно до ч.1 ст. 381 МКУ. З огляду на зазначене, по адміністративній справі, що розпочата 04.12.2018 по відношенню до ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням, яке виявлено працівниками митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС, констатовано перевищення встановленого ст. 95 МКУ строку транзитного перевезення.

Отже, сторона позивача зазначає, що і Львівська митниця ДФС і Волинська митниця ДФС 04.12.2018 відносно ОСОБА_1 розпочала провадження у справі про адміністративне правопорушення з одного й того самого приводу – порушення строку транзиту встановленого ст. 95 МКУ автомобіля марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та винесли постанови про притягнення його до однакової відповідальності за ч.3 ст. 470МКУ у вигляді штрафу в сумі 8500грн., тобто двічі притягли до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

У зв`язку із цим, посилаючись на ст. 61 Конституції України, ст. 529 МКУ, звернулись до суду з вказаним позовом та посили скасувати оскаржувану постанову.

Щодо строку на оскарження та необхідності його поновлення, позивач зазначив що оскаржувану постанову ним було отримано 06.03.2020. До цього часу про її існування він не знав. Отримавши примірник постанови від 08.01.2019 він відразу мав намір її оскаржити, проте не встиг цього вчинити через обмеження встановленні внаслідок виникнення пандемії COVID-19. Також зазначено, що ОСОБА_1 в рамках своїх можливостей, 10.04.2020 вчинив дії щодо оскарження постанови Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 шляхом направлення на її адресу письмового звернення із відповідною вимогою, що гарантується главою 72 МКУ, як право альтернативи у виборі способу оскарження.

Ухвалою суду від 08.04.2020 провадження у справі відкрито.

08.05.2020 від відповідача Галицької митниці Держмитслужби на адресу суду надійшов відзив. З даного відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, з огляду на наступне. Так, позивачем 04.12.2018 о 04год. 50хв. в зону митного контролю поста «Краковець» Львівської митниці ДФС смугою руху «зелений коридор» в напрямку «виїзд з України» прибув транспортний засіб марки «LEXUS», модель «IS 200», д.р.н. НОМЕР_4 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .. В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які у ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювало орієнтування Волинської митниці №03-70-61/2279/25 від 22.10.2018. Шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС ДМС України та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що гр. ОСОБА_1 , 11.09.2018р. близько 01 год. 34хв. ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «BMW», модель «Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «Транзит». Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного транспортного засобу станом на 04.12.2018р. З огляду на те, що будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб у відповідності до вимог ст. 460 МКУ ОСОБА_1 не надав, а згідно з електронною базою даних «Реєстру порушників митних правил» ЄАІС Держмитслужби України ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягався, то в діях ОСОБА_1 вбачалися ознаки порушення митних правил передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ і відносно нього було складено протокол про ПМП №7331/20900/18 від 04.12.2018. Розгляд справи було призначено на 08.01.2019, про що йому було повідомлено під підпис. 08.01.2019 Львівською митницею ДФС за результатами розгляду справи про порушення митних правил №7331/20900/18 від 04.12.2018, було винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн. Окремо зазначили, що на момент винесення постанови Львівською митницею ДФС, а саме 08.01.2019 в ЄАІС ДМСУ була відсутня інформація з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення строку доставки транспортного засобу марки «BMW», модель «Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . З огляду на викладене, відповідач вважає, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В судове засідання представник позивача – адвокат Топор А.І. не з`явився. Надав суду клопотання в якому просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Просив вирішити питання про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу понесених позивачем за рахунок відповідача, на підтвердження чого надано суду відповідні документи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України, - неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин справа розглянута за відсутності позивача його представника та представника відповідача.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просив поновити йому строк на оскарження постанови.

Відповідно до ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач про існування оскаржуваної постанови № 7331/20900/18 дізнався лише 06.03.2020 року, коли отримав її копію у державного виконавця під час її примусового виконання, з позовом до суду звернувся 06.04.2020 року. Проте, у встановлений законом строк не встиг її оскаржити з огляду на початок надзвичайної ситуації на території України, що пов`язана з виникненням пандемії COVID-19. Крім того, ОСОБА_1 в рамках своїх можливостей, 10.04.2020 вчинив дії щодо оскарження постанови Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 шляхом направлення на її адресу письмового звернення із відповідною вимогою, що гарантується главою 72 МКУ, як право альтернативи у виборі способу оскарження, тому дивлячись на викладене, суд визнає підстави пропуску строку звернення до суду поважними та вважає за необхідне поновити строки звернення до суду.

Отже, суд вивчивши доводи позивача та доводи представника позивача та відповідача викладені у відзиві, дослідивши надані сторонами письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» («Руїз Торіха проти Іспанії»), параграфи 29–30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»)).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 73 КАС України, - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 КАС України, - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 11.09.2018 о 01.34год. через митний пост «Ягодин Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз автомобіль марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та станом на 04.12.2018 його не вивіз, чи не заявив у інший митний режим. Зазначена обставина визнається сторонами, а тому не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст.ст. 318, 321 Митного кодексу України всі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, перебувають під митним контролем з моменту перетину митного кордону України і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

За змістом ст.ст. 90, 95 Митного кодексу України транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Граничний строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу 5 діб). Згідно з ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про порушення митних правил, передбачених ст. 470 Митного кодексу України, розглядаються митними органами, що передбачено ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України.

04.12.2018 працівниками Волинської митниці ДФС було зафіксовано ввезення вказаного вище автомобіля ОСОБА_1 у режимі «транзит», відповідно до ч.1 ст. 381 МКУ та не вивезенні в строки встановлені ст. 95 МКУ. В результаті чого, 04.12.2018 по відношенню ОСОБА_1 розпочата адміністративна справа №7511/20500/18 та складений протокол у зв`язку із порушенням, яке було виявлено працівниками митного посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС.

За результатами розгляду вказаної адміністративної справи №7511/20500/18 постановою Волинської митниці ДФС від 26.12.2018 в справі про порушення митних правил ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. (а.с. 15-16). Вказана постанова набрала законної сили 05.01.2019 та була звернута до примусового виконання.

10.04.2019 відносно ОСОБА_1 Придніпровським відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрито виконавче провадження №58851051 з примусового виконання постанови Волинської митниці ДФС від 26 грудня 2018 в справі про порушення митних правил №7511/20500/18.

Згідно квитанції від 13 травня 2019 №0.0.1350889776.1 ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 на рахунок територіального управління юстиції у Черкаській області сплатив кошти в сумі 9549грн., що складають суму боргу – 8500грн., суму виконавчого збору – 850грн. та витрати виконавчого провадження – 199грн. (а.с. 17).

21.05.2019 Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58851051 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 18).

Разом з тим, 06.03.2020 позивачу стало відомо та отримано від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію оскаржуваної постанови Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 по справі про порушення митних правил №7331/20900/18, якою визнано його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500грн (а.с. 20).

Із змісту оскаржуваної постанови від 08.01.2019 у справі про порушення митних правил №7331/20900/18 вбачається, що підставою її прийняття стало те, що 11.09.2018 о 01:34год. через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезено автомобіль марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та станом на 4 грудня 2018 його не вивезено, чи не заявлено у інший митний режим. При ввезені автомобіля, працівниками Волинської митниці ДФС було зафіксовано ввезення у режимі «транзиту», відповідно до ч.1 ст. 381 МКУ. З огляду на зазначене, по адміністративній справі, що розпочата 04.12.2018 по відношенню до ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням, яке виявлено працівниками митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС, констатовано перевищення встановленого ст. 95 МКУ строку транзитного перевезення.

Таким чином, і Львівська митниця ДФС і Волинська митниця ДФС 04.12.2018 відносно ОСОБА_1 розпочала провадження у справі про адміністративне правопорушення з одного й того самого приводу – порушення строку транзиту встановленого ст. 95 МКУ автомобіля марки «BMW Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та винесли постанови про притягнення його до однакової відповідальності за ч.3 ст. 470МКУ у вигляді штрафу в сумі 8500грн., тобто двічі притягли до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Окремо слід звернути увагу, що на момент винесення Львівською митницею ДФС постанови у справі про порушення митних правил №7331/20900/18 від 08.01.2019, постанова Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №7511/200500/18 від 26 грудня 2018 року вже набрала законної сили (05.01.2019).

Суд враховує, що на момент винесення постанови Львівською митницею ДФС, а саме 08.01.2019 в ЄАІС ДМСУ була відсутня інформація з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення строку доставки транспортного засобу марки «BMW», модель «Х3», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (а.с. 38). Проте зазначене не надає підстав для порушення конституційних прав позивача, оскільки а ні вищезазначеними нормами Закону, а ні ч.3 ст.470 Митного кодексу України не передбачена подвійна сплата зазначеної суми за вчинення того самого діяння. Натомість подвійне притягнення до юридичної відповідальності заборонено ст.61 Конституції України.

Так, ст. 61 Конституції України, забороняє притягати фізичну особу щонайменше двічі до юридичної відповідальності одного виду (цивільно-правової, кримінальної, адміністративної, дисциплінарної тощо) за одне й те саме правопорушення (цивільно-правовий делікт, злочин, адміністративне або дисциплінарне правопорушення).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.3 ст.186 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку із викладеним вище, суд прийшов до висновку про те, що скасовуючи спірну постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.01.2019, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід одночасно також закрити.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, то суд вважає що вказана вимога підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, 05.03.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно п.1.1. договору, його предметом є прийняття Адвокатом на себе доручень Клієнта про надання останньому правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1. договору, адвокат, використовуючи засоби захисту, передбачені процесуальними кодексами України та законами України надає правову допомогу з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів Клієнта в рамках подання позову про скасування постанови №7331/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн., представництва його інтересів у суді першої та апеляційної інстанції щодо оскарження зазначеної постанови,надання іншої допомоги, що необхідна для вирішення по суті питання відповідальності за оскаржуваною постановою. З зазначеною метою адвокат представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в судах першої та апеляційної інстанції, в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, серед іншого, в митних органах, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями, будь-яких інших установах та організаціях незалежно від форми власності з метою надання правової допомоги.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за надання правової допомоги за даним Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар обумовлений сторонами у розмірі: 1000 грн. – за підготовку та подання позовної заяви; 900 грн. – за кожне наступне поточне судове засідання; 500 грн. – за процесуальний документ, у випадку необхідності його подання ( клопотання, заяви, відповідь на відзив, пояснення тощо)

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів №9 від 06.04.2020 року та №32 від 20.08.2020 року позивачем за надання професійної правової допомоги сплачено1900 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі 853 грн. 41 коп., та витрати, пов`язані із сплатою професійної правової допомоги сумі 1900 грн.

Керуючись ст.241-246, 286 КАС Кодексу адміністративного судочинства України, ст.470, 532 МК України, ст. 247 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про порушення митних правил

Позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), до Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка,1, Галицький район, м. Львів, Львівська область) про скасування постанови по справі про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 08.01.2019 року в справі про порушення митних правил № 7331/20900/18, якою визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у вигляді штрафу в розмірі 8500грн. та закрити провадження по справі.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка,1, Галицький район, м. Львів, Львівська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) 2753 грн. 41 коп. (дві тисячі сімсот п`ятдесят три грн. сорок одна коп. ) судових витрат

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: Р. В. Демчик