Рішення № 91635117, 17.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/1771/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доСосницького районного сектору Укправління Державної міграційної служби в Чернігівській областіпровизнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Сосницького районного сектору Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона звернулась до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки. За наслідками розгляду заяви її було повідомлено про те, що відповідно до постанови КМУ України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» в редакції від 03.10.2018, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулась в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток - здійснюється обмін паспорта. Паспорт в якому не вклеєна фотокартка з пропущенням місячного строку є не чинним та підлягає обміну на паспорт у вигляді картки з безконтактним електронним носієм. Також, повідомлено, що у зв`язку з пропущенням місячного строку визначеного для вклеювання фотографії, позивач має право на звернення до УДМС у Чернігівській області з поданням визначених чинним законодавством документів для оформлення нового паспорту з безконтактним електронним носієм.

У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що у позивача відсутнє порушене право чи законний інтерес на момент звернення до суду, оскільки позивачу відповідно до Закону України "Про звернення громадян" була надана відповідь на звернення та роз`яснено правила та процедуру оформлення паспорта громадянина України. Також зазначив, що позивачка звернулась до відповідача із заявою, у якій просила вклеїти фото до її паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв`язку із досягненням нею 25-річного віку. Громадянці ОСОБА_1 , виповнилось 25 років – 18.07.2000, відтак позивачка, зобов`язана була звернутися до відповідного відділення Управління ДМС України у Чернігівської області щодо вклеювання фотокартки протягом місяця, оскільки відповідно до вимог ст.197 КУпАП відповідний паспортний документ вважається недійсним, а громадянка підпадає під адміністративний проступок. Однак, з відповідною заявою позивач звернулась, лише 26.12.2018.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.07.2020 визначено головуючого суддю Скалозуба Ю.О.

Ухвалою судді від 03.07.2020 позовну заяву прийнято до провадження під головуванням судді Скалозуба Ю.О. та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , 1975 року народження, (далі — Позивач), звернулась до Сосницького районного сектору управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - районний відділ ДМС), що є територіальним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби у Чернігівській області (далі - Відповідач), із заявою від 26.12.2018 про вклеювання фотокартки в існуючий паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14.05.1996 Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області, яка була не вклеєна при досягненні 25-річного віку, надаючи всі необхідні документи для вирішення цього питання.

09.01.2019 Сосницьким районним сектором УДМС України у Чернігівській області листом №7429-5/7429.1-19 повідомлено позивача, що відповідно до підпункту 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ № 302 від 25.03.2015 в редакції Постанови КМ № 795 від 03.10.2018 , якщо особа досятіча 25- чи 45-річното віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, паспорт у формі книжечки потрібно замінити на ГО-картку. Зважаючи на викладене вище, вклеїти фото при досягненні 25 річного віку у паспорт громадянина України у формі книжечки немає можливості.

06.02.2019 позивач звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо перевірки законності відповіді Сосницького районного сектору ДМС України у Чернігівській області.

06.03.2019 Управління ДМС України в Чернігівській області надало пояснення № П-23/6/7401-19/7401.3/2145-19 щодо неможливості вклеювання фотокартки в її існуючий паспорт.

Позивач звернулась повторно до Сосницького районного відділу ДМС із заявою від 28.05.2019 про обмін її існуючого паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 14.05.1996 Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області, в якому не вклеєна фотокартка по досягненню 25-річного віку, на паперовий паспорт у вигляді книжечки, надаючи всі необхідні документи для вирішення цього питання.

Сосницький районний сектор ДМС листом від 31.05.2019 вих. № 7429-130/7429.1-19 відмовив позивачу в оформленні такого паспорта, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі — закон «Про ЄДЦР»), відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки.

Звертаючись до Головного управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області 31.05.2019 щодо перевірки законності дій Сосницького районного сектору ДМС України у Чернігівській області, позивач отримала відповідь про підтвердження законності дій працівників Сосницького районного сектору ДМС України в Чернігівській області.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За приписами частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Частиною першою статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9, 10, 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу виповнилось 25 років - 18.07.2000, тому вона мала звернутися до Сосницького районного сектору Управління ДМС в Чернігівській області з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 18.08.2000. Проте таку заяву позивач подала лише 26.12.2018.

Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII).

Водночас, суд зазначає, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.

Разом з тим, в даному випадку позивач правомірно посилався на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, відповідно до якого особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до вищенаведених норм, тоді як відповідач у спірних правовідносинах (правове регулювання яких не змінилося після прийняття наведеного судового рішення) фактично спонукає до отримання позивачем паспорту у формі паспортної картки.

Так, відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій.

На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення № 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Відповідно частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Однак, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Відтак, суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Проте, норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням ним 25 років.

При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років.

Зважаючи на зміст позовних вимог та задля ефективного захисту прав, свобод та інтересів, враховуючи вимоги ст. 9, ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 адміністративної послуги по вклеюванню фотокартки до паспорта громадянина України при досягненні 25-річного віку та зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25-ти років.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №200/6627/19-а та від 05.12.2019 у справі № 420/270/19.

Отже, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Сосницького районного сектору УДМС України в Чернігівській області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років; зобов`язання Сосницького районного сектору УДМС України в Чернігівській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , виданого 14.05.1996 року Сосницький РВ УМВС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Сосницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням нею 25 років.

Зобов`язати Сосницький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , виданого 14.05.1996 року Сосницький РВ УМВС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Сосницький районний сектор Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області, вул. Виноградського, буд. 32, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100 код ЄДРПОУ 37804450.

Дата складення повного рішення суду - 17.09.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб