Рішення № 91634381, 17.09.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3599/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С., розглянувши справу за позовом

позивача: Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

08.07.2020 Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі – ГУ ДПС у Полтавській області, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1447635,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що згідно з інтегрованою карткою особового рахунку за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 1336291,55 грн, з військового збору в розмірі 111343,46 грн.

10.07.2020 судом направлено запит до виконавчого комітету Полтавської міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання позивача /а.с. 56-58/.

20.07.2020 до суду від Департаменту з питань реєстрації надійшла інформація про те, що за наявними даними ОСОБА_1 значиться за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 60-61/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3599/20; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.08.2020 /а.с. 65/.

Оскільки станом на 12.08.2020 у суду були відсутні відомості щодо вручення повістки про виклик ОСОБА_1 , керуючись пунктом 1 частиною другою статті 205 КАС України, розгляд справи відкладено на 26.08.2020 /а.с. 72/.

У судове засідання 26.08.2020 відповідач не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи /а.с. 75/.

Протокольною ухвалою 26.08.2020 розгляд справи відкладено на 09.09.2020 з огляду на задоволення клопотання відповідача /а.с. 78/.

Відповідач у судове засідання 09.09.2020 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; про причини неявки не повідомив.

10.09.2020 до суду надійшов відзив відповідача, у якому ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову, оскільки не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними позивачем: від 11.02.2019 № 0001821305, № 0001841305, № 0001831305, штрафними санкціями та викладає свої доводи стосовно цих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що за громадянином ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг у загальній сумі 1447635,01 грн, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 1336291,55 грн та з військового збору в розмірі 111343,46 грн.

Так, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань правильності та повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складений акт від 10.01.2019 №39/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , у якому встановлено: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2016 рік; заниження суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік), на суму 889123,73 грн та заниження суми грошового зобов`язання з військового збору за період, що перевірявся (за звітний 2016 рік), на суму 74093,64 грн /а.с. 23-33/.

На підставі акта перевірки від 10.01.2019 №39/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 контролюючим органом 11.02.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001821305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 1111404,66 грн (у тому числі за основним платежем – 889123,73 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 222280,93 грн); №0001831305 про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн; №0001841305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір у загальному розмірі 92617,05 грн (у тому числі за основним платежем – 74093,64 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 18523,41 грн) /а.с. 17-19/.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків на податкову адресу та отримані відповідачем 14.02.2019 /а.с. 16/.

Відповідно до пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 11.02.2019 та подання скарги до ДФС України від 27.02.2016, та прийняття рішення про результати розгляду скарги від 17.04.2019) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач надав до суду копію скарги від 27.02.2019, яка подана до Державної фіскальної служби України, на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 11.02.2019 № 0001821305, № 0001841305, № 0001831305.

Позивач надав копію рішення від 17.04.2019 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 27.02.2019, згідно з яким ДФС України указані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ОСОБА_1 – без задоволення /а.с. 12-15/.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у судовому порядку сторонами не надано.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

– грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

– податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

– податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

– пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Також на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129 статті 129 Податкового кодексу України в автоматичному режимі відповідачу податковим органом нараховано пеню на суму 224716,89 грн (податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0001821305) та 18726,41 грн (податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0001841305).

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

На виконання вищезазначених положень 26.06.2019 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" № 119387-50 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов`язанням у розмірі 1447635,01 грн, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом та повернута позивачу з відміткою "за закінченим терміном зберігання" /а.с. 40/.

Слід зазначити, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункти 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України).

Отже, податкова вимога вважається врученою.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Отже, сума несплаченого відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, та військового збору в розмірі 1447635,01 грн є сумою податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем у інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Внаслідок того, що ОСОБА_1 станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у розмірі 1447635,01 грн не сплатив, вимоги позивача про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надані до суду докази, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 39461639) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі: 1336291 (один мільйон триста тридцять шість тисяч двісті дев`яносто одна) грн 55 (п`ятдесят п`ять) коп за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на розрахунковий рахунок UA048999980333109341000016002, Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у м. Полтаві/м.Полтава/1101050, код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510, код класифікації доходів бюджету 11010500; 111343 (сто одинадцять тисяч триста сорок три) грн 46 (сорок шість) коп за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на розрахунковий рахунок UA618999980313090137000016002, Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у м. Полтаві/м.Полтава/11011001, код отримувача (ЄДРПОУ): 38019510, код класифікації доходів бюджету 11011001.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Суддя Т.С. Канигіна