Рішення № 91634466, 16.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 року м. Рівне №460/5533/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у підтвердженні позивачу періодів пільгової роботи за Списком №2 з 25.05.1992 по 07.08.2003; зобов`язати відповідача підтвердити позивачу періоди пільгової роботи за Списком №2 з 25.05.1992 по 07.08.2003, де він працював газоелектрозварювальником в Дубенському РТП, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заяви по суті спору.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що 08 січня 2020 року йому виповнилося 55 років і він звернувся до відповідача з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Однак, йому було відмовлено з огляду на непідтвердження стажу роботи з 25.05.1992 по 07.08.2003 в АТ «Дубноремтранссервіс». Позивач вказує, що надав всі необхідні документи про підтвердження стажу. Тому, на думку позивача, на нього не може перекладатися тягар доведення правильності заповнення документів на підприємстві. На підставі вищенаведеного, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач подав відзив до суду, в якому вказав, що первинними документами не підтверджено, що позивач має необхідний пільговий стаж. Відповідно до архівних довідок по підприємству відсутні дані щодо відпрацьованих днів або людино-годин, прізвище позивача вказано з неточностями. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25 травня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про підтвердження стажу роботи (а.с. 20).

Відповідно до рішення від 18.06.2020 №11 відповідач відмовив позивачу у підтвердженні періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, обгрунтовуючи це тим, що наявні розбіжності в прізвищі позивача у первинних документах, та відсутні дані про відпрацьовані дні або людино-години.

Не погоджуюсь з правомірністю такої відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-IV(далі за текстом - Закон №1058).

З огляду на пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пукнту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Затверджений наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 (далі за текстом - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.14 Інструкції №58 визначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Пунктом 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Так, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (далі за текстом - Порядок №18-1).

Згідно з пунктом 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Пунктами 13-16 Порядку №18-1 передбачено, що Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління, приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

З аналізу зазначеним норм судом встановлено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та не потребує додаткових відомостей у разі наявності у ній відповідних записів.

Як встановлено судом, відповідно до записів 14, 15, 16 у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач:

- 25.05.1992 прийнятий газоелектрозварювальником 5 розряду на Дубенське РТП (Наказ №82 від 25.05.1992);

- 01.09.1994 у зв`язку з перейменуванням Дубенського РТП в АТ «Дубноремтранссервіс» переведений газоелектрозварювальником 5 розряду;

- 07.08.2003 звільнений з роботи по статті 36 пункт1 КЗпП (а.с.24-27).

З огляду на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.08.2018 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи – ВАТ «Дубноремтранссервіс». Відомості щодо правонаступника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

За умови ліквідації підприємства без визначення правонаступника механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах визначений Порядком №18-1.

Суд враховує, що ОСОБА_1 для підтвердження стажу роботи подав відповідачу документи визначені п.11 Порядку №18-1, а саме: заяву про підтвердження стажу роботи, копію трудової книжки, документи видані архівними установами, зокрема: архівну довідку №33 від 11.01.2020, довідку №70 від 11.01.2020, довідку №135 від 27.01.2020, накази по особовому складу, довідку №32 від 11.01.2020, довідку №31 від 11.01.2020 (а.с.20 зворотній бік).

Орган Пенсійного фонду України не заперечує той факт, що посада електрозварювальника передбачена в розділі ХХХІІІ «Загальні професії» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Крім того, відповідач не заперечує і право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 електрозварювальнику ручного зварювання ОСОБА_1 , яке підтверджено наказом від 26.09.1994 №28 про результати затвердження робочих місць з шкідливими і тяжкими умовами праці по Списку №1 та №2.

Таким чином, атестація робочих місць не є спірним питанням щодо зарахування стажу роботи позивача до пільгового стажу.

В рішенні про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, від 18.06.2020 №11 та в акті №48 звірки достовірності документів про стаж роботи ОСОБА_1 від 20.05.2020 вказано, що в книгах наказів, книгах обліку розрахунків по оплаті праці, особових рахунків, матеріалів атестації робочих місць, книг наказів про відпустки ВАТ «Дубноремтранссервіс» зазначені посади зварювальник за 1992-1996 роки, за 1997-2003 роки посада не зазначена, а також в особових рахунках не зазначені відпрацьовані дні або людино-години. Крім того, не збігаються прізвище, ім`я та по батькові позивача (вказано « ОСОБА_2 », або « ОСОБА_3 »).

Аналізуючи документи, подані позивачем відповідно до Порядку №18-1, судом встановлено, що у період з 25.05.1992 по 07.08.2003 ОСОБА_3 займав посаду електрозварювальника 5 розряду на АТ «Дубноремтранссервіс» та одержував заробітну плату за вказаний період, що підтверджено не лише даними трудової книжки, а й архівними довідками №31 від 11.01.2020, №32 від 11.01.2020 та №33 від 11.01.2020 (а.с.35-37).

Певні розбіжності в прізвищі, вказаному в наказах щодо надання відпусток, не зазначення по батькові позивача в наказах підприємства, відсутність в архівних документах підприємства даних про відпрацьовані дні не позбавляє права працівника на віднесення стажу роботи до пільгового стажу з огляду на наявність професії та виробництва в Списках, підтвердження шкідливих умов праці працівника результатами атестації робочих місць, підтвердження періодів такої роботи даними трудової книжки, іншими документами, передбаченими законодавством.

Таким чином, подані ОСОБА_1 документи засвідчують його пільговий стаж роботи, а тому рішення про результати розгляду заяви від 18.06.2020 №11, прийняте Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який надає право виходу на пенсію на пільгових умовах, період роботи на посаді газоелектрозварювальника у АТ «Дубноремтранссервіс» з 25.05.1992 по 07.08.2003.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачена сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 27.07.2020 №0.0.1783325498.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.06.2020 №11 щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів пільгової роботи за Списком №2 з 25.05.1992 по 07.08.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який надає право виходу на пенсію на пільгових умовах, період роботи на посаді газоелектрозварювальника у АТ «Дубноремтранссервіс» з 25.05.1992 по 07.08.2003.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська