Рішення № 91634841, 14.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"14" вересня 2020 р. № 520/13762/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Ліпчанська Я.В.

представника позивача - Прядко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Контитуції, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

1. Зобов`язати ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) власними силами або за власний рахунок здійснити перебудову садового будинку літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_2 , у стан, що відповідає будівельному паспорту №БП-189-2016 від 06.09.2016, виданому управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

2. Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, ідентифікаційний корд юридичної особи: 04059243: рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано припис від 10.07.2019 року № 485-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (термін усунення до 10.09.2019 року), у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) власними силами або за власний рахунок здійснити перебудову садового будинку літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_2 , у стан, що відповідає будівельному паспорту №БП-189-2016 від 06.09.2016, виданому управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду у відповідності до ст.ст 2, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», який набрав чинності з 01.09.2015, встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Також рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 № 1981/15 створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Згідно ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» та підпункту 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Харкова Інспекція здійснює з 11.04.2016.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) у відповідності до пунктів 1.1, 3.3. Положення про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 року № 7/15 (далі - Положення про Інспекцію), є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу, та здійснює держаний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Харкова.

Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Інспекцію, метою Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням, основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій. Крім того, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення самочинного будівництва.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб`єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про зобов`язання забудовника провести відповідну перебудову зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Саме до такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11.04.2018 по справі № 161/14920/16-а та від 10.04.2018 у справі № 1519/2-787/11.

Також судом встановлено, що Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 28.12.2016 № ХК 142163623366 прийнято до експлуатації збудований на підставі будівельного паспорта № БП-189-2016 від 06.09.2016 об`єкт: «Об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489» (замовник – ОСОБА_1 ).

За результатами позапланової перевірки на об`єкті «Об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489» (акт № 485-А від 10.07.2019) Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) встановлено порушення пп. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою КМУ № 466, абз.2 п. 5, ч. 1 ст. 9, Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV, п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, а саме:

- будівельним паспортом № БП-189-2016 від 06.09.2016 передбачено двоповерховий садовий будинок площею забудови - 105,5 м , загальною площею 297,64 м2, розмірами в плані 10,0 х 11,64 м. Відстань до будинку, що проектується на ділянці АДРЕСА_4 , складає 8,0 м. Разом з тим, відповідно до наданого технічного паспорта на садовий будинок на земельній ділянці АДРЕСА_5 (інв. справа 113/12-16, виконаний ФО-П ОСОБА_2 згідно кваліфікаційного сертифікату серія АЕ № 001402 станом на 16.12.2016) на земельній ділянці розташовано двоповерховий будинок складної конфігурації, основними розмірами 14,20 (19,40) х 11,25 м, площа забудови садового будинку літ. А-2 складає 181,8 м2 (15,7 м2 - тераси літ. а), загальна площа - 297,0 м2. Таким чином, фактична площа забудови по технічному паспорту (181,8 м2) більша ніж передбачено будівельним паспортом (105,5 м2). Тобто, будівля що збудована, на земельній ділянці АДРЕСА_6 не відповідає будівельному паспорту № БП-189-2016 від 06.09.2016. Садовий будинок літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_7 самочинно збудовано з грубим відхиленням від будівельного паспорту № БП-189-2016 від 06.09.2016.

Замовнику - ОСОБА_1 надано припис від 10.07.2019 № 485-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (термін усунення до 10.09.2019).

У вищевказаному приписі міститься застереження про обов`язок забудовника повідомити Інспекцію про його виконання.

Судом встановлено, що доказів про виконання вимог зазначеного припису відповідачем до суду надано не було .

З урахуванням викладеного є підстави вважати вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 10.07.2019 № 485-Пр-У виданого Інспекцією ОСОБА_1 на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , не виконаними.

Також судом встановлено, що законність видачі вищезазначеного припису та встановлених Інспекцією обставин підтверджується висновками, викладеними у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі № 520/8538/19.

Відповідно до положень статей 2, 4, 5, 19 та 46 КАС України якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, а також право суб`єкта владних повноважень звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у галузі будівництва, а саме: надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання (отримання,, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», який набрав чинності з 01.09.2015, встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 № 1981/15 створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Згідно ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» та підпункту 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Харкова Інспекція здійснює з 11.04.2016.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) у відповідності до пунктів 1.1, 3.3. Положення про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 року № 7/15 (далі - Положення про Інспекцію), є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу, та здійснює держаний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Харкова.

Згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Інспекцію, метою Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням, основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій. Крім того, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Інспекція є суб`єктом владних повноважень, оскільки виконує повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю Інспекції та її територіальних органів, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону N 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 Закону N 3038-VI дає підстави для висновку, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з невиконанням припису.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Отже суд приходить до висновку, що вищезазначеним Законом передбачено лише право позивача на звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

При цьому звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, а не про зобов`язання ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок здійснити перебудову, здійснюється ним як суб`єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону N 3038-VI, що з огляду на вказані вище норми статей 2, 4, 5, 19 та 46 КАС України свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів,

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11 квітня 2018 року (справи N 14-48цс та N 11-96апп18 відповідно).

Щодо посилання позивача на положення ст. 376 ЦК України то суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. А в частині другій статті 3 цього Кодексу вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

За змістом статті 15 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 19 ЦПК України.

Способи захисту цивільних прав передбачені у статті 16 ЦК України, який регулює приватноправові відносини. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої цієї статті.

Як зазначалось судом вище характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні.

Крім того, відповідно до статті 5 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень , або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

З огляду на вказані вимоги можна зробити висновок, що і способи захисту прав підпорядковані саме захисту прав та інтересів не суб`єктів, наділених владними повноваженнями, у їх спорах з фізичними чи юридичними особами, а фізичних чи юридичних осіб від рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, оскільки саме вказані суб`єкти, як відповідачі, в силу специфіки свого правового положення та повноважень втручатися, обмежувати та припиняти права фізичних чи юридичних осіб в адміністративному процесі урівнюються з останніми шляхом покладення на них обов`язку доведення правомірності своїх дій.

Разом з тим з урахуванням специфіки адміністративного судочинства законодавець жорстко обмежив право суб`єктів владних повноважень звертатися до суду з адміністративним позовом, перерахувавши такі випадки, та зробив винятки про можливість звернення саме з адміністративним позовом у разі прямої вказівки на це у спеціальному законі.

Широко тлумачити вказані винятки як можливість будь-якого суб`єкта владних повноважень звертатися до адміністративного суду з позовом до фізичної чи юридичної особи в разі, якщо спеціальним законом їм надано право на звернення до суду, не можна, оскільки це спотворює природу і завдання адміністративної юстиції.

З огляду на положення статей 3 та 15 ЦПК України, статті 5 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається в порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому орган наділений владними повноваженнями звернувся до суду про захист права не публічного, а цивільного, зокрема, про зобов`язати ОСОБА_1 силами або за власний рахунок здійснити перебудову садового будинку літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_2 , у стан, що відповідає будівельному паспорту. У такому випадку - це спір про право цивільне, хоч у ньому бере участь суб`єкт публічного права.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Контитуції, буд. 7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2020 року.

Суддя Спірідонов М.О.