Рішення № 91633594, 11.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року (о 09 год. 15 хв.)Справа № 280/4431/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період його роботи з 14.12.1999 по 27.04.2000 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку із чим призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14 травня 2020 року.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на цей час мав необхідний загальний стаж роботи та пільговий стаж роботи за Списком №1 більше ніж 6 років та набув 54-річного віку, проте отримав відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зауважує, що відповідачем протиправно не було враховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 14.12.1999 по 27.04.2000 із посиланням на відсутність на цей період діючого наказу про атестацію робочих місць. Вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник, а тому, на думку позивача, пільговий стаж з 14.12.1999 по 27.04.200 також мав бути зарахований за Списком №1. На підставі вищевикладеного наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.07.2020 відкрите провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Перше судове засідання призначене на 17 серпня 2020 року.

Відповідач позов не визнав, 29 липня 2020 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №34549), у якому посилається на приписи ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 3, 6, 10 Порядку №383 від 18.11.2005, та пояснює, що періоди роботи позивача з 14.12.1999 по 27.04.2000 не можливо зарахувати до пільгового стажу по Списку №1, оскільки підприємством ПрАТ «Дніпростпецсталь» не дотримано вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993, постанови КМУ від 01.08.1992 №442 «Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» щодо проведення атестації робочих місць робочих місць, про що свідчить уточнююча довідка від 21.10.2018 за №125-384, в якій підприємство посилається лише на наказ про результати атестації робочих місць №477 від 28.04.2000, але дана атестація не є первинною на даному підприємстві, оскільки першу атестацію було проведено відповідно до наказу №385 від 27.10.1994 період дії якої закінчився 26.10.1999. Право на призначення пенсії ОСОБА_1 набуде 19.08.2020 при досягненні 55 років. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В зв`язку з відсутністю судді ОСОБА_2 на роботі в період з 19.08.2020 по 20.08.2020 відповідно до наказу від 17.08.2020 №293 та наказу від 17.08.2020 №294, судове засідання призначене на 08 вересня 2020 року.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема:

- 14.12.1999 прийнятий в сталеплавильний цех №2 ВАТТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» машиністом крану металургійного виробництва зайнятий на гарячих роботах по4 розряду (наказ № 1141 від 14.12.1999),

- 19.03.2001 звільнений із заводу за власним бажанням (наказ № 303 від 20.03.2001),

- 26.11.2001 прийнятий до ремонтно-механічного цеху №13 на ділянку №7 по ремонту технологічного обладнання цехов виробництва кремнійорганічних сполук №1, 2, 4, 5, 9 цеху №3 ЗДП «Кремнійполімер» слюсарем-ремонтником 4 розряду (наказ № 319 від 23.11.2001);

- 02.12.2002 – звільнений за власним бажанням (наказ №294 від 02.12.2002);

- 17.12.2002 – прийнятий в цех №10 КП «ЗТМК» слюсарем-ремонтником 5 розряду (наказ №560від 09.12.2002);

- 12.09.2005 – переведений в цех №7 пічовим на відновлення і дистиляцію титану і рідких металів по 4 розряду на пічну ділянку (наказ №391 від 01.09.2005);

- 01.06.2006 – переведений у тому ж цеху пічовим на відновлення і дистиляцію титана і рідких металів по 5 розряду на пічну ділянку (наказ №151 від 22.05.2006);

- 27.09.2006 – звільнений з роботи (наказ №240 від 29.09.2006);

- 17.07.2017 – переведений у цеху №9 ТОВ «ЗТМК» плавильником металу і сплавів по 4 розряду і станом на 09.06.2020 продовжує працювати на підприємстві.

Вказані періоди роботи підтверджені даними трудової книжки НОМЕР_1 від 13.05.1983 і НОМЕР_2 від 05.04.2007.

14 травня 2020 року ОСОБА_1 , після досягнення ним 54 років, звернувся до Заводського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та необхідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, отримано повідомлення №4768-1775/03-02/8-0800/20 від 05.06.2020, у якому зауважено про прийняття відповідачем рішення №084050004759 від 18.05.2020 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Згідно наданих документів страховий стаж складає 42 роки 10 місяців 00 днів, з яких пільгових стаж роботи за списком №1 з урахуванням атестації робочих місць та фактично відпрацьованого часу складає 05 років 07 місяців 25 днів. Право на призначення пенсії позивач набуде з 19.08.2020.

В обґрунтування відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 у листі №0800-0204-8/29530 від 22.06.2020 на запит представника позивача було зазначено, що період роботи ОСОБА_1 з 14.12.1999 по 27.04.2000 не може бути врахований до пільгового стажу по списку №1, оскільки підприємство ПрАТ «Дніпроспецсталь» не дотримано вимог постанов Кабінету Міністрів України за №637 та №442, а саме: в уточнюючій довідці від 21.10.2019 за №125-384 підприємство посилається лише на наказ про результати атестації робочих місць за №477 від 28.04.2000. Дана атестація не є первинною на даному підприємстві. Перша атестація була проведена згідно з наказом №385 від 27.10.1994, період якої закінчується 26.10.1999. На цей період ОСОБА_1 не працював на даному підприємстві.

Так, довідкою ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» № 125-384 від 21.10.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії підтверджено, що позивач з 14.12.1999 по 19.03.2001 виконував роботу у сталеплавильному цеху №2 (СПЦ-2) машиністом крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих роботах, що передбачено Списком № 1 розділ ІІІ підрозділ 2а код 1030200а-13792, підстави для видачі довідки: особиста справа, ЕТКС, штатний розпис, технологічний процес, платіжні відомості, результати атестації робочих місць – наказ №477 від 28.04.2008, зареєстрований в Держекспертизі умов праці Запорізької області 30.05.2000, реєстраційний № ІІ-3-00503-3, постанова РМ СРСР від 22.08.1956 № 1173, постанова КМУ № 162 від 11.03.1994.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідачем встановлено та не є спірним, що відповідно до трудової книжки та наданих документів позивачем, його загальний стаж становить 42 роки 10 місяців, з яких пільговий стаж роботи за Списком №1 з урахуванням атестації робочих місць та фактично відпрацьованого часу складає 5 років 7 місяців 25 днів.

Спірним у даному випадку є період роботи з 14.12.1999 по 27.04.2000 у сталеплавильному цеху №2 (СПЦ-2) ПрАТ «Дніпроспецсталь» машиністом крана металургійного виробництва через відсутність вчасного проведення підприємством атестації робочих місць робочих місць.

Щодо посилань відповідача про проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.19 92 № 442(далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Судом було встановлено та сторонами не спростовується, що первинна атестація робочого місця позивача за Списком № 1 була проведена згідно із наказом від 27.10.1994 №385. Наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказом від 28.04.2000 №477, зареєстрованим в Держекспертизі умов праці Запорізької області 30.05.2000, реєстраційний № ІІ-3-00503-3.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, позивачем було надано всі необхідні документи для зарахування йому періоду з 14.12.1999 по 19.03.2001 на посаді машиніста крана металургійного виробництва у сталеплавильному цеху №2 (СПЦ-2) ПрАТ «Дніпроспецсталь», а не проведення вчасно підприємством атестації робочого місця не може бути підставою для відмови в призначенні пільгової пенсії.

Віднесення посади позивача, на якій останній перебував у період з 14.12.1999 по 27.04.2000, до Списку № 1 розділ ІІІ підрозділ 2а код 1030200а-13792, який передбачений постановою КМУ № 162 від 11.03.1994, відповідачем не оспорюється.

Відтак, період на посаді машиніста крана в ПрАТ «Дніпроспецсталь» з 14.12.1999 по 19.03.2001 має бути зараховано відповідачем до пільгового стажу.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, у зв`язку із чим зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача на посаді машиніста крана у ПрАТ «Дніпроспецсталь» з 14.12.1999 по 19.03.2001, здійснивши призначення та виплату пенсії за віком з 14 травня 2020 року.

Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №08405000479 від 18.05.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 14.12.1999 по 27.04.2000 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у зв`язку із чим призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14 травня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак