Рішення № 91634855, 02.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 р. № 520/2466/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Андрущенко Д.В.,

представника відповідача - Мельник Я.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису та постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати припис про усунення виявлених порушень №ХК 7956/297/НП/АВ/П від 17 січня 2020 року винесений Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправним та скасувати.

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.03.2020 № 7956/297/НШАВ/П/МГ-ФС на суму 66 122 грн, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.03.2020 № 7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 9446 гр, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу винесені на підставі акту перевірки є необґрунтованими, прийнятими не у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі інспекційного відвідування, проведеного без законних підстав, без вжиття вичерпних заходів для з`ясування фактичних обставин під час перевірки, висновки щодо обставин викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним правовідносинам, без дотримання відповідачем повноти, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), у зв`язку із чим є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову та вважає його безпідставним. Представник відповідача вказав, що інспекційне відвідування було проведено на підставі п. 5.1 Порядку 823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування у зв`язку із колективними зверненнями співробітників товариства.

Ухвалою суду від 09.07.2020 закрито підготовче засідання та прийнято рішення про розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

До Головного управління Держпраці у Харківській області надійшли колективні звернення працівників ТОВ «Курганський бройлер» від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ – 1416 про порушення законодавства про працю відносно них.

На підставі п. 5.1 Порядку 823 було видано наказ від 23.12.2019 №02.03-03/3837про проведення інспекційного відвідування щодо ТОВ «Курганський бройлер» на підставі колективних звернень працівників від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ – 1416.

Інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області 03.01.2020 було здійснено виїзд за адресою здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (Харківська область, Балаклійський район, село П`ятигірське, вулиця Першотравнева, будинок 1.)

У зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування адміністрацією підприємства інспектором праці винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03.01.2020 №ХК7959/297/НП та вимогу про надання документів від 03.01.2020 №ХК7959/297/НД в термін до 17.01.2020 року.

Направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 23.12.2019 № 02.03-03/3837 та вимогу про надання документів було вручено директору Таранову О.А. під особистий підпис, вимогою про надання документів було зобов`язано позивача надати документи зазначені у вимозі у строк до 17.01.2020.

На підставі наданих ТОВ «Курганський бройлер» копій документів посадовими особами управління Держпраці були встановлені порушення відповідачем, зокрема, ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ч. 2 ст. 106 КЗпП України, пункт 4 ПКМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442, про що складено акт інспекційного відвідування № ХК7956/697/НП/АВ та припис про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НА/АВ/П.

На підставі акту інспекційного відвідування від 17.01.2020 були винесені постанови від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/МГ-ФС на суму 9446,00 грн, та постанову про накладення штрафу від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 66122,00 грн.

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями, звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.

Зокрема, згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи Держпраці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 від 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 року № 823.

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.п. 1 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

В данному випадку суд звертає увагу на те, що інспекційне відвідування проведене на підставі наказу від 23.12.2019 №02.03-03/3837 про проведення інспекційного відвідування щодо ТОВ «Курганський бройлер» на підставі колективних звернень працівників від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ – 1416.

Вище встановлені обставини справи свідчать про наявність правових підстав для проведення інспекційного відвідування позивача та правомірність дій відповідача.

Суд зазначає, що у разі наявності процедурних порушень при здійсненні інспекційного відвідування позивач міг захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, при цьому, якщо допуск до проведення заходу державного контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Посадова особа відповідача була допущена позивачем до проведення контролюючого заходу, тому процедурні порушення, за їх наявності, не можуть бути підставою для визнання оскаржуваних постанов протиправними.

Пунктами 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Щодо вимоги про визнання припису про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НП/АВ/П від 17 січня 2020 року винесений Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправним та його скасування, суд зазначає наступне.

Згідно припису зміст виявлених порушень полягає у наступному:

- роботодавцем не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи;

- умови оплати праці не визначені у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір не укладено, питання оплати праці погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом;

- за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час не виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години;

- атестація робочих місць не проведена атестаційною комісією, склад і повноваження якої не визначені наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до припису про усунення виявлених порушень від 17 січня 2020 року № ХК 7956/297/НП/АВ/П позивачу надано строк для усунення порушень до 17 лютого 2020 року.

Так судом встановлено, що 17 лютого 2020 року ТОВ «Курганський Бройлер» надано лист з додатками вих. № 112 від 17.02.2020 (вх. № 07/1997) до ГУ Держпраці у Харківській області на виконання Припису від 17 січня 2020 року № ХК 7956/297/НП/АВ/П згідно з яким повідомлялося, що ТОВ «Курганський Бройлер» наказом № 54 від 21.01.2020 «Про створення комісії по атестації робочих місць» визначило склад і повноваження атестаційної комісії на підприємстві та проводить роботи щодо атестації робочих місць за умовами праці-укладено Договір на надання послуг з ТОВ «Харків-Екосистема» № 14/20 від 10.02.2020 року.

Отже на час розгляду справи порушення щодо непроведенння атестації робочих місць атестаційною комісією, невизначення складу і повноважень комісії наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, усунунуті, а тому не потребують оцінки суду.

Тобто, в даній справі ТОВ «Курганський Бройлер» не погоджується лише з порушеннями 1,2,3 зафіксованими в приписі.

Так, судом встановлено, що порушення зазначені в п. 1,2, та 3 припису стосуються порушень виявлених після пояснень наданих працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 а саме встановлено, що дані особи працювали за відрядною системою оплати праці та у період з жовтня по грудень 2019 працюють по 12 годин на день.

Судом встановлено, що відповідно до графіків змінності цеху забою та переробки птиці затверджених директором підприємства за період жовтень – грудень 2019, графіками змінності встановлено режим роботи 40 годин на тиждень, робочий час з 8:00 по 17:00 з вихідними п`ятниця,субота.

Згідно графіків змінності встановлена норма часу в жовтні 2019 22 робочих дні 176 годин, у листопаді 2019 норма часу 21 робочий день 168 годин, у грудні 2019 норма часу 21 робочий день 166 годин.

Відповідно наданих адміністрацією табелів обліку робочого часу працівників цеху забою та переробки птиці за період жовтень – грудень 2019, в яких зазначено 8 годин на день.

Одночасно, відповідно до пояснень наданих працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що дані особи працювали за відрядною системою оплати праці та у період з жовтня по грудень 2019 працюють по 12 годин на день. Зазначені пояснення зафіксовані на відео пристрій, який долучений до акту перевірки.

З урахуванням табелів обліку робочого часу за період жовтень – грудень 2019, в якому зазначені відпрацьовані дні, при щоденній роботі по 12 годин з вихідними субота, неділя в період жовтень-грудень 2019 р. відпрацьовано: у жовтні 2019 при нормі 176 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 264 години - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 252 години - ОСОБА_5 ; у листопаді 2019 при нормі 168 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 216 години - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 204 години - ОСОБА_2 ; у грудні 2019 при нормі 166 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 216 годин - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , по 252 години - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по 204 години - ОСОБА_5 , 240 годин - ОСОБА_6 .

У розрахункових відомостях заробітної плати за жовтень – грудень 2019, зазначено оклад по тарифу, місячна премія (розцінка), проте графа надурочні години відсутня, нарахування за роботу у надурочний час відсутні, чим порушено вимоги ч.2 ст.106 КЗпП України в частині не нарахування та не виплати грошових коштів за роботу у надурочний час, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Враховуючи вищевикладене працівниками фактично було відпрацьовано по 12 годин щоденно, а в табелях обліку робочого часу адміністрацією зазначено 8 годин.

Отже можна дійти висновку, що працівниками фактично було відпрацьовано по 12 годин щоденно, а в табелях обліку робочого часу адміністрацією зазначено 8 годин, що свідчить про порушення відповідачем, зокрема, в частині недостовірного обліку виконуваної працівниками роботи.

Вказані обставини також підтверджуються колективними зверненнями працівників ТОВ «Курганський бройлер» від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ – 1416.

З дослідженої під час розгляду справи копії письмових пояснень диспетчера служби ОСОБА_8 також встановлено, що співробітників забійного цеху розвозять двома рейсами: перший рейс о 17:20, другий приблизно о 21:00. Вказані обставини також свідчать про тривалість робочого часу робітників цеху.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Частиною 2 статті 97 КЗпП України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КЗпП України визначено оплату роботи в надурочний час. Зокрема, за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Так, відповідно наданих позивачем витягів зі штатних розписів ТОВ «Курганський бройлер» з жовтня по грудень 2019 цеху забою та переробки птиці: дільниця прийому та забою птиці по посаді підсобний робітник по навішуванню птиці на лінію встановлено оплата праці за розцінкою, дільниця потрошіння та охолодження по посаді підсобний робітник по видаленню внутрішніх органів птиці встановлено оплата праці за розцінкою, група сортування та зважування м`ясо продукції по посаді підсобний робітник по фасуванню тушки встановлено оплата праці за розцінкою.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем так не було надано відповідних доказів на спростування виявлених порушень.

Одночасно з цим, штатні розписи підприємства з жовтня по грудень 2019 роки не погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Документи згідно яких встановлюється та нараховується розцінка заробітної плати працівникам цеху забою та переробки птиці адміністрацією ТОВ «Курганський бройлер» також не надано.

Отже порушення, зазначені у приписі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому вимоги позивача про визнання припису про усунення виявлених порушень не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 10.03.2020 № 7956/297/НШАВ/П/МГ-ФС на суму 66 122 грн, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року та про накладення штрафу від 10.03.2020 № 7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 9446 гр, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року, суд зазначає.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзаконом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу",Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Отже, абз. 4 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзаконом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Порядок №509 визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до п. 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Тобто, аналізуючи вказану норму видно, що Управління Держпраці в Харківській області на підставі висновків, викладених в акті перевірки наділене правом приймати постанову про накладення штрафу.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведення інспекційного відвідування ТОВ "Курганський бройлер" відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК7956/697/НП/АВ та припис про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НА/АВ/П.

На підставі акту інспекційного відвідування від 17.01.2020 були винесені постанови від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/МГ-ФС на суму 9446,00 грн, та постанову про накладення штрафу від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 66122,00 грн.

За змістом та висновками акта інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог зокрема, ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ч. 2 ст. 106 КЗпП України, пункт 4 ПКМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442.

До таких висновків відповідач дійшов з огляду на пояснення гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які зафіксовані на відео пристрі, що долучений до справи, та на підставі досліджених під час перевірки кадрових документів.

Враховуючи те, що оскаржувані постанови були винесені відповідачем в межах повноважень та не підлягає скасуванню, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог в цій частині.

Щодо наданих позивачем під час розгляду справи нових пояснень працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд зазначає, що вказані пояснення були відібрані у робітників та надані до матеріалів справи вже після проведення перевірки, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на дату винесення постанови вказані порушення існували.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті позивач не спростував належними та допустимими доказами відсутність у його діяльності встановлених інспекційним відвідуванням вищеописаних порушень.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обставин, які б вказували на протиправність висновків відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідач, як суб`єктом владних повноважень, виконав процесуальний обов`язок доведення правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а також відповідності їх критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Також жодного разу представник позивача не з`явився в судові засідання для надання пояснень в обґрунтування правової позиції, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису та постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.09.2020.

Суддя Севастьяненко К.О.