Рішення № 91634932, 16.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1412/20

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., представника позивача Ткачука Б.М., представника відповідача Величко І.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокар" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" №0001470509 від 14 лютого 2020 року, видане ГУ ДПС у Хмельницькій області, яким застосовано штрафні санкції за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №482/95-ВР від 19 грудня 1995 року, в сумі 250000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 лютого 2020 року TOB "Прокар" отримано оскаржене податкове повідомлення - рішення форми "С" №0001470509 від 14 лютого 2020 року, видане ГУ ДПС у Хмельницькій області.

З винесеними податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Прокар" не погоджується, вважає його протиправними і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що TOB "Прокар" не отримувало жодних документів, які б свідчили про здійснення фактичної перевірки 24 січня 2020 року.

Представником позивача також зазначено, що будь-яких контрольних заходів, щодо здійснення товариством підприємницької діяльності 24 січня 2020 року не проводилось, а тому наявність оскаржуваних податкових рішень є безпідставними та необґрунтованими.

Більше того, як зазначено у позовній заяві, ТОВ "Прокар" з 17 січня 2020 року перебуває в стані "простою", тобто товариство не вчиняє жодних дій з приводу реалізації будь-якого виду пального та/або іншої підприємницької діяльності яка вимагає наявності ліцензії. Працівники ТОВ "Прокар" на період простою не працюють.

Відтак, на переконання позивача у ГУ ДПС у Хмельницькій області були відсутні підстави вважати, що ТОВ "Прокар" здійснює роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, адже відповідач не вчиняв будь-яких контрольних заходів, про що свідчить відсутність Акта перевірки та інших процесуальних документів.

Оскільки ТОВ "Прокар" вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню, тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

30 березня 2020 року до суду від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами перевірки ТОВ "Прокар" контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 20 січня 2020 року №00274/22-01-0501/41059752 в якому, зокрема, зафіксовано що в період з 02 липня 2019 року по 03 липня 2019 року на газовій АЗС яка належить ТОВ "Прокар" та знаходиться за адресою: смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000303459 здійснено реалізацію скрапленого газу за ціною 12,50-12,60 грн. за 1 л. на загальну суму 5275 грн. 14 коп., що підтверджується даними з Інформаційної системи "Податковий блок". При цьому, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на вказаній АЗС відсутня.

Таким чином, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до ТОВ "Прокар" за роздрібну торгівлю скрапленим газом без наявності ліцензії на газовій АЗС (смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1), що належить позивачу застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 250000 гривень.

20 липня 2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що будь-яких операцій по відпуску пального на АЗС ТОВ "Прокар" в смт. Летичів 02 липня 2019 року та 03 липня 2019 року не відбувалося з огляду на відсутність як ліцензії, так і безпосередньо скрапленого газу, а відображені у Інформаційній системі "Податковий блок" чеки були здійснені виключно при програмуванні, кодуванні і налаштуванні реєстратора розрахункових операції. Зазначені обставини підтверджуються довідкою ТОВ "Прокар", а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 203 за липень 2019 року.

29 липня 2020 року до суду від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло заперечення, відповідно до якого відповідач стверджує, що реалізація пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих комп`ютерно-касових систем, які повинні бути включені до Держреєстру, відповідати Технічним вимогам до ЕККА та повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному нерозривному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека. Отже, на переконання представника відповідача, роздрукування фіскального чеку без видачі пального є технічно неможливим.

Крім того, представник відповідача зазначає, що згідно даних ІС "Податковий блок" 02 липня 2019 року та 03 липня 2019 року було здійснено реалізацію пального, що підтверджується чеками продажу, а також ставить під сумнів твердження позивача про відсутність пального у вказаний період, тому відповідач вважає, що позивачем не спростовано законність та обгрунтованіть винесеного ГУ ДПС у Хмельницькій податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, вказувала на правомірність дій відповідача та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокар" відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зареєстрованою юридичною особою, основним видом діяльності якої є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).

ТОВ "Прокар" відповідачем було видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційними номерами №22250314201900265 від 22 листопада 2019 року, адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 7/3, АЗС та № 22250314201900266 від 22 листопада 2019 року, адреса місця торгівлі - 29000, м. Хмельницький, вул. Західно-окружна, 16/10, АЗС .

16 січня 2020 року Розпорядженням Головного управління ДПС у Хмельницькій області №190-р від 24 грудня 2019 року вищевказані ліцензії були анульовані відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (зі змінами та доповненнями)".

17 січня 2020 року у зв`язку із прийняттям відповідачем зазначеного Розпорядження про скасування ліцензій, наказом директора ТОВ "ПРОКАР" на підприємстві введено простій в порядку ст. 113 Кодексу Законів про працю України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №560/324/20 задоволено заяву ТОВ "ПРОКАР" про забезпечення позову та зупинено дію розпорядження №190-р від 24 грудня 2019 року "Про анулювання ліцензій".

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання наказу ГУ ДПС в області від 20 січня 2020 року №165 "Про проведення фактичної перевірки", на підставі п.п. 80.2.2., п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар".

За результатами перевірки ТОВ "Прокар" контролюючим органом складено акт фактичної перевірки від 20 січня 2020 року №00274/22-01-0501/41059752 в якому, зокрема, зафіксовано що в період з 02 липня 2019 року по 03 липня 2019 року на газовій АЗС яка належить ТОВ "Прокар" та знаходиться за адресою: смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000303459 здійснено реалізацію скрапленого газу за ціною 12,50-12,60 грн. за 1 л. на загальну суму 5275 грн. 14 коп., що підтверджується даними з Інформаційної системи "Податковий блок". При цьому, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на вказаній АЗС відсутня.

На підставі вищезазначеного, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до ТОВ "Прокар" за роздрібну торгівлю скрапленим газом без наявності ліцензії на газовій АЗС Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509.

Позивач не погоджуючись із висновками відповідача та податковими повідомленнями-рішеннями, які винесені відповідачем на їх підставі, звернувся до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) в редакції Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень (ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, визначено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно із п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З вказаних норм слідує, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Як встановлено з матеріалів справи, копії направлень на здійснення перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Хмельницькій області вручено під розписку ОСОБА_1 , який працював оператором АЗС.

При цьому, позивач взагалі заперечує проведення фактичної перевірки на АЗС та стверджує, що ТОВ "Прокар" не отримувало жодних документів, які б свідчили про проведення фактичної перевірки 24 січня 2020 року.

Досліджуючи підстави вищевказаних висновків позивача, суд встановив, що відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001470509 від 14 лютого 2020 року підставою його прийняття, вказано Акт перевірки №0027/22-01-05/41059752 від 24 січня 2020 року.

При цьому, в обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідач надав суду Акт перевірки №0027/22-01-05/41059752, проте датою Акту є 20 січня 2020 року, а не 24 січня 2020 року, як це зазначено відповідачем у податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, суд зважає і на ту обставину, що ТОВ "Прокар" з 17 січня 2020 року перебуває в стані "простою", тобто не вчиняє жодних дій з приводу реалізації будь-якого виду пального та/або іншої підприємницької діяльності.

У підтвердження призупинення діяльності ТОВ "Прокар" зазначає і сам відповідач, зокрема у своїх запереченнях, де вказує, що під час проведення моніторингу баз даних ДПС, зокрема інформаційної системи "Податковий блок" на господарській одиниці АЗС, що розташована за адресою: смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1, що належить суб`єкту господарювання ТОВ "Прокар" у період з 02 липня 2019 року по 03 липня 2019 року встановлено реалізацію скрапленого газу на загальну суму 5275 грн. 14 коп.

Водночас, сам відповідач у цих же запереченнях зазначає, що так як, на час виявлення порушення, газова АЗС не здійснювала господарську діяльність, то й провести фактичну перевірку за адресою смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1 виявилось неможливим.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що сам відповідач у своїх запереченнях визнає той факт, що АЗС не здійснювала господарську діяльність.

Додатковою обставиною на користь позивача, яка ставить під сумнів проведення фактичної перевірки на АЗС є те, що адресою господарської одиниці АЗС на якій, як стверджує відповідач було проведено фактичну перевірку зазначено смт. Летичів вул. Б. Хмельницького, 1/1.

При тому, що відповідно до наданого відповідачем Акту перевірки №0027/22-01-05/41059752 від 20 січня 2020 року зазначено, що фактична перевірка проведена господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 7/3.

Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення судового засідання представник відповідача відповідаючи на питання суду визнала те, що фактична перевірка господарської одиниці АЗС розташованої в смт. Летичів здійснювалась без виїзду посадових осіб відповідача на місце за вказаною адресою, що беззаперечно свідчить про порушення відповідачем вимог податкового законодавства під час здійснення фактичної перевірки.

Таким чином, факт порушення податкового законодавства відповідач доводить виключно відомостями з Інформаційної системи "Податковий блок". Разом з тим, суд вважає, що виключно дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а.

Додатково слід зазначити, що в матеріалах справи містяться довідка ТОВ "Прокар" та оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 за липень 2019 року, які вказують на те, що операції по відпуску пального на АЗС ТОВ "Прокар" в смт. Летичів 02 липня 2019 року та 03 липня 2019 року не відбувалося з огляду на відсутність як ліцензії так і безпосередньо скрапленого газу, а відображені у Інформаційній системі "Податковий блок" чеки були видруковані позивачем при програмуванні, кодуванні і налаштуванні реєстратора розрахункових операції.

Таким чином, у сукупності встановлених судом обставин, слід дійти висновку, що відповідач не довів порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за таких обставин податковий орган протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509.

Оскільки обов`язок доведення відповідних обставин щодо правомірності рішень покладається на суб`єкт владних повноважень, суд вважає, що виключно дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу та зазначення у акті перевірки певні порушення, які містять розбіжності і з датою складання акту та із самою адресою господарської одиниці АЗС на якій, за твердженням відповідача проведено фактичну перевірку, на переконання суду, не може бути беззаперечним підтвердженням вчиненням особою певного порушення.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не надав доказів, які безумовно та беззаперечно доводять факт вчинення позивачем реалізації скрапленого газу без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що у свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509, відтак позовні вимоги ТОВ "Прокар" слід задоволити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст. 139 КАС України, суд вирішив присудити на користь ТОВ "Прокар" за рахунок асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 3765,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "С" від 14 лютого 2020 року №0001470509.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокар" 3765 (три тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 вересня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокар" (вул. Соборна, 6/1, Летичів, Хмельницька область, 31500 , код ЄДРПОУ - 41059752) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк