Рішення № 91635162, 18.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/2111/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.05.2020 № 2500-0346-8/1861 про відмову йому в призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального трудового стажу період його роботи в колгоспі (з 1985 року - КСП «ім. Жданова» (з 1989 року - «Україна»)) Запорізького району Запорізької області з 15.04.1985 по 19.09.1997 за даними трудової книжки колгоспника з урахуванням невиробленого встановленого мінімуму по поважній причині; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 23.02.2020.

Позов позивач обґрунтував тим, що він у травні місяці 2020 року звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення ними 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Відповідачем згідно поданих ним документів та індивідуальних відомостей до загального страхового стажу позивача зараховано 20 років 3 місяці 15 днів. Вважає, що подана ним трудова книжка колгоспника дає можливість встановити факт його роботи в колгоспі (з 1985 року КСП «ім. Жданова» (з 1989 року - «Україна»)) Запорізького району Запорізької області в період з 15.04.1985 по 19.09.1997 на посаді слюсаря, механізатора в спірний період та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Тому, вважає рішення відповідача, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, протиправним.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки йому в призначенні пенсії відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено у зв`язку із відсутністю у нього необхідного стражу роботи. До страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі з 15.04.1985 по 09.10.1995, оскільки в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 в розділі «Про трудову участь в громадському господарстві» відсутні дані, на підставі чого внесено записи (документ, його дата і номер) та відсутні підписи голови колгоспу і печатка, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310. Крім того, в довідці Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 № 01-32/Г- 0278 повна інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі та відпрацьовані позивачем вихододні за період 1985 - 1995 років не відображена.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України від 24.01.2020 № 004486190 (а.с. 7).

У відповідь на заяву позивача ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило його листом від 26.05.2020 № 2500-0346-8/18361 про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу не менше 27 років. Згідно наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу його загальний стаж становить 20 років 3 місяці 15 днів. До страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі з 15.04.1985 по 09.10.1995, як вказано в росписці повідомленні. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Так, відповідно до статті 62 даного Закону основним документом, ще підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників. Пунктом 6 вказаних положень передбачено, що всі записи в трудовій книжці завіряються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу чи спеціально уповноваженою правлінням колгоспу особи та печаткою. В трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 в розділі «Про трудову участь в громадському господарстві» відсутні дані на підставі чого внесено записи (документ, його дата і номер) та відсутні підписи голови колгоспу та печатка, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, про які мова йшла вище. В довідці Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 №01-32/Г-0278 повна інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі та відпрацьовані позивачем вихододні за період 1985-1995 років не відображена. Враховуючи викладене, згідно з поданими документами, права на пенсію відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 не має (а.с. 8-9).

Згідно копії трудової книжки від 21.03.1980 НОМЕР_2 ОСОБА_2 : 01.04.1985 -звільнений з в/ч 55579; 01.11.1997 – прийнятий на роботу в Миколай-Пільську ЗШ І-ІІІ ст. (а.с. 10).

Відповідно до трудової книжки колгоспника від НОМЕР_3 ОСОБА_1 15.04.1985 прийнятий в члени колгоспу ім. Жданова в якості слюсаря. 03.07.1989 колгосп ім. Жданова перейменовано в колгосп «Україна». 10.10.1995 колгосп «Україна» реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Україна». 19.09.1997 позивач звільнений з членів КСП «Україна». Наявний відтиск печатки колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» та підпис голови КСП Н.І.Бикова.

У розділі «Про трудову участь в громадському господарстві» наявні записи про те, що позивач здійснив:

у 1985 році – 214 вихододнів, при прийнятому колгоспом річному мінімуму трудової участі в громадському господарстві 265 вихододнів;

у 1986 році – 318 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів;

у 1987 році – 314 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів;

у 1988 році – 298 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів;

Підставами записів значиться – особовий рахунок 2.

у 1989 році – 300 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів;

у 1990 році – 266 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів;

Підставами записів значиться – особовий рахунок 83.

у 1991 році – 259 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин), підставою запису є Протокол № 1 від 15.02.1992;

у 1992 році – 267 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів, підстави запису – відсутні;

у 1993 році – 258 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин), підставою запису є Протокол № 1 від 06.01.1994;

у 1994 році – 241 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин), підставою запису є Протокол № 2 від 08.02.1995;

у 1995 році – 258 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин), підставою запису є Протокол № 2 від 02.03.1996;

у 1996 році – 244 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин), підставою запису є Протокол № 1 від 08.02.1997;

у 1997 році – 191 вихододнів, при мінімумі - 191 вихододнів, підставою запису є особовий рахунок.

Печатка та підпис голови колгоспу відсутні.

Також у вказаній трудовій книжці колгоспника значиться, що ОСОБА_1 16.11.1987 винесена подяка на підставі Протоколу № 12 від 12.11.1987 (а.с. 22-25).

Згідно Архівної довідки Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 № 01-32/Г-0278 у протоколах засідань правління та зборів уповноважених членів колгоспу 1995 р. КСП) ім. Жданова (з 1989 р. «Україна») Запорізького району Запорізької області за 1985 - 1998 рр. значиться ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (так у документах російською мовою), ОСОБА_1 , рік народження не вказаний:

рекомендований до прийняття в члени колгоспу з 15 квітня 1985 р., посада не вказана (протокол засідання правління від 15 квітня 1985 р. № 4);

механізатор, винесена подяка (протокол зборів від 12 листопада 1987 р. № 3);

затверджений витяг з протоколу від 20 березня 1990 р. № 5 про переведення, прийнято рішення про переведення за станом здоров`я до будівельної бригади різноробочим після відпрацювання 3 місяців (протокол засідання правління від 07 квітня 1990 р. № 5);

затверджений протокол атестаційної комісії на присвоєння II розряду плот. бетон. (так у документі російською мовою), стаж роботи з 1990 р. (протокол засідання правління від 29 вересня 1990 р. № 12);

надана відпустка за власний рахунок з 07 по 17 серпня 1991 р., посада не вказав (протокол засідання правління від 07 вересня 1991 р. № 10);

затверджений у списку колгоспників, які не виробили мінімуму трудової участі з поважної причини, рік не вказаний (протокол звітно-виборчих зборів уповноважених від 15 лютого 1992 р. № 1);

надана відпустка за власний рахунок на 5 днів, посада не вказана (протокол засідання правління від 23 жовтня 1993 р. № 10);

затверджений у списку колгоспників, які не виробили мінімуму трудової участі з поважної причини, рік не вказаний (протокол засідання правління від 06 січня 1994 р. № 1);

надана відпустка за власний рахунок, посада та кількість днів не вказані (протокол засідання правління від 14 листопада 1994 р. № 10);

затверджений у списку колгоспників, які не виробили мінімуму трудової участі з поважної причини за 1994 р. (протокол засідання правління від 08 лютого 1995 р. № 2);

затверджений у списку членів КСП, які не виробили мінімуму трудової участі з поважної причини за 1995 р. (протокол засідання правління від 05 лютого 1996 р. № 1);

надана відпустка за власний рахунок, посада та кількість днів не вказані (протокол засідання правління від 20 грудня 1996 р. № 12);

затверджений у списку членів КСП, які не виробили мінімуму трудової участі з поважної причини за 1996 р. (протокол засідання правління від 08 лютого 1997 № 1);

виключений з членів КСП за власним бажанням з 20 вересня 1997 р., посада не вказана (протокол засідання правління від 15 жовтня 1997 р. № 9, протокол зборів уповноважених від 14 лютого 1998 р. № 1).

Рішенням зборів уповноважених членів колгоспу ім. Жданова Запорізького району Запорізької області від 04 лютого 1989 р. (протокол № 1) колгосп ім. Жданове перейменований у колгосп «Україна» Запорізького району Запорізької області.

Рішенням звітно-виборчих зборів уповноважених членів колгоспу «Україна» Запорізького району Запорізької області від 11 лютого 1995 р. (протокол № 1) колгосп «Україна» був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Україна» Запорізького району Запорізької області.

На підставі Указу Президента України «Про невідкладні заходи і прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 13 грудня 1999 року рішенням загальних зборів членів КСП «Україна» Запорізького району Запорізької області від 03 лютого 2000 р. (протокол № 1) КСП «Україна» було реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» Запорізького району Запорі області.

Рішеннями правління від 10 лютого 1990 р. (протокол № 3) та зборів уповноважених членів колгоспу «Україна» Запорізького району Запорізької області від 02 лютого 1991 р. (протокол № 1) був затверджений мінімум вихододнів для окремих колгоспників: для матерів, які мали 5 або більше дітей (багатодітних матерів) неповнолітніх - 210, для працюючих пенсіонерів жінок - 100 та чоловіків – 265 вихододнів.

У колективному договорі КСП «Україна» Запорізького району Запорізької області на 1998 - 2000 р., затвердженому зборами членів КСП від 14 лютого 1998 р. (протокол № 1) значиться, що мінімум трудової участі для членів КСП складав: для чоловіків - 265, для жінок - 235, для багатодітних матерів та неповнолітніх членів - 210.

Підстава: P-5547, oп. 1, спр. 223, арк. 22 зв., спр. 239, арк. 24 зв., спр. 250, ар спр. 252, арк. 20, 36 зв., 82 зв., спр. 253, арк. 24 зв., 38 зв., спр. 257, арк. 42 зв., спр. арк. 49 зв., спр. 270, арк. 4 зв., 49 зв., спр. 273, арк. 6 зв., спр. 274, арк. 4 зв., спр. арк. 5, 48 зв., спр. 282, арк. 4 зв., 35 зв., спр. 285, арк. 7. 26, спр. 293, арк. 5. Спр. фонду Р-5547, арк. 40.

В протоколах засідань правління та зборів уповноважених членів колгоспу (з 1995 р. КСП) ім. Жданова (з 1989 р. «Україна») Запорізького району Запорізької області за 1985 - 1989 рр., 1991 - 1997 рр. рішення про затвердження прийняття у 1985 р. в члени колгоспу ОСОБА_1 , затвердження мінімуму трудової участі відсутні.

Одночасно сповіщаємо, що документи з особового складу (відомості нарахування вихододнів колгоспу (з 1995 р. КСП) ім. Жданова (з 1989 р. «Україна») Запорізького району Запорізької області за 1985 - 1998 рр. на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили (а.с. 26).

Із копії листа Миколай-Пільської сільської ради Запорізького Запорізької області від 10.02.2020 № 02-22/26 вбачається, що до трудового архіву сільської ради передача первинних документів про трудовий стаж документи про нарахування та виплату заробітної плати колгоспом «Ім. Жданова» правонаступником КСП «Україна», правонаступником ТОВ «Світоч» не здійснювалася. Причини не передачі трудового архіву на збереження невідомі (а.с. 27).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які є чинними на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, заносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

У силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (пункт 20 Порядку № 637).

Так, згідно з матеріалами справи підставами для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком є неврахування до загального страхового стажу останнього періоду роботи в колгоспі ім. ОСОБА_4 (з 03.07.1989 - колгосп «Україна») з 15.04.1985 по 09.10.1995 у зв`язку з відсутністю у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 даних на підставі чого внесено записи (документ, його дата і номер) та відсутні підписи голови колгоспу і печатка, як передбачено Основними Положеннями, а також – відсутністю у довідці Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 № 01-32/Г-0278 повної інформації щодо встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі та відпрацьованих позивачем вихододнів за період 1985-1995 років.

Суд зауважує, що в листі від 26.05.2020 № 2500-0346-8/18361, яким ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком значиться, що до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи в колгоспі з 15.04.1985 по 09.10.1995. Зважаючи на що, суд дійшов висновку, що період роботи позивача в колгоспі з 10.10.1995 по 19.09.1997 відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано (а.с. 8-9).

Відповідно до трудової книжки колгоспника від 16.04.1985 НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 15.04.1985 по 19.09.1997 був членом колгоспу ім. Жданова (з 03.07.1989 - колгосп «Україна») (а.с. 22).

