Рішення № 91634483, 08.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2020 року м. Рівне №460/4717/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Ф.О.Яскевич, відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доЗарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області Кушнерука Віктора Флоровича від 22 червня 2020 року №49-К "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 "

Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 28.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2020 у зв`язку з неприбуттям представника відповідача з причин, визнаних судом поважними.

08.09.2020 представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час і місце його проведення. У зв`язку з відсутністю підстав для відкладення судового розгляду, що визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача з огляду на те, що ним подано відзив на позовну заяву у якому він висловив свої заперечення проти позову не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, у судовому засіданні 08.09.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив та поясненнями представника в судовому засіданні, вимоги ґрунтуються на тому, що розпорядженням Голови Зарічненської РДА від 22 червня 2020 року №49 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність за те, що він начебто розмістив на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» допис з нецензурним словом. З таким рішенням відповідача він не погоджується, вважає, що воно прийнято необґрунтовано і з порушенням встановленої законом процедури дисциплінарного провадження. Зокрема, вказав, що відповідач протиправно порушив його права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, на участь у засіданні комісії з розгляду його дисциплінарної справи і надання пояснень стосовно нібито вчиненого ним проступку. Наголосив, що висновки щодо факту порушення ним правил етичної поведінки ґрунтуються виключно на припущеннях її членів, оскільки не було достовірно ідентифіковано особу, яка розмістила згаданий допис. Зауважив, що всі сумніви щодо наявності в діях державного службовця дисциплінарного проступку тлумачиться на його користь. Повідомив, що надав керівництву письмові пояснення, в яких зазначив, що публікації з нецензурною лексикою на свої сторінці він не здійснював, але їх не було враховано при ухваленні рішення. Зазначив, що недоведеність його вини в інкримінованому йому дисциплінарному порушенні також підтверджується окремою думкою секретаря дисциплінарної комісії, долученою до подання. Крім цього, відповідачем було порушено десятиденний строк на видачу розпорядження з дати отримання подання, що також є порушенням порядку проведення дисциплінарного провадження. З наведеного просив позов задовольнити і стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, оскільки позивачем 20.05.2020 розміщено публікацію, що містить нецензурну лексику у соціальній мережі, а це є порушенням етичних правил, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Наголошено, що факт вчинення позивачем такого проступку доведений скріншотами зі сторінки іменованої « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook», долученими головою Зарічненської РДА до службової записки, а також твердженнями членів Комісії, що вони бачили пост з нецензурною лексикою на сторінці позивача. Зауважено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду його дисциплінарної справи, членів дисциплінарної комісії було поінформовано щодо змісту наданих ним письмових пояснень, а також роз`яснено позивачу порядок ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, відтак встановлений порядок його проведення був дотриманий. Водночас спірне розпорядження було прийнято у межах передбаченого законом десятиденного строку, тому що перебіг такого строку не включає період тимчасової непрацездатності позивача. З тих підстав відповідач просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 проходить державну службу у Зарічненській районній державній адміністрації Рівненської області (далі – Зарічненська РДА) з 31.01.2020 на посаді завідувача сектору освіти, що відноситься до категорії «Б» посад державної служби (а. с 74).

22.05.2020 голова Зарічненської РДА подав керівнику апарату службову записку, у якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 52 хв. на сторінці « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» була розміщена публікація, яка містила нецензурну лексику. З огляду на викладене просив підготувати проект розпорядження про порушення дисциплінарного провадження щодо завідувача сектору освіти ОСОБА_1 з метою визначення наявності або відсутності у діях цього службовця складу дисциплінарного проступку (а. с. 76).

До службової записки було додано ряд скріншотів зі сторінки іменованої « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook». Зокрема, у пості, який не має конкретної дати його розміщення, а лише вказано, що він поширений «вчора о 22 год. 52 хв.» зазначено таке: «Спостерігаю дуже цікаві речі!!! Коли публікуєш щось легке – багато лайків і коментарів. Коли публікуєш проти влади – більшість мовчить, бо кишечка тонка. А що робить влада??? …(нецензурне слово) !!! Якщо так буде і далі, зливатимуть, мою рідну Україну – я перший візьму зброю!!!» (а. с. 77).

Надалі розпорядженням голови Зарічненської РДА від 22.05.2020 №140 утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби районної державної адміністрації у складі визначеному у додатку до нього (а. с. 72-73).

Цієї ж дати голова Зарічненської РДА видав розпорядження №45-К, яким порушено дисциплінарне провадження у відношенні завідувача сектору освіти ОСОБА_1 у зв`язку з розміщенням ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 годині 52 хвилині у соціальній мережі «Facebook» на сторінці « ОСОБА_2 » публікації, що містить нецензурну лексику (а. с. 80).

В цей день Комісією було проведено засідання, на якому одноголосно прийнято рішення про початок дисциплінарного провадження відносно позивача, що зафіксовано у протоколі засідання №2 (а. с. 81).

У подальшому Комісія листами від 28.05.2020 № 1199/0/01-28/20 і від 01.06.2020 №1227/0/01-28/20 запросила позивача на засідання з розгляду його дисциплінарної справи, повідомивши, що воно відбудеться 02.06.2020 о 10 год. в приміщенні Зарічненської РДА (зал засідань, третій поверх). Також йому було запропоновано надати пояснення щодо вказаних вище обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (а. с. 25-26).

У відповідь на ці листи позивач 01.06.2020 письмово повідомив Комісії, що він не може бути присутнім 02.06.2020 на її засіданні, оскільки в цю дату він відряджений для участі в нараді управління освіти і науки Рівненської ОДА (а. с. 27-29).

Водночас голова Зарічненської РДА направив ОСОБА_1 лист від 01.06.2020 № 1220/0/01-23/20 з проханням в одноденний строк надати письмові пояснення стосовно поширення на його сторінці у мережі «Facebook» посту, що містить нецензурну лексику (а. с. 23).

Позивач у вказаний строк 01.06.2020 надав пояснення, в яких зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яких постів у мережі «Facebook», які містять нецензурну лексику не здійснював і про такі обставини дізнався лише з отриманого ним листа голови Зарічненської РДА (а. с. 24). Поряд з цим, ОСОБА_1 просив надати йому на ознайомлення матеріали, що стали підставою для відкриття дисциплінарної справи та отримати з них копії.

02.06.2020 відбулося засідання Комісії по розгляду дисциплінарної справи позивача, яке оформлене протоколом №3. У ході його проведення секретар Комісії Гнедко Н.А. ознайомила її членів з матеріалами дисциплінарної справи, зокрема, з поясненнями ОСОБА_1 від 01.06.2020. Разом з тим, доповідач зауважила присутнім, що скріншоти сторінки « ОСОБА_2 » із соціальної мережі не можуть слугувати доказами розміщення публікації на сторінці у соціальній мережі саме позивачем, оскільки неможливо достовірно ідентифікувати особу, яка такий допис створила. Вказала, що крім наведених вище скріншотів повинні бути й інші додаткові докази вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного правопорушення, зокрема довідка від провайдера, що містить дані щодо дій користувача з приводу розміщення інформації. Твердження про наявність вини не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на такі обставини доповідач констатувала, що підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні у зв`язку з неможливістю довести його вину у порушенні правил етичної поведінки наявними в дисциплінарній справі доказами. Проте, з ОСОБА_3 не погодились інші члени Комісії, оскільки вважали, що саме ОСОБА_1 веде сторінку на який розміщений допис з нецензурною лексикою, а більшість з присутніх підтвердили факт, що самі були свідками наявності обговорюваного допису на сторінці « ОСОБА_2 ». Тому за такі дії позивач повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

З результатами голосування («за»-4, «проти»-1) було ухвалено рішення про винесення подання з рекомендацією притягнути завідувача сектору освіти ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність (а. с. 82-84).

В цьому поданні, зокрема, вказано, що згідно з наданою головою Зарічненської РДА позивачу характеристикою він зарекомендував себе на службі виключно з позитивної сторони. Інформація щодо порушення ним етичних правил, недотримання культури спілкування, а також щодо притягнення його у минулому до дисциплінарної відповідальності відсутня.

Зі змісту цього документа вбачається, що дисциплінарний проступок, який полягає у розміщенні на сторінці « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» допису з нецензурною лексикою з великою долею вірогідності вчинений саме ОСОБА_1 . Тобто факт вчинення таких дій саме позивачем під час дисциплінарного провадження Комісією достеменно не встановлено.

Однак попри такі обставини Комісія вирішила, зокрема, рекомендувати голові Зарічненської РДА притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етичної поведінки державних службовців на підставі ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» та застосувати до нього стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність відповідно до ч. 3 ст. 66 ЗУ «Про державну службу» (а. с. 85-88).

Секретар Комісії ОСОБА_3 не погодилась з висновками зазначеними в поданні і виклала щодо нього окрему думку, в якій зауважила, що у соціальній мережі «Facebook» може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким ім`ям, а тому скріншоти сторінки не можуть слугувати єдиним доказом розміщення інформації на такій сторінці саме ОСОБА_1 . Усі сумніви щодо доведеності вини державного службовця у вчиненні дисциплінарного проступку мають тлумачитись на його користь. Доки для реєстрації нової сторінки в соцмережах не вимагають копії паспорта та індивідуального податкового номера – відсутні будь-які докази її належності конкретній особі. Тому вважає, що вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку неможливо довести наявними матеріалами справи (а. с. 89).

Поряд з цим, посадовими особами Зарічненської РДА 02.06.2020 (на дату проведення засідання Комісії) о 10 годині 05 хв. складено акт про те, що ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення щодо розміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 о 22 год. 52 хв. у соціальній мережі «Facebook» на сторінці « ОСОБА_2 » публікації, що містить нецензурну лексику (а. с. 96).

Листом Комісії від 03.06.2020 № 1059/0/01-22/20 вказане вище подання і матеріали дисциплінарної справи направлені позивачу (а. с. 90).

Голова Зарічненської РДА у листі від 04.06.2020 № 1242/0/01-22/20 роз`яснив позивачу порядок ознайомлення з дисциплінарною справою і повторно зажадав письмових пояснень щодо обставин здійснення публікації у якій використана нецензурна лексика (а. с. 92).

У відповіді на цей лист ОСОБА_1 зауважив, що запитувані пояснення він вже надав 01.06.2020 (а. с. 93).

З 10.06.2020 по 19.06. 2020 завідувач сектору освіти Зарічненської РДА ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним (а. с. 95).

22 червня 2020 року розпорядженням голови Зарічненської РДА №49 до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність у зв`язку з допущенням ним дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (порушення правил етичної поведінки державних службовців), який виявився у вжитті нецензурної лексики у розміщеному дописі на сторінці « ОСОБА_2 » в соціальній мережі «Facebook», що зашкодило інтересам держави та негативно вплинуло на репутацію державного службовця застосовано (а. с. 94).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) установлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 2 частини 2 цієї статті дисциплінарним проступком є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Правила етичної поведінки державних службовців затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 року № 158.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ цих Правил державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади державної служби.

Частиною 4 цієї статті визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Відповідно до частини 1, 2, 10 та 11 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частинами 1-4 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Частиною 1 статті 71 Закону №889-VIII встановлено, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядком здійснення дисциплінарного провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039) визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Згідно з пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б” та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що члени Комісії мають право ознайомлюватися з матеріалами, що належать до повноважень Комісії, висловлювати свою позицію під час засідання Комісії та брати участь у прийнятті рішень шляхом голосування, ініціювати в разі потреби скликання засідання Комісії, здійснювати інші повноваження, які пов`язані із забезпеченням діяльності Комісії, відповідно до Закону.

Члени дисциплінарної комісії мають право одержувати пояснення від державного службовця та від інших осіб щодо обставин справи, одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших державних органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів дисциплінарної справи, одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються дисциплінарного провадження.

Відповідно до пунктів 19, 21 і 22, 23 Порядку №1039 формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.

Усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають один голос та можуть голосувати “за” або “проти”.

Під час голосування будь-які сумніви щодо наявності в діях державного службовця дисциплінарного проступку тлумачаться на його користь.

Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом.

У протоколі зазначаються прізвище та ініціали голови, секретаря і присутніх на засіданні членів дисциплінарної комісії, місце, дата проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення.

Комісія, дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з пунктом 24 зазначеного Порядку з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пунктом 31 Порядку №1039 передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право:

бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону;

надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи;

користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 32, 33 вказаного вище Порядку про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Відповідно до пунктів 33-34 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пунктом 35 Порядку №1039 встановлено, що дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

За сукупністю вищенаведеного, слід підсумувати, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Обов`язковими умовами накладення дисциплінарного стягнення на працівника є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Також, з аналізу змісту вказаних норм права вбачається що процедура притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності включає такі етапи:

1.Прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;

2.Ухвалення рішення дисциплінарною комісією про початок розгляду дисциплінарної справи;

3.Формування дисциплінарної справи до розгляду;

4. Розгляд дисциплінарної справи Комісією;

5.Прийняття Комісією рішення за його результатами у виді пропозиції щодо притягнення до відповідальності або подання щодо закриття дисциплінарного провадження;

6.Внесення суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

7. Ухвалення рішення суб`єктом призначення на підставі пропозиції або подання Комісії протягом 10 календарних днів з дати їх отримання.

Предметом спору у цій справі є правомірність накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Підставою для застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу спірним розпорядженням слугувало встановлення Комісією вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» (порушення правил етичної поведінки державних службовців), який виявився у вжитті нецензурної лексики у розміщеному дописі на сторінці « ОСОБА_2 » в соціальній мережі «Facebook», що зашкодило інтересам держави та негативно вплинуло на репутацію державного службовця.

Так, 22.05.2020 голова Зарічненської РДА видав розпорядження №45-К, яким порушено дисциплінарне провадження у відношенні завідувача сектору освіти ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що причиною для його видачі слугувала службова записка подана керівнику апарату від імені голови адміністрації з проханням порушити дисциплінарне провадження щодо позивача для перевірки наявності чи відсутності в його діях дисциплінарного проступку у зв`язку з виявленням згаданого вище допису.

22.05.2020 дисциплінарною комісією утвореною розпорядженням голови Зарічненської РДА №140 від цієї ж дати проведено засідання, на якому одноголосно прийнято рішення про початок дисциплінарного провадження відносно позивача, що зафіксовано у протоколі засідання №2.

У подальшому Комісія листами від 28.05.2020 № 1199/0/01-28/20 і від 01.06.2020 № 1227/0/01-28/20 запросила позивача на засідання з розгляду його дисциплінарної справи, повідомивши про дату, час і місце його проведення, а також йому було запропоновано надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

У відповідь на ці листи позивач 01.06.2020 письмово повідомив Комісії, що він не може бути присутнім на її засіданні 02.06.2020, оскільки в цю дату він відряджений для участі в нараді управління освіти і науки Рівненської ОДА.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач дотримався свого обов`язку встановленого Порядком №1039 щодо запрошення ОСОБА_1 на засідання Комісії, а також надав йому змогу подати письмові пояснення і документи на їх підтвердження.

Водночас голова Зарічненської РДА направив ОСОБА_1 лист від 01.06.2020 №1220/0/01-23/20 з проханням в одноденний строк надати письмові пояснення стосовно поширення на його сторінці у мережі «Facebook» посту, що містить нецензурну лексику.

У відповідь на нього позивач у вказаний строк 01.06.2020 надав пояснення, в яких зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яких постів у мережі «Facebook», які містять нецензурну лексику не здійснював і про такі обставини дізнався лише з отриманого ним листа голови Зарічненської РДА. Поряд з цим, ОСОБА_1 просив надати йому на ознайомлення матеріали, що стали підставою для відкриття дисциплінарної справи та отримати з них копії.

Нормативно – правовим актом, який визначає загальні вимоги щодо обліку та роботи з дисциплінарними справами, які формуються під час здійснення дисциплінарного провадження є Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 №49.

Згідно з пунктом 6 цього Порядку державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів.

Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії.

Проте, з пояснень позивача вбачається, що він звернувся для ознайомлення з матеріалами що передували дисциплінарному провадженню до голови Зарічненської РДА, який не має повноважень щодо формування дисциплінарних справ, а також надання їх на ознайомлення і отримує справу лише після ухвалення рішення Комісією.

Жодними доказами не підтверджено факт письмового звернення позивача до секретаря дисциплінарної комісії з проханням надати йому дисциплінарну справу на ознайомлення.

Поряд з цим, чинне законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало отримання державним службовцем відносно якого порушено провадження копій з документів, які містяться у дисциплінарній справі.

Відтак, суд вважає непереконливими посилання позивача на те, що його позбавили можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.

Щодо тверджень позивача, що він був позбавлений відповідачем можливості брати участь у розгляді його дисциплінарної справи, то суд відхиляє їх і зауважує наступне.

Як зазначалось вище, позивач був заздалегідь належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання Комісії, надав свої письмові пояснення, які були приєднані до матеріалів дисциплінарної справи і з ними були ознайомлені члени Комісії, мав право залучити представника для захисту його інтересів на такому засіданні. Крім того, законодавство не передбачає можливості відкласти засідання Комісії у зв`язку з неявкою особи щодо якої розглядається справа з поважних причин і позивач не просив про це у своєму листі. Навпаки, в силу положень пункту 32 Порядку №1039 відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Також суд відхиляє доводи позивача стосовно порушення відповідачем встановленого законом десятиденного строку прийняття оскаржуваного розпорядження з огляду на наступне.

Подання за результатами розгляду дисциплінарною комісією справи було скеровано до голови Зарічненської РДА 03.06.2020, що не заперечується сторонами. З 10.06.2020 по 19.06.2020 завідувач сектору освіти Зарічненської РДА ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним, а тому ця обставина унеможливила ухвалення рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення в силу вимог частини 4 статті 74 Закону № 889-VIII.

Суд вважає, що десятиденний строк, який передбачений для винесення рішення суб`єктом призначення за поданням Комісії обраховується без урахування часу тимчасової непрацездатності особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідач, приймаючи спірне розпорядження 22.06.2020 у перший робочий день ОСОБА_1 після перебування його на лікарняному діяв у межах визначеного законодавством строку.

Щодо невідповідності змісту протоколів засідань Комісії №2 і №3 вимогам встановленим у порядку №1039, а саме відсутності у них відомостей про місце проведення засідання, прізвищ та ініціалів голови, секретаря та членів Комісії, то такі твердження спростовуються змістом цих документів у яких така інформація наявна. При цьому суд наголошує, що належне оформлення таких документів не має вирішального значення для надання оцінки спірним правовідносинам.

Відтак, суд вважає, що відповідачем під час проведення дисциплінарного провадження було дотримано процедуру передбачену Порядком №1039, а тому суд переходить до перевірки правових підстав видачи спірного розпорядження.

Так, 02.06.2020 відбулося засідання Комісії по розгляду дисциплінарної справи позивача, яке оформлене протоколом №3. В цей же день посадовими особами Зарічненської РДА о 10 годині 05 хв складено акт про те, що ОСОБА_1 відмовився надати письмові пояснення щодо обставин вчинення ним проступку.

Проте, цей документ не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на те, що позивач письмово повідомив Комісії про причини своєї неявки, і вони, на думку суду є поважними. Водночас твердження в акті, що позивач відмовився надати пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження спростовуються протоколом засідання Комісії №3 в якому вказано, що секретар Комісії ОСОБА_3 ознайомила її членів з сформованими матеріалами дисциплінарної справи, зокрема, з поясненнями ОСОБА_1 від 01.06.2020.

Під час проведення засідання доповідач ОСОБА_3 зауважила присутнім, що скріншоти сторінки « ОСОБА_2 » із соціальної мережі не можуть слугувати доказами розміщення на сторінці у соціальній мережі публікації з нецензурною лексикою саме позивачем, оскільки неможливо достовірно ідентифікувати особу, яка такий допис створила. Вказала, що крім наведених вище скріншотів повинні бути й інші додаткові докази вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного правопорушення, зокрема довідка від провайдера, що містить дані щодо дій користувача з приводу розміщення інформації. Твердження про наявність вини не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на такі обставини доповідач констатувала, що підстави для притягнення позивача до відповідальності відсутні у зв`язку з неможливістю довести його вину у порушенні правил етичної поведінки наявними в дисциплінарній справі доказами. Проте, з ОСОБА_3 не погодились інші члени Комісії, оскільки вважали, що саме ОСОБА_1 веде сторінку на який розміщений допис з нецензурною лексикою, а більшість з присутніх підтвердили факт, що самі були свідками наявності обговорюваного допису на сторінці « ОСОБА_2 ». Тому за порушення правил етичної поведінки державних службовців повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

За результатами голосування було ухвалено рішення про винесення подання з рекомендацією притягнути завідувача сектору освіти ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність.

В цьому поданні, зокрема, вказано, що згідно з наданою головою Зарічненської РДА позивачу характеристикою він зарекомендував себе на службі виключно з позитивної сторони. Відомості щодо притягнення його у минулому до дисциплінарної відповідальності, інформації щодо порушення ним етичних правил, а також недотримання культури спілкування відсутні.

Зі змісту цього документа вбачається, що дисциплінарний проступок, який полягає у розміщенні на сторінці « ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» допису з нецензурною лексикою з великою долею вірогідності вчинений саме ОСОБА_1 . Тобто факт вчинення таких дій позивачем під час дисциплінарного провадження відповідачем достеменно не встановлено, тому під час голосування такі сумніви щодо наявності в діях позивача проступку повинні були тлумачитись на його користь.

Однак попри наведені обставини Комісія вирішила, зокрема, рекомендувати голові Зарічненської РДА притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етичної поведінки державних службовців на підставі ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та застосувати до нього стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Суд не погоджується з таким рішенням Комісії і вважає, що воно ухвалено без врахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, виходячи з наступного.

По перше, висновки про розміщення допису, який містив нецензурне слово саме позивачем зазначені у поданні Комісії, ґрунтуються на припущеннях її членів, про що прямо вказано у такому рішенні, оскільки у ході проведення засідання не було фактично встановлено особу, яка здійснила таку публікацію. Те, що ОСОБА_1 не заперечує факт ведення сторінки у соціальній мережі не є беззаперечним доказом того, що публікація з нецензурним словом була здійснена саме на належній йому сторінці, а не на ресурсі невідомої особи, яка підписана таким самим ім`ям і прізвищем, як і позивач.

По друге, перевірка наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку була поверхневою без детального вивчення всіх обставин, з ігноруванням пояснень самого позивача, ненаданням належної оцінки аргументам доповідача, яка обґрунтувала свою позицію стосовно неможливості притягнення позивача до відповідальності без витребування додаткових документів на підтвердження факту вчинення ним проступку. Суд підкреслює, що скріншот зі сторінки « ОСОБА_2 » у мережі «Facebook» є недостатнім доказом вчинення позивачем порушення правил етичної поведінки, оскільки неможливо однозначно ідентифікувати особу, яка розмістила публікацію, що містила нецензурну лексику. Крім того, у цьому скріншоті немає фактичної дати створення допису на сторінці, а лише зазначено, що він поширений «вчора о 22 год. 52 хв.» З ряду знімків екрану, які долучені до службової записки голови Зарічненської РДА неможливо прослідкувати конкретну дату розміщення такої публікації, що залишилось поза увагою Комісії, а тому неможливо перевірити дотримання строків передбачених для накладення дисциплінарних стягнень. Поряд з цим, Комісією не були відібрані і долучені у матеріали дисциплінарної справи письмові пояснення у працівників, зокрема конкретних членів Комісії, про які йдеться у протоколі засідання №3, які б підтвердили належність сторінки « ОСОБА_2 » позивачу, а також розміщення на ній 20.05.2020 вказаного вище допису.

По третє, секретар Комісії ОСОБА_3 виклала щодо подання окрему думку, в якій обґрунтовано зауважила, що у соціальній мережі «Facebook» може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким ім`ям, а тому скріншоти сторінки не можуть слугувати єдиним доказом розміщення інформації на такій сторінці саме ОСОБА_1 і ці доводи, на переконання суду, переважають над твердженнями, які висловлювали інші члени Комісії у ході проведення засідання від 02.06.2020. Однак голова Зарічненської РДА при ухваленні спірного рішення їх проігнорував.

З огляду на викладене суд констатує, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його вину, а відтак не було правових підстав для застосування щодо нього заходів процесуального впливу.

Отже, спірне розпорядження голови Зарічненської РДА від 22 червня 2020 року №49 ухвалено на основі необґрунтованих висновків Комісії є протиправним і підлягає скасуванню у судовому порядку.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат представник позивача подав до суду копії:

договору № 52 від 23 червня 2020 року про надання правової допомоги адвокатським бюро «Яскевича Федора Олександровича»;

додатку до договору №1 у якому міститься розрахунок суми гонорару адвокатським бюро за надану правничу допомогу від 22 червня 2020 року, у якому розмір гонорару визначено у сумі 10000,00 грн;

доказ про проведення оплати (банківська квитанція) у сумі 10000 грн.

Також на підтвердження зазначених вище витрат до суду наданий оригінал акту прийому-передачі послуг від 08.09.2020. Згідно з яким позивачу було надано такі послуги:

1) Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи вартістю 500 грн (1 год.);

2) правовий аналіз наданих клієнтом документів вартістю 1000,00 грн (2 год.);

3) підготовка позовної заяви вартістю 3000,00 (5 год.);

4) підготовка додатків до позовної заяви вартістю 500,00 грн (1 год.);

5) подання позовної заяви з додатками безпосередньо до суду вартістю 500 грн (14 год.);

6) поїздка до суду, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відповіді на відзив, підготовка клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вартістю 5000 грн (28 год.).

Суд зауважує, що відповідач клопотання про зменшення судових витрат не подав.

Проте, при вирішенні питання про розподіл судових витрат оцінці підлягає кожен окремий доказ надання правової допомоги та у їх сукупності співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката щодо обґрунтованості їх розміру.

Суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Так, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи суд наголошує, що оскільки адвокат Яскевич Ф.О. здійснював підготовку письмових заяв по суті (позовна заява і відповідь на відзив) та клопотання у справі (клопотання про стягнення понесених витрат) і брав участь 28.07.2020 і 08.09.2020 в судових засіданнях суду загальною тривалістю 1 год 36 хв, то заявлені витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг, а їх стягнення з відповідача у такому розмірі становитиме надмірний тягар для державної установи.

Крім того з пояснень представника позивача вбачається, що кількість годин роботи вказаних в акті прийому-передачі послуг від 08.09.2020 (пункт 5-6) зумовлені географічною віддаленістю суду від місця його проживання, а тому ці витрати у більшій мірі пов`язані із прибуттям до суду, а не з наданням правничої допомогою.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (код ЄДРПОУ 04057824, вулиця Центральна, 11, селище міського типу Зарічне, Рівненська область, 34000) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області Кушнерука Віктора Флоровича від 22 червня 2020 року №49-К "Про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 18 вересня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко