Рішення № 91635024, 18.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року справа № 580/3143/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.08.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) (далі – відповідач-1), Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18001, м.Черкаси, вул. Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 08592537) (далі – відповідач-2) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу;

зобов`язання відповідача-2 повторно надіслати відповідачу-1 документи для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

зобов`язання відповідача-1 прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до вказаного Порядку.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу від 27.05.2020 всупереч вимог закону не розглянутий і відповідач в порушення вимог п.9 згаданого вище Порядку, не прийняв рішення про призначення такої допомоги чи відмову.

Ухвалою від 17.08.2020 суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також ухвалою суд встановив відповідачам строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали, для надання відзиву та пояснень на позовну заяву. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 21.08.2020, відповідач-1 отримав 25.08.2020, а відповідач-2 – 20.08.2020.

Суд долучив усі направлені сторонами докази до матеріалів справи.

31.08.2020 від відповідача-1 суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що подані позивачем документи для отримання одноразової грошової допомоги повернено на доопрацювання із-за їх невідповідності вимогам абз.4 п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009, та п.4 Порядку - 850.

03.09.2020 відповідач-2 надіслав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказував, що здійснив всі передбачені законодавством заходи щодо розгляду документів: склав висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та направив відповідачу-1 пакет документів для прийняття рішення відповідно до вимог Порядку №850.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до даних трудової книжки позивач проходив службу в органах внутрішніх справ Черкаської області з 25.04.1985 до 30.03.1988 та з 25.05.1988 до 27.08.2001.

Наказом Штабу УМВС від 27.08.2001 №111 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ (далі - ОВС) запас за ст.63 п. «Б» (через хворобу).

Суд встановив, що позивач є пенсіонером згідно з посвідченням від 12.05.2020 серії НОМЕР_2 по інвалідності (2 група, інвалідність армії).

Згідно з даними свідоцтва про хворобу від 27.07.2001 №387 отримані позивачем захворювання пов`язані з проходженням служби в ОВС.

13.03.2020 Черкаська обласна МСЕК №2 позивачу встановила II групу інвалідності безтерміново у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС, визначено 80% втрати працездатності (довідка від 16.03.2020 серії 12 ААБ №767833).

Позивач звернувся до УМВС України в Черкаській області заявою від 22.04.2020 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності, пов`язаної із з проходженням служби в ОВС. До неї додав копії: паспорта та РНОКПП, довідок МСЕК, довідки з НАСК «Оранта», індивідуальної програми реабілітації та свідоцтва про хворобу, довідку з банку.

27.05.2020 УМВС України в Черкаській області склало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності на підставі п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі – Порядок №850).

Вказаний висновок з доданими позивачем документами направлений Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

За наслідками їх розгляду відповідач-1 листом від 24.06.2020 №20153/15-2020 повернув матеріали до УМВС України в Черкаській області, зазначивши про неможливість прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Вказано, що за результатами опрацювання матеріалів виявлено їх невідповідність вимогам абз.4 п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009, відповідно до якої медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких обов`язково входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні такої експертизи позивачу до участі в засідання не запрошувався голова лікарсько-консультативної комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Черкаській області». Крім того не дотримано вимоги п.4 Порядку, що унеможливило прийняти рішення за вказаними вище матеріалами.

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом до суду.

Суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (далі – Закон №565-XII), що діяв на час отримання позивачем травми, що спричинила втрату працездатності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи,- в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі – Закон №580-VIII), згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

На виконання пункту 2 розділу II “Прикінцевих положень” Закону України від 13.02.2015 №208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.

Згідно з пунктом 1 Порядку №850 (є чинним станом на час вирішення спору) він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до п.2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є встановлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи).

Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу, витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Для вирішення спору суд врахував правовий висновок Верховного Суду (далі – ВС) у подібній категорії справ щодо призначення одноразової грошової допомоги, викладену у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій.

Проаналізувавши викладені норми Порядку №850 ВС у вказаному рішенні зазначив.

Після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення – акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, лист відповідача-1 від 24.06.2020 №20153/15-2020 за наслідками розгляду документів позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги за змістом та формою не може вважатись «рішенням про відмову» у розумінні вищевикладених норм.

Спірна бездіяльність відповідача-1 пов`язана зі стверджуваним ним недоліком під час проведення медико-соціальної експертизи позивача 16.03.2020 (щодо відсутності запрошення на засідання Обласної МСЕК №1 голови лікарсько-консультативної комісії ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області"). Суд звернув увагу, що матеріали щодо виплати позивачу допомоги не містили інформації про особовий склад МСЕК, що видала відповідні довідки позивачу.

Відповідно до п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № № 1317, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Проаналізувавши вказану норму, суд дійшов висновку, що зазначена в листі відповідача-1 підстава не доводить недійсності поданого документа, зважаючи, що довідка до акту огляду МСЕК №767833 від 16.03.2020 підписана головою МСЕК та скріплена печаткою установи. До часу визнання її нечинною (підробленою), висновки відповідача-1 у спірних правовідносинах не є обгрунтованими.

Оскільки вказані вище норми не передбачають застосованої у заявлених спірних правовідносинах відповідачем-1 підстави для повернення матеріалів про призначення вказаного виду допомоги без прийняття за результатом одного з рішень (призначення чи відмову), суд дійшов висновку, що він діяв всупереч вимогам ст.23 Закону №565-XII та п.9 Порядку № 850.

Відповідно до п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Докази наявності вказаних обставин відсутні.

Суд врахував, що пунктом 4 Порядку, на який додатково посилався відповідач-1 у листі від 24.06.2020 №20153/15-2020, визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, застосована відповідачем-1 норма Порядку не наділяє його правом повернути без рішення матеріали щодо виплати грошової допомоги позивачу. Натомість встановлює право здійснити відповідну виплату з урахуванням раніше виплачених сум коштів.

Суд встановив, що згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №767833 від 16.03.2020 позивачу встановлена 2 група інвалідності при первинному огляді. Матеріали висновку не містять документів щодо первинного ступеня втрати позивачем працездатності без установлення інвалідності.

Тому посилання відповідача-1 на вказаний пункт Порядку є необгрунтованим.

Згідно з п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Наявності вказаних обставин суду не доведено.

Відповідач-1 не довів, що у спірних правовідносинах діяв з дотриманням меж, порядку та способу дій, визначених законом. Отже, доводи позивача про протиправність дій відповідача-1 з направлення листа щодо повернення його матеріалів, замість прийняття конкретного виду рішення є підтвердженими.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити згідно з законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Отже, в заявлених спірних правовідносинах заявлені позовні вимоги не стосуються дискреційних повноважень відповідачів.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зобов`язати відповідача-2 повторно надіслати документи для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги, а відповідача-1 повторно розглянути і прийняти рішення за результатами розгляду вказаних документів відповідно до Порядку №850, є обгрунтованими та забезпечать повний і ефективний захист порушеного права позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та доказів понесення судових витрат суду не надав, відсутні підстави для їх розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням II групи інвалідності.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18001, м.Черкаси, вул. Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 08592537) повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул. Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684) після їх отримання повторно розглянути матеріали для призначення та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги та прийняти рішення за результатами відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 18.09.2020.