Рішення № 91633850, 18.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2545/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.06.2020 року №935050175071 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-188 вих.-20 від 17.06.2020 року, починаючи із 13.12.2019 року, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії та з подальшою виплатою пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою. 17.06.2020 року прокуратурою Кіровоградської області складено та надано позивачу довідку №18-188 вих.-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за конкретною посадою. Із зазначеною довідку він звернувся до відповідача щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії, однак рішенням від 26.06.2020 року №935050175071 відповідачем відмовлено у проведення такого перерахунку.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно поданого суду відзиву на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі зважаючи на необґрунтованість позовних вимог. Так, на думку відповідача, надана для перерахунку довідка прокуратури Кіровоградської області не може бути застосована для перерахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогами, визначеним статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ. Крім того, відповідно до абз.6 частини 15 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому, вимога позивача про проведення перерахунку пенсії та її виплат без обмеження максимальним розміром протирічить наведеній вище нормі в абз.6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (а.с.23-25).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

В матеріалах справи міститься довідка прокуратури Кіровоградської області від 17.06.2020 року № 18-188 вих.-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії позивача (а.с.89).

24.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.06.2020 року №18-188 вих.-20 (а.с.88-89).

Рішенням №935050175071 від 26.06.2020 року відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії переховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року. Крім того, пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року №1115, яка набрала чинності з 01.01.2020 року, та якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру” (а.с.87-88).

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, якою було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Водночас порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами.

За результатами такого розгляду Конституційним Судом України прийнято рішення №7-р(ІІ)/2019 (надалі – Рішення №7-р(ІІ)/2019), яким положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У даному Рішенні №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Також Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Слід також звернути увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).

Отже, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

При цьому, суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість, з 13 грудня 2019 року підлягає застосуванню Закон у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України", суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України, як зазначалося вище, у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, що фактично відбулось раніше в часі, але, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, позивач набув право на проведення перерахунку з січня 2020 року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Відтак, дана постанова є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві по даній справі, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.

17.06.2020 року прокуратурою Кіровоградської області позивачу надано довідку №18-188 вих.-20 щодо розміру заробітної плати та її окремі складові за відповідною (прирівняною) посадою прокурора місцевої прокуратури у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657.

Судом не приймаються доводи відповідача, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 №1155, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені Згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 року (далі – Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3.

Відповідно до пункту 7 Постанови №1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Водночас, пунктом 6 Постанови №1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505, а тому постанова №1155 не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, суд враховує й те, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено, про що зазначено у рішеннях Коституційн7ого Суду України від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009, від 20.05.2020 №14-рп/2010.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 64 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана: здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Згідно підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 р. за №41\26486) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Таким чином, особи, які отримують пенсію згідно із Законом України “Про прокуратуру” мають право на її перерахунок органами Пенсійного фонду України на підставі поданих такими пенсіонерами документів, зокрема довідок щодо розміру заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час здійснення перерахунку.

З`ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №935050175071 від 26.06.2020 року та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2020 року перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 17.06.2020 року №18-188 вих.-20, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Разом з цим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії у певній відсотковості та без обмеження граничного розміру, адже перерахунок пенсійної виплати наразі взагалі не було проведено, а також спір щодо суми перерахованої пенсії на час розгляду справи відсутній. При цьому у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а на даний час права позивача в цій частині не порушені.

Водночас, відповідач у відзиві посилається на абзац 6 частини 15 статті 86 Закону, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, при винесенні оскаржуваного рішення, вказана норма відповідачем не застосовувалася як підстава для відмови.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку статті 139 КАС України.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 935050175071 від 26.06.2020 року про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 17.06.2020 року №18-188 вих.-20, і здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько