Рішення № 91636134, 09.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2938/20

Провадження № 2/638/2810/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.09.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, -

встановив:

МТСБУ звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 50 000,00 грн., а також витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2016 о 03-40 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові допустив зіткнення з транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 08.07.2016 відповідач винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована. Потерпіла особа повідомила позивача про настання ДТП та надала усі необхідні документи, зокрема заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Так, відповідно до звіту №2154 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 1741 876,35 грн.. Загальній розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 50 0000,00 грн..

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідач не сповістив, тому суд виходить з того, що його неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенесення розгляду справи відповідач до суду не подавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 08.07.2016 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності. Із змісту постанови вбачається, що 17.002.2016 о 03-40 год. в м. Харкові водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Honda Accord, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гв. Широнінців, 40, в стані алкогольного сп`яніння, не вірно вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , чим заподіяв матеріальну шкоду та порушив п.п.12.1, 2.9 ПДР України. Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що ДТП трапилась з вини водія ОСОБА_1 в результаті порушення ним п.12.1 ПДР України.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 ..

На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу.

За загальним правилом визначеним ст.1166 ЦК України відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

За змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

12.05.2017 року ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подала відповідну заяву, як того вимагає ст. 35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем.

Як вбачається з копії платіжного доручення №1236008 від 02.08.2017, копії наказу № 5831 від 13.07.2017 МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та довідки №1 від 06.07.2017 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ було сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн..

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок з відшкодування шкоди з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Так, МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати на користь ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

При цьому, станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу суми завданої майнової шкоди в розмірі 50 000,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 267, 999, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ) сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлений 18.09.2020.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: суддя Т.В. Штих