Рішення № 91633720, 18.09.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2020 р. справа № 300/1395/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позовні вимоги мотивовано тим, що після досягнення пенсійного віку 12.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою призначення пенсії за віком та виплатою грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Відповідач призначив позивачу пенсію за віком, однак не зарахував до пільгового стажу період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі, оскільки в трудовій книжні ОСОБА_1 міститься запис № 1 від 14.01.1987 про роботу позивача на посаду лаборанта школи, а не учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки під час роботи на посаді лаборанта з 01.09.1987 ОСОБА_1 на підставі наказів Відділу народної освіти Надвірнянського райвиконкому № 637 від 02.09.1987, № 333 від 30.08.1988, № 191 від 31.08.1990 працювала за сумісництвом на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці в Чорнопотоківській восьмирічній школі. За вказаних обставин, позивач зазначила, що станом на 08.07.2019 її стаж роботи в Чорнопотоківській восьмирічній школі становить 32 роки 6 місяців, з яких 31 рік 10 місяців на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці та учителя біології. ОСОБА_1 вважає, що на підставі пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки досягла пенсійного віку, має страховий стаж не менше 30 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та до цього не отримувала будь-яку пенсію.

Ухвалою від 30.06.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.07.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.07.2020 № 0900-0802-8/12317 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 з 09.07.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 35 років 7 місяців, з яких 28 років стаж працівника освіти. За результатом розгляду заяви позивача про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти, відповідач листом від 28.02.2020 № 363-281/О-02/8-0900/20 повідомив ОСОБА_1 , що розділом 1 Переліку № 909 не передбачено посаду лаборанта у загальноосвітньому навчальному закладі, а тому період роботи на цій посаді не зараховується до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіту. Представник відповідача вказав на те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу 30 років для жінок на певних, визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також не отримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкве державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсію. Так, в позивача на день призначення пенсії недостатньо необхідного спеціального страхового стажу роботи, а саме 30 років для жінок. При цьому, представник відповідача вказав на те, що якщо особа працювала на посадах лаборанта і учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці одночасно, то такий період може бути зарахований до спеціального стажу за умови, що робота на посаді учителя була основною. Таких доказів ОСОБА_1 відповідачу не надала. За вказаних обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області правомірно відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.07.2019 отримує пенсію за віком.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 11.02.2020 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій (а.с. 67).

28.02.2020 відповідач листом № 363-281/О-02/8-0900/20 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки період роботи позивача з 14.01.1987 по 15.08.1991 не врахований до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки згідно з актом перевірки від 11.10.2019 № 65/ЯР/2/3 встановлено, що ОСОБА_1 з 14.01.1987 прийнята на посаду лаборанта Чорнопотоківської восьмирічної школи, а з 15.08.1991 переведена на посаду вчителя обслуговуючої праці. Переліком № 909 розділом 1 «Освіта» не передбачено посаду лаборанта у загальноосвітньому начальному закладі, що дає право на пенсію за вислугою років (а.с. 12-13).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та відмову у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV).

Пунктом 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (надалі - Перелік № 909).

Розділом 1 "Освіта" Переліку № 909 передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх, навчальних закладів, музичних і художніх шкіл.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно пункту 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В свою чергу, умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (надалі – Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191, встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій виникає за наявності таких умов: з досягненням особою пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.07.2019 отримує пенсію за віком. Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи, пенсія призначена позивачу вперше.

Відповідно до копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28.02.2020 № 363-281/О-02/8-0900/20 страховий стаж позивача становить 35 років 7 місяців. При цьому, відповідач вважає, що стаж ОСОБА_1 як працівника освіти становить 28 років, що є недостатнім для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки така грошова допомога призначається за умови наявності в особи 30 років стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач не врахував період роботи позивача з 14.01.1987 по 15.08.1991 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки перевіркою, оформленою актом від 11.10.2019 № 65/ЯР/2/3, встановлено, що ОСОБА_1 з 14.01.1987 прийнята на посаду лаборанта Чорнопотоківської восьмирічної школи, а з 15.08.1991 переведена на посаду вчителя обслуговуючої праці. Переліком № 909 розділом 1 «Освіта» не передбачено посаду лаборанта у загальноосвітньому навчальному закладі, що дає право на пенсію за вислугою років (а.с. 12-13).

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 14.01.1987 призначена на посаду лаборанта в Чорнопотоківську восьмирічну школу, з 15.08.1991 – прийнята на роботу вчителем обслуговуючої праці Чорнопотоківської неповної середньої школи, з 01.09.1995 – переведена на посаду вчителя біології де продовжує працювати на час подання цього позову (а.с. 8).

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений, не містить такої посади як лаборант.

Однак ОСОБА_1 зазначила, що в період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді лаборанта позивач одночасно працювала за сумісництвом учителем обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі.

На підтвердження зазначених обставин, позивач надала суду копії наказів Відділу народної освіти Надвірнянського райвиконкому: № 637 від 02.09.1987, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 по сумісництву в 1987-1988 навчальному році проводити уроки обслуговуючої та сільськогосподарської праці в кількості 6 тижневих годин з 01 вересня 1987 року в умовах погодинної оплати (а.с. 9); № 333 від 30.08.1988, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 по сумісництву в 1987-1988 навчальному році читати уроки обслуговуючої та сільськогосподарської праці в Чорнопотоківській восьмирічній школі з 01 вересня 1987 року (а.с. 10); № 191 від 31.08.1990, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 працювати за сумісництвом вчителем сільськогосподарської та обслуговуючої праці Чорнопотоківської восьмирічної школи з 01 вересня 1990 року по 25 травня 1991 року з погодинною оплатою праці (а.с. 11).

Щодо обізнаності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з обставинами роботи позивача з 01.09.1987 по 14.08.1991 за сумісництвом, суд вказує на таке.

Відповідно до змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28.02.2020 № 363-281/О-02/8-0900/20, період роботи з 14.01.1987 по 15.08.1991 позивачу не врахований до стажу роботи, що дає право на пенію за вислугу років, оскільки згідно з актом перевірки від 11.10.2019 № 65/ЯР/2/3 встановлено, що ОСОБА_1 з 14.01.1987 прийнята на посаду лаборанта Чортопотоківської восьмирічної школи, аз 15.08.1991 переведена на посаду вчителя обслуговуючої праці (а.с. 12-13).

На вимогу суду відповідач надав копію акту перевірки в Чортопотоківському ліцеї Делятинської селищної ради об`єднаної територіальної громади достовірності наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком та визначення права на призначення одноразової грошової допомоги за період з 14.01.1987 по даний час ОСОБА_1 від 11.10.2019 № 65/ЯР/2/3 (а.с. 65-66). Згідно вказаного акту від 11.10.2019 № 65/ЯР/2/3 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 11.10.2019 проводилась перевірка достовірності наявного трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком та виплати одноразового грошової допомоги за період з 14.01.1987 року по день перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, спеціалістом пенсійного органу оцінено книгу наказів за 1983-1993 роки та констатовано факт роботи ОСОБА_1 з 14.01.1987 по 15.08.1991 на посаді лаборанта школи. Матеріали особової справи, про виплату заробітної плати чи будь-які інші документи не досліджувались, хоча в акті зазначено про те, що перевірка проводилася й на підставі особових матеріалів ОСОБА_1 .

В свою чергу, особова справа позивача містить: заяву ОСОБА_1 від 31.08.1987 про надання дозволу читати 7 тижневих годин обслуговуючої та сільськогосподарської праці в поярдку сумісництва (а.с. 76); заяву директора Чортопотоківської восьмирічної школи від 01.09.1987 № 99 про надання дозволу лаборанту ОСОБА_1 читати 7 тижневих годин обслуговуючої та сільськогосподарської праці в поярдку сумісництва з 1 вересня (а.с. 75); наказ Відділу народної освіти Надвірнянського райвиконкому № 637 від 02.09.1987, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 по сумісництву в 1987-1988 навчальному році проводити уроки обслуговуючої та сільськогосподарської праці в кількості 6 тижневих годин з 01 вересня 1987 року в умовах погодинної оплати (а.с. 77); заяву ОСОБА_1 від 26.08.1987 про надання дозволу читати уроки обслуговуючої та сільськогосподарської праці (а.с. 78); наказ Відділу народної освіти Надвірнянського райвиконкому № 333 від 30.08.1988, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 по сумісництву в 1987-1988 навчальному році читати уроки обслуговуючої та сільськогосподарської праці в Чорнопотоківській восьмирічній школі з 01 вересня 1987 року (а.с. 79); заяву ОСОБА_1 від 29.08.1990 про надання дозволу читати 17 тижневих годин обслуговуючої та сільськогосподарської праці (а.с. 80); наказ Чорнопотоківської восьмирічної школи від 30.08.1980 № 37-к про надання дозволу ОСОБА_1 читати по сумісництву 17 тижневих годин обслуговуючої та сільськогосподарської праці з 01.09.1990 (а.с. 81); наказ Відділу народної освіти Надвірнянського райвиконкому № 191 від 31.08.1990, згідно якого дозволено лаборанту Чорнопотоківської восьмирічної школи ОСОБА_1 працювати за сумісництвом вчителем сільськогосподарської та обслуговуючої праці Чорнопотоківської восьмирічної школи з 01 вересня 1990 року по 25 травня 1991 року з погодинною оплатою праці (а.с. 82).

Наявність вищевказаних документів в особовій справі ОСОБА_1 , враховуючи факт перевірки пенсійним органом за місцем роботи позивача 11.10.2019 обставин щодо стажу ОСОБА_1 , починаючи з 14.01.1987, свідчить про обізнаність представників відповідача про факт роботи позивача в період з 01.09.1987 по 14.08.1991 за сумісництвом вчителем сільськогосподарської та обслуговуючої праці Чорнопотоківської восьмирічної школи. Суд звертає увагу на те, що в разі сумнівів в достовірності таких документів, відповідач не був позбавлений можливості звернутися в архів району щодо отримання обставин щодо роботи ОСОБА_1 за сумісництвом.

Щодо правового статусу роботи за сумісництвом, то сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.

При цьому, відповідно до пункту 9 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України № 43 від 28.06.1993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1993 за № 76, запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245). Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.

У пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді вчителя до спеціального педагогічного стажу не ставиться у залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Аналогічна правова позиція щодо зарахування стажу роботи за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, від 02.04.2019 у справі № 352/1740/16-а, від 29.11.2019 у справі № 414/53/17, від 21.05.2020 у справі № 338/263/17.

В даному випадку, згідно довідки Відділу освіти Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 16.07.2020 № 13, ОСОБА_1 дійсно працювала в Чортопотоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів в період з 01.09.1987 по 31.08.1991. При цьому, відпрацьовані позивачем години педагогічної роботи в школі: з 01.09.1987 по 31.05.1988 становить 262,80 абсолютних годин; з 01.09.1988 по 31.05.1989 – 201,60 абсолютних годин; з 01.09.1989 по 31.05.1990 – 421,20 абсолютних годин; з 01.09.1990 по 31.05.1991 – 612 абсолютних годин (а.с. 58).

Таким чином, ОСОБА_1 в період з 01.09.1987 по 14.08.1991 займалися викладацькою роботою в Чорнопотоківській восьмирічній школі не менше ніж 180 годин на навчальний рік, що, в свою чергу, є підставою для зарахуванні позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, вказаного періоду роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 на посаді учителя обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність в позивача спеціального (педагогічного) стажу більше 30 років, оскільки періоду роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 має бути зарахований до спеціального стажу роботи, що дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

За вказаних обставин, на день призначення пенсії за віком позивач досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на час досягнення пенсійного віку працювала в Чортопотоківському ліцеї Делятинської селищної ради об`єднаної територіальної громади на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", має страховий стаж на таких посадах понад 30 років та не отримувала до моменту виходу на пенсію за віком будь-якої пенсії, а тому при призначенні пенсії за віком мала право на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить задовольнити повністю у спосіб, що забезпечить ефективний захист порушеного права, а саме: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу при призначенні пенсії за віком з 09.07.2019 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 включно учителем обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та відмову відповідача у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 з 09.07.2019 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 включно учителем обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.1736248493.1 від 15.06.2020 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн.

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 840,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком з 09.07.2019 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 включно учителем обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та відмову у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 09.07.2019 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1991 включно учителем обслуговуючої та сільськогосподарської праці у Чорнопотоківській восьмирічній школі та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.