Крім того, згідно із записами вказаної вище трудової книжки колгоспника позивачем було здійснено: у 1985 р.– 214 вихододнів, при прийнятому колгоспом річному мінімуму трудової участі в громадському господарстві 265 вихододнів; у 1986 р. – 318 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1987 р. – 314 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1988 р. – 298 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1989 р. – 300 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1990 р. – 266 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1991 р. – 259 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин); у 1992 р. – 267 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1993 р. – 258 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин); у 1994 р. – 241 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів; у 1995 р. – 258 вихододнів, при мінімумі - 265 вихододнів (про причини невиконання зазначено, що з поважних причин).

Поважність причин невиконання вихододнів у 1992 р., 1993-1995 р.р. також підтверджується копією Архівної довідки від 06.02.2020 № 01-32/Г-0278.

До аргументів відповідача про відсутність даних на підставі чого внесено зазначені записи (документ, його дата і номер), а також підписів голови колгоспу і печатки суд відноситься критично, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що із копії трудової книжки колгоспника від 16.04.1985 УКР № 0572853 у розділі «Трудова участь у громадському господарстві» в колонці «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» значиться: 1985 - 1988 р.р. – особовий рахунок 2; 1989 – 1990 р.р. - особовий рахунок 83; 1991 р. – Протокол № 1 від 15.02.1992; 1993 р. - Протокол № 1 від 06.01.1994; 1994 р. – Протокол № 2 від 08.02.1995; у 1995 р. – Протокол № 2 від 02.03.1996.

Відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

З приводу аргументів відповідача на те, що у довідці Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 № 01-32/Г-0278 відсутня повна інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі та відпрацьованих позивачем вихододнів за період 1985-1995 років суд зазначає, наступне.

Як вказувалося вище, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів (пункт 1 Основних Положень).

Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжна, а довідки слугують, як додаткове підтвердження стажу роботи, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

З даних, які містяться в трудовій книжці, наявна можливість встановити факт роботи позивача у спірний період в колгоспі ім. ОСОБА_4 (з 03.07.1989 - колгосп «Україна»), прийнятий колгоспом мінімум трудової участі в громадському господарстві, кількість здійснених ним вихододнів, причини невиконання річного мінімуму вихододнів.

Також суд зазначає, що співставляючи записи трудової книжки колгоспника від 16.04.1985 УКР № 0572853 та Архівної довідки Державного архіву Запорізької області від 06.02.2020 № 01-32/Г-0278 їх дані відповідають один одному.

Враховуючи вказане вище період роботи ОСОБА_1 з 15.04.1985 по 09.10.1995 в колгоспі ім. Жданова (з 03.07.1989 - колгосп «Україна») підлягає зарахуванню до його загального страхового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення не зарахувавши до страхового стажу позивача період його роботи з 15.04.1985 по 09.10.1995 в колгоспі ім. Жданова (з 03.07.1989 - колгосп «Україна»). А отже, оскаржене рішення є протиправним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення і підлягає скасуванню.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 242/3391/17.

Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилося 60 років (а.с. 7).

Відповідачем у листі від 26.05.2020 № 2500-0346-8/18361 визначено, що позивач має загальний страховий стаж 20 років 3 місяці 15 днів (не враховуючи період роботи з 15.04.1985 по 09.10.1995). Судом встановлено, що період роботи в колгоспі позивача з 15.04.1985 по 09.10.1995 підлягає зарахуванню до загального страхового стажу.

Таким чином, у позивача наявні підстави для призначення йому пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Як зазначає сам позивач у поданому позові, до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком він звернувся у травні 2020 року.

Отже, право на призначення пенсії за віком позивач має не з 23.02.2020, а з дня звернення за пенсією.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наявною в матеріалах справи квитанцією від 15.06.2020 № 0.0.1736224153.1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн (а.с. 6).

Враховуючи зазначене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 560,53 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.05.2020 № 2500-0346-8/1861 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період його роботи в колгоспі ім. Жданова (з 1989 року – колгосп «Україна») Запорізького району Запорізької області з 15.04.1985 по 09.10.1995 за даними трудової книжки колгоспника з урахуванням невиробленого встановленого мінімуму з поважних причин.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати, що визначається у порядку, передбаченому абз. 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 560,53 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 18.09.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб