Ухвала суду № 91633988, 17.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6484/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань перерахунку пенсій №7 про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань перерахунку пенсій №7 в якому просить здійснити перерахунок пенсії з 06.02.2018 року (з дня призначення пенсії по втраті годувальника) та здійснити доплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідач у клопотанні про залишення позову без розгляду зазначає, що позивачу призначено 06.02.2018 року пенсія по втраті годувальника і саме з цієї дати будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли можливості звернутися до суду у визначений законом строк з відповідним позовом, якщо позивач, вважала що діями чи рішеннями відповідача порушуються її права та законні інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання, суд врахував наступні обставини та норми чинного законодавства.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №635/7878/16-а, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Крім того, про невідповідність нарахованої суми згаданої пенсії позивач дізналась з відповіді, яка долучена до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин положень ч. ч.1,2 ст.122 КАС України, оскільки перерахунок пенсії (з дня призначення пенсії по втраті годувальника), які просить перерахувати та виплатити позивач, пов`язані із виплатою пенсійного забезпечення, а тому такі відносяться до вимог щодо порушення законодавства про пенсійне забезпечення відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

За таких обставин, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань перерахунку пенсій №7 про зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя В.Я.Мартинюк