Рішення № 91634407, 03.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3995/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги:

визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05 березня 2020 року № 378 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах;

визнання протиправним та скасування рішення Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області від 01 квітня 2020 року № 32 з питань підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, в частині відмови в зарахуванні останньому до пільгового стажу періоди роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересень 1998 рік, з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 рік;

зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_2 періоди роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересень 1998 рік, з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 рік на Полтавському орендному ремонтно-механічному заводі «Електрод», яке перейменоване у Акціонерне товариство "Електрод" на посаді дробильника компонентів обмазування до пільгового стажу за Списком № 2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, чинними на той час роботи, а на даний час Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461;

зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 22 лютого 2020 року вчинити дії по виплаті нарахованих сум пенсій.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання нечинними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3995/20, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що після досягнення пенсійного віку він звернувся до відповідача зі заявою від 03 березня 2020 року про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та зі заявою від 04 березня 2020 року про призначення достроково пенсії на пільгових умовах за стаж роботи, набутий по Списку № 2 та Списку № 1. Відповідачем прийнято рішення № 32 від 01 квітня 2020 року про відмову позивачу у підтвердженні пільгового стажу та рішення № 378 від 05 березня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зважаючи, що ОСОБА_1 працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, і доказом цьому є трудова книжка, позивач вважав незаконною відмову відповідача у призначенні йому пенсії та підтвердження стажу роботи.

17 серпня 2020 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов,у якому відповідач проти задоволення позову заперечував. Повідомив, що при розгляді заяви від 03 березня 2020 року та наданих документів оскаржуваним рішенням було відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 27 березня 2020 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року дробильником компонентів обмазування у Акціонерному товаристві «Електрод». Підставою для відмови стала відсутність документів про реорганізацію підприємства або правонаступництво Акціонерного товариства «Електрод» (Полтавського орендного ремонтно-механічного заводу «Електрод») відносно ремонтно-механічного заводу; відсутність відомостей про атестацію робочого місця за період роботи з 10 жовтня 2001 року по 05 листопада 2004 року на посаді дробильника компонентів обмазування в АТ «Електрод», відсутність даних про заробітну плату, відсутність відомостей про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах. Також відповідач зазначив, що період роботи з 01 листопада 1995 року по 30 вересня 1998 року до пільгового стажу не зараховується, оскільки позивач працював за професією деревообробник, яка не відноситься до пільгової роботи за списком № 1. Внаслідок недостатності стажу прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії. В зв`язку з вищевикладеним відповідач вважав, що рішення про відмову прийняті згідно чинного законодавства.

17 серпня 2020 року позивачем надана відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідач припустився помилки у прочитанні запису у трудовій книжці під номером 13 на сторінці 8 запис від 01 листопада 1985 року, а не від 01 листопада 1995 року. У трудовій книжці зазначено, що запис внесено як пропущений раніше. А також позивач зазначив, що у трудовій книжці містяться записи про зміну назви підприємства.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

03 березня 2020 року та 04 березня 2020 року позивач звертався до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявами про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та про призначення достроково пенсії на пільгових умовах за стаж роботи набутий по Списку № 2 та Списку № 1. /а.с.20-22/.

Відповідно до паспорту серії КН номер №359423, виданого Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 11 березня 1997 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення до відповідача досяг 55 років /а.с.16/.

01 квітня 2020 року рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 32 позивачу було відмовлено в підтвердженні періодів роботи, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року, у зв`язку з відсутністю документів про реорганізацію підприємства або правонаступництво Акціонерного товариства «Електрод» (Полтавського орендного ремонтно-механічного заводу «Електрод») відносно ремонтно-механічного заводу, відсутність відомостей про атестацію робочого місця за період роботи з 10 жовтня 2001 року по 05 листопада 2004 рік на посаді дробильника компонентів обмазування в АТ «Електрод», відсутність даних про заробітну плату, відсутність відомостей про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах /а.с.23-24/.

05 березня 2020 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 378 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи підтвердженого в установленому законодавством порядку /а.с.25-26/.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV).

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини 2, 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Висновки щодо правозастосування

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали твердження (висновку) відповідача про відсутність у позивача права на включення до пільгового стажу періодів його роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року.

З даного приводу суд вказує, що згідно із записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , останній у період з 06 травня 1981 року по 05 квітня 1983 року – працював на посаді учня штампувальника в слюсарній ділянці, з 22 липня 1985 року по 01 листопада 1985 року - працював на посаді слюсаря 3 розряду в слюсарній ділянці; 01 листопада 1985 року по – працював на посаді деревообробника, з 27 березня 1991 року по 10 травня 1993 року – працював на посаді дробильника компонентів обмазування 3 розряду, 3 10 травня 1993 року по 30 вересня 1998 року – працював на посаді дробильника компонентів обмазування 3 розряду, з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року – працював на посаді дробильника компонентів обмазування, з 15 листопада 2004 по 23 листопада 2006 року – працював на посаді обрубувача, 22 листопада 2006 року по 02 квітня 2007 року працював підсобним робітником; з 02 квітня 2007 року по 01 липня 2011 року – працював на посаді обжарювальником; з 01 липня 2011 року по даний час – працює на посаді вальцювальником. 01.11.1985 – плотник /а.с.34-38/.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Суд також приймає до уваги, що позивачем для підтвердження наявності підстав для зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи до суду надано копії: Висновку № 110 від 21 вересня 2003 року експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у АТ «Електрод» /а.с.28-29/; наказ № 32 від 10 жовтня 1996 року /а.с.30-31/; Переліку виробництв, робіт, професій, робочих місць, яким підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно спискам № 1 та № 2 /а.с.32-33/.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, як вже зазначалося, згідно пунктів 1, 3, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, базовим документом для встановлення трудового стажу роботи, є трудова книжка, у разі недостатності (неповноти) відомостей, що у ній містяться, мають бути використані інші джерела відповідної інформації: довідки, видані архівними установами, підприємствами, тощо.

Суд вказує, що в обставинах цієї справи стаж роботи ОСОБА_1 на відповідних посадах повністю підтверджений даними його трудової книжки.

Відповідач не навів жодних пояснень чи обґрунтувань щодо того, чому ним не було враховано даних, що маються у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Суд повторює, що для підтвердження трудового стажу необхідно враховувати дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи – тільки у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Це слідує зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”.

Посилання на відсутність документів про реорганізацію підприємства або правонаступництво Акціонерного товариства «Електрод» (Полтавського орендного ремонтно-механічного заводу «Електрод») відносно ремонтно-механічного заводу суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Жодна правова норма не вимагає від пенсіонера надавати підтвердження, яке у даному разі вимагав орган Пенсійного фонду. Крім того, відсутність вказаних документів не ставить сама по собі під сумнів факт реорганізації (правонаступництва). Для визначення стажу роботи, що надає особі право на пільгову пенсію, доказуванню підлягає сам факт роботи особи в минулому на відповідних посадах, але не факти реорганізацій підприємств, де особа працювала.

У цій справі факт роботи на відповідних посадах з достатністю доводиться даними трудової книжки ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач посилався як одну з підстав відмови у зарахуванні стажу роботи до пільгового на те, що не було надано документів про атестацію робочих місць, де працював ОСОБА_1 , в окремі періоди.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд вказує, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування періоду де атестація не проводилася до пільгового стажу відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом, наприклад, у постанові від 01.11.2018 №455/1053/16а.

Отже, відсутність доказів атестації робочих місць не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу роботи до такого, що дає право на пільгову пенсію.

Суд резюмує, що трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірні періоди, що дає йому право на зарахування цих періодів до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.

Аргументи, з яких виходячи відповідач відмовився враховувати відповідні періоди до пільгового стажу, - не ґрунтуються на законі.

На підставі наявних у цій справі доказів суд приходить до висновку, що позивачем було надано належні та достатні документи для прийняття відповідачем рішення про включення до пільгового стажу періодів роботи позивача з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року, а відповідачем безпідставно такі документи не були прийняті до уваги.

Окрему увагу суд звертає на те, що рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області № 378 від 05 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах було прийнято з посиланням на відсутність у ОСОБА_1 необхідного стажу.

Але відсутність необхідного стажу була встановлена тільки рішенням комісії від 01 квітня 2020 року.

Тому на час прийняття рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії не існувало юридичної підстави для неврахування періодів роботи позивача до стажу, що надає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже позовні вимоги про скасування рішення комісії Головного управління ПФУ в Полтавській області № 32 від 01 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсі на пільгових умовах, та рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області № 378 від 05 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах – підлягають задоволенню.

У цій справі суд прийшов до висновку про підтвердженість роботи ОСОБА_1 на посадах, що надають право на включення відповідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Належним засобом порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, ОСОБА_1 період його роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року.

Щодо позовних вимог призначити пенсію ОСОБА_2 за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та провести відповідні виплати з 22 лютого 2020 року - суд не знаходить можливості для їх задоволення.

Ці позовні вимоги є передчасними і можуть бути задоволені тільки після фактичного виконання дій щодо задоволеної позовної вимоги - включення певних періодів роботи до пільгового стажу.

Тому суд вважає належним способом захисту зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року та 04 березня 2020 року із урахуванням зарахованого до його пільгового стажу періоду роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року.

Отже позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 32 від 01 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 378 від 05 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, ОСОБА_1 період його роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року та 04 березня 2020 року із урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи з 27 березня 1991 року по 30 вересня 1998 року, та з 01 червня 2000 року по 05 листопада 2004 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2520,60 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять гривень шістдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його прийняття з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков