Рішення № 91634791, 18.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2020 р. № 520/11156/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В, розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить: рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд заяви щодо перерахунку пенсії за вислугу років від 27.04.2020 р. скасувати, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії на підставі його заяви про перерахунок пенсії від 08.04.2020 р. та довідки щодо розмірів грошового забезпечення № 2505 від 19.03.2020 р. з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням раніше сплачених сум; судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він отримав оновлену довідку про грошове забезпечення від УСБУ в Харківській області, яку направив до відповідача для здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 р., проте відповідач протиправно відмовив йому у проведенні такого перерахунку.

Ухвалою від 25.08.2020 у справі відкрито провадження за правилами ст. 263 КАС України.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач звернувся в індивідуальному порядку з заявою про перерахунок пенсії на підставах встановлених для масового перерахунку, тоді як скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103) за відсутності рішення КМУ про перерахунок пенсії не створює обов`язку повторного перерахунку пенсії.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Позивач є військовослужбовцем у відставці, проходив публічну військову службу в органах та підрозділах СБУ, був звільнений у відставку з посади начальника УСБУ в Сумській області із показником вислуги років 32 роки у пільговому обчисленні та 28 років у календарному обчисленні, отримує пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області, початково призначений розмір пенсії складав 86% грошового забезпечення.

На виконання Постанови КМУ № 103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби, які були підвищені згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).

19.03.2020р. УСБУ в Харківській області складено довідку про грошове забезпечення позивача №2505, де відображені складові грошового забезпечення без обмежень за постановою КМУ від 21.02.2018р. №103, а саме: 1) оклад за посадою, 2) оклад за військовим званням, 3) надбавка за вислугу років, 4) надбавка за особливості проходження служби, 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень, 6) доплата за проведення роботи із співробітництва з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, 7) премія.

Згадана довідка за власною ініціативою подана позивачем до пенсійного органу для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Рішенням відповідача від 27.04.2020р. у перерахунку пенсії відмовлено.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45, разом із тим, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Разом із тим, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що з огляду на обставини наявності у позивача права на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача у 2018 році проведено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка не містила усіх складових грошового забезпечення, що підлягають врахуванню під час перерахунку пенсії, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення від 19.03.2020 року №2505 на підставі ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262 було зобов`язане перерахувати пенсію на підставі такої довідки.

Стосовно доводів представника відповідача щодо відсутності у відповідача обов`язку вчинення певних дій в частині повторного перерахунку пенсії позивача у зв`язку зі скасуванням п.п.1,2 постанови №103 суд зазначає, що визнання вказаних норм протиправними та нечинними не позбавляє позивача права на перерахунок його пенсії у зв`язку із зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а отже зазначені доводи є необґрунтованими.

Стосовно посилань представника відповідача на неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18, суд зазначає, що зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки таким порядком є Порядок №45.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3, ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАС України).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, до матеріалів справи адвокатом Малойван Є.І. надані суду: договір про надання правової допомоги №20052020 від 20.05.2020р., додаткову угоду № 1 від 19.08.2020, відповідно до умов якого Адвокатське бюро представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта з питань перерахунку пенсії. Відповідно до п.4.1 Договору, вартість наданих правових (правничих) послуг АДВОКАТСЬКЕ БЮРО становить 2500 грн.; рахунок №1227 від 19.08.2020р., акт прийому-передачі №1227 від 19.08.2020 вартість надання правової допомоги становить 2500 грн., квитанції №0.0.1759334961.1 від 07.07.2020 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо відшкодування з управління судових витрат на правничу допомогу з підстав відсутності співмірності заявленої суми предмету спору. Вказав, що в умовах договору вказано загальну суму витрат без зазначення витрачено часу на надані послуги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно висновку наведеному в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Також, у постанові Верховного Суду від 01.10.2018 року по справі №569/17904/17 вказано, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як зазначалось судом вище, частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом з акту прийому-передачі від 19.08.2020 року встановлено, що виконавцем надані наступні послуги: вивчення та аналіз первинних документів, складання та відправлення адвокатських запитів, отримання та аналіз відповіді, аналіз відповідності вимог позивача рішенню ВС № 160/8324/19, аналіз рішення ХОАС від 14.08.2020 у справі 520/8631/2020, складання позовної заяви, формування пакету документів , супровід розгляду справи судом першої інстанції.

Отже, вказаний акт не містить погодинної вартості наданих послуг, а тому неможливо встановити, з яких саме витрат складає загальний розмір наданих послуг всього на суму 2500 грн.

Отже, позивач, в порушення частини 4 статті 134 КАС, не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Вказана правова позиція також наведена у Постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справа №9901/264/19.

Також, суд звертає увагу, що частина із наданих послуг не може бути віднесена саме до правничої допомоги.

Так, формування пакету документів, складання та направлення заяви до СБУ, отримання та аналіз відповіді, аналіз відповідності вимог позивача постанові ВС 160/8324/19 по - перше, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Поадвокатуру та адвокатську діяльність»№ 5076-VI, по- друге, не відносияться до предмету позову, а тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та оскільки з акту прийому-передачі від 19.08.2020 року неможливо встановити кількість витраченого часу на виконання робіт, за якими критеріями та обсягом наданої допомоги адвокатом встановлено розмір гонорару у розмірі 2500,00 грн., суд вважає можливим застосувати для визначення вартості наданих послуг Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 року.

Так, вказаними Рекомендаціями встановлено, що вартість послуг адвоката з приводу складання адміністративного позову, складає від 2000 грн.

Отже, у зв`язку з відсутності в акті виконаних робіт погодинної вартості наданих послуг, суд вважає, що співмірна вартість наданих послуг як зі складання позовної заяви, так і загальна вартість всіх наданих послуг, не може перевищувати рекомендації у вартості 2000 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, керуючись принципами справедливості та верховенством права, судом встановлено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору та враховуючи критерії, як складність справи та витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, суд вважає можливим стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії за вислугу років від 27.04.2020 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі заяви про перерахунок пенсії від 08.04.2020 р. та довідки щодо розмірів грошового забезпечення № 2505 від 19.03.2020 р. з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, починаючи з 01.04.2019 року здійснивши виплату з урахуванням раніше сплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Зоркіна Ю.В.