Рішення № 91635170, 18.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1121/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

18.03.2020 ОСОБА_1 (надалі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання - у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, що з 28.06.2018 становить 22729,80 грн, з 04.12.2018 становить 34352,70 грн, з 01.01.2019 становить 37171,35 грн, з 01.01.2020 становить 81347,40 грн; провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді, без обмеження граничного розміру, з моменту його призначення – 28.06.2018.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що остання з 28.06.2018 перебуває на обліку в Прилуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди. В зв`язку з не зарахуванням відповідачем половини строку навчання позивача за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, остання звернулася з заявою щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, однак листом від 04.03.2020 № 427-353/3-02/8-2500/20 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомлено позивача, що при призначенні останній довічного грошового утримання зараховано лише стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, тобто стаж роботи на посаді стажиста прокуратури Бахмацького району Чернігівської області та консультанта Прилуцького міського суду Чернігівської області. Час навчання на стаціонарному відділенні Національної юридичної академії відповідачем враховано не було. При цьому зазначено про відсутність підстав для зарахування такого, а відтак і підстав для перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 19.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заявами по суті є позов та відзив.

08.04.2020 ГУ ПФУ в Чернігівській області надано відзив, в якому позивач просить позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за період з 28.06.2018 по 16.10.2019 залишити без розгляду, в зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, в решті позовних вимог – відмовити. При цьому, представник відповідача зазначає, що на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданого Прилуцьким міськрайонним судом відповідно до Додатку № 3 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ГУ ПФУ в Чернігівській області зараховано стаж за період з 20.11.2000 по 27.06.2018 на посаді судді Прилуцького міського, міськрайонного суду Чернігівської області. Згідно зазначеного стажу розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди. Зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання, час роботи у прокуратурі на посаді стажиста, час роботи на посаді консультанта міських судів чинним законодавством не передбачено.

В подальшому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною посадового окладу судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756; зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року, у зв`язку зі зміною посадового окладу судді місцевого суду та довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, згідно якої станом на 01.01.2020 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судці у відставці складає 94 590 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 від 03.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Заявами по суті є позов та відзив.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною посадового окладу судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756 та зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року, у зв`язку зі зміною посадового окладу судді місцевого суду та довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, згідно якої станом на 01.01.2020 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судці у відставці складає 94 590 грн. Зазначає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Після 18.02.2020 нормативно-правові акти щодо зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не приймались. Відповідно до довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, посадовий оклад у розмірі 63060 дорівнює 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2102,00 грн). Отже, здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 03/36-756, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Чернігівській області, немає законних підстав, як наслідок прийняте рішення від 17.03.2020 про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Також 03.04.2020 ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О. об`єднано в одне провадження справу № 620/987/20 (номер провадження П/620/1026/20) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зі справою № 620/1121/20 (номер провадження П/620/1167/20) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Об`єднаній адміністративній справі присвоєно № 620/1121/20 (номер провадження П/620/1167/20).

30.04.2020 ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О. зупинено провадження у справі № 620/1121/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20 за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

20.08.2020 на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 84, відповідно до пункту 5.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Чернігівського окружного адміністративного суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи з підстав тимчасової непрацездатності судді та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді ОСОБА_3 .

Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 дану справу прийнято до провадження судді ОСОБА_3 та поновлено провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (до завершення проходження кваліфікаційного оцінювання суддів щодо нього).

Позивач 03.02.2020 звернулася з заявою до відповідача, в якій просила врахувати половину строку навчання за денною формою навчання у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого (2 роки 4 місяці 29 днів), час роботи у Бахмацькій прокуратурі Чернігівської області на посаді стажиста прокуратури (6 місяців 16 днів), час роботи на посаді консультанта Прилуцького міського суду Чернігівської області (3 роки 4 місяці 6 днів), що в загальному розмірі зі стажем на посаді судді складає 23 роки 11 місяців 17 днів та дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, просила повідомити, які саме періоди роботи та на яких посадах були враховані при призначенні позивачу вказаного грошового утримання, у випадку не врахування зазначених вище періодів роботи у повному обсязі, просила врахувати їх і здійснити перерахунок призначеного довічного грошового утримання відповідно до наявного стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (а.с.18).

Листом від 04.03.2020 № 427-353/З-02/8-2500/20 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, що відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами): до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Також зазначено, що застосування норм статті 137 вказаного Закону при обчисленні збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не передбачено (а.с.19-20).

ОСОБА_1 в 1991 році вступила до Української юридичної академії та в 1996 році закінчила повний курс Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». Рішенням державної екзаменаційної комісії від 28.06.1996 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію спеціаліста-юриста, що підтверджується копією витягу з диплома ЛА НОМЕР_1 та додатком до нього (а.с.26).

Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.09.1989 на посаді судді Прилуцького міського судді Чернігівської області остання пропрацювала 3 роки 4 місяці 29 днів, на посаді судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області – 14 років 2 місяці 27 днів. Також згідно записів трудової книжки позивач працювала в Бахмацькій прокуратурі Чернігівської області на посаді стажиста (6 місяців 16 днів) та на посаді консультанта в Прилуцькому міському суді Чернігівської області (3 роки 4 місяці 6 днів) (а.с.22-25).

В розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зазначено: студент Національної юридичної академії України (з 01.09.1991 по 29.06.1996) тривалість стажу - 2 роки, 5 місяців; стажист прокуратури Бахмацького району Чернігівської області (з 20.08.1996 по 06.03.1997) тривалість стажу – 6 місяців 6 днів; консультант Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (з 25.06.1997 по 19.11.2000) тривалість стажу – 3 роки 4 місяці 24 дні; суддя Прилуцького міського, міськрайонного суду Чернігівської області (з 20.11.2000 по 27.06.2018) тривалість стажу – 17 років 7 місяців 7 днів (а.с.49).

В подальшому позивач, у зв`язку з підвищенням грошового утримання, неодноразово зверталася до відповідача із заявами:

від 23.08.2018 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 30.07.2018 №03/36-1016, що станом на 01.01.2018 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 26430,00 грн (а.с.51-52);

від 26.12.2018 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 12.12.2018 №03/36-1123, що станом на 04.12.2018 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 39645,00 грн (а.с.54-55);

від 24.01.2019 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 16.01.2019 №03/36-147, що станом на 01.01.2019 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 43222,50 грн (а.с.57-58);

від 21.01.2020 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 09.01.2020 №03/36-14, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 47295,00 грн (а.с.60-62).

Згідно з протоколами призначення пенсії перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проведено з 01.08.2018, з 01.01.2019, з 01.02.2019, та з 01.01.2020 відповідно (а.с.50, 53, 56, 59).

Також у зв`язку з підвищенням грошового утримання, позивач звернулася до відповідача із заявою від 16.03.2020 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 26.02.2020 №03/36-756, виданою на підставі Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами) та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 94590,00 грн (а.с.64-65).

17.03.2020 відповідачем прийнято рішення, оформлене розпорядженням, про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі вказаної заяви та довідки, оскільки після 18.02.2020 нормативно-правові акти щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди не приймалися, а тому відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.8,63).

Про вказане рішення відповідач повідомив позивача листом від 18.03.2020 № 2500-0336-8/8814 (а.с.5).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.

Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402 -VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до Указу Президента України №1180/2000 від 31.10.2000 позивач призначена на посаду судді Прилуцького міського суду Чернігівської області 31 жовтня 2000 року, тому, з огляду на викладені положення, при обчисленні стажу роботи на посаді судді слід керуватися положеннями нормативно-правового акту, що був чинним на момент її призначення на посаду судді - Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 по справі № 21-6664а15.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 № 2447-VІІІ «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VІІІ, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Водночас, частиною першою статті 7 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (чинного на момент обрання позивача на посаду судді) суддею може бути громадянин України, який має стаж роботи в галузі права не менш як три роки.

З даного питання висловлювалася Велика Палата Верховного Суду, яка зазначила, що внесенні до статті 137 Закону № 1402-VІІІ зміни дозволили зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення позивача на посаду судді (постанова від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18), висновки якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи на посаді судді Прилуцького міського судді Чернігівської області позивач пропрацювала 3 роки 4 місяці 29 днів, на посаді судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області - 14 років 2 місяці 27 днів, що загалом становить 17 років 7 місяців 26 днів.

Також позивач працювала на посаді стажиста прокуратури Бахмацького району Чернігівської області, де стаж становить 6 місяців 16 днів та на посаді консультанта Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області - 3 роки 4 місяці 6 днів, тобто загалом 21 рік 6 місяців 18 днів.

Зважаючи на вказаний стаж роботи на посаді судді понад 10 років, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, серед іншого, має бути зараховано Ѕ періоду навчання на денній формі у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого з 01.09.1991 по 28.06.1996, що становить 2 роки 4 місяці 29 днів.

Згідно частини четвертої статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Таким чином, загальний стаж роботи, який дає право позивачу на отримання довічного грошового утримання складає 23 роки 11 місяців 17 днів, в зв`язку з чим ОСОБА_1 має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

В зв`язку з зазначеним, станом на день звернення із заявою про призначення довічного грошового утримання - 28.06.2018 позивач мала право на одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі саме 86% на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з 28.06.2018 по 18.02.2020, з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

При цьому в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що з 28.06.2018 становить 22729,80 грн, з 04.12.2018 - 34352,70 грн, з 01.01.2019 - 37171,35 грн, з 01.01.2020 - 81347,40 грн, необхідно відмовити, оскільки, як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Суд, обираючи спосіб захисту прав у сфері публічно-правових відносин, не може у своєму рішенні використовувати повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки адміністративний суд у виборі способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин обмежується конституційними засадами.

Таким чином, вищевказана позовна вимога, розцінюється Чернігівським окружним адміністративним судом як втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді без обмеження граничного розміру, то суд зазначає, що в задоволенні такої позовної вимоги необхідно відмовити, оскільки на час розгляду справи в суді законодавчі обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні, а суд не може приймати рішення на майбутнє.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що про порушення своїх прав позивач дізналася з листа відповідача від 04.03.2020 №427-353/З-02/8-2500/20 (а.с. 19-20), до суду з позовом ОСОБА_1 звернулася 18.03.2020, отже, на переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду з позовом нею не пропущено.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною посадового окладу судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756; зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року, у зв`язку зі зміною посадового окладу судді місцевого суду та довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, згідно якої станом на 01.01.2020 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судці у відставці складає 94 590 грн, суд зазначає таке.

16.06.2020 Верховним Судом прийнято постанову у зразковій справі 620/1116/20 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаною постановою визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.03.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 25.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_4 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

Згідно пунктів 21, 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

- типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

В силу вимог частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

На виконання зазначених вимог у постанові від 16.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20 Верховний Суд навів такі ознаки типової справи:

а) позивачі - мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання;

б) відповідачі - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

в) предмет спору - відмова відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Крім того, у вказаному рішенні Верховним Судом зазначено, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо позивачів, які заявили аналогічні позовні вимоги, по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Згідно частини першої статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону № 1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог чинного законодавства обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.

При цьому, необхідно зважати на те, що пунктом 1 частини п`ятої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.

У цьому контексті суд зазначає, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах забезпечується єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі “Брумереску проти Румунії” (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

За вказаних обставин, беручи до уваги склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог та підстави позову, враховуючи правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20, а тому визнається судом типовою справою.

Відтак, при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи частини п`ятої статті 242, частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20.

Так, вирішуючи зазначену зразкову справу, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Тому з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII.

При цьому, на переконання Верховного Суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в зв`язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди не заслуговують на увагу, оскільки право у позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі зазначеної вище довідки, виникло з 19.02.2020, а саме з дати втрати чинності обмежень, встановлених пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII.

З огляду на викладене та беручи до уваги правові висновки Верховного Суду у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення даних позовних вимог частково шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.03.2020, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною посадового окладу судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756; зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756 необхідно відмовити, оскільки, як вже зазначено судом, право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 19.02.2020.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням всього стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з 28.06.2018 по 18.02.2020, з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.03.2020, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною посадового окладу судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 26.02.2020 № 03/36-756, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне судове рішення складено 18.09.2020.

Суддя О.М. Тихоненко