Рішення № 91633588, 17.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2020 року (11:25)Справа № 280/4445/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправною відмову у зарахуванні до стажу роботи позивача періодів здійснення догляду за дитиною інвалідом віком до 16 років - ОСОБА_2 1997 року народження з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015, які дають право на трудову пенсію;

зобов`язати відповідача внести до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) періодів здійснення догляду за дитиною інвалідом віком до 16 років - ОСОБА_2 1997 року народження з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у січні 2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням зарахувати до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, період догляду за дитиною інвалідом, на яку відповідним листом від 26.03.2020 відповідачем відмовлено у зарахуванні періоду, мотивуючи свою відмову п.14 ст.11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», одночасно зазначивши, що такий стаж має зараховуватись лише непрацюючому працездатному батьку. Позивач з посиланням на п. «є» ч. 3 ст. 56 «Про пенсійне забезпечення» зазначає, що ним були надані усі підтверджуючі документи, що ним здійснювався догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років у відповідний період. Зауважує, що позивач не відноситься жодним чином до дипломатичної служби, а тому відповідач помилково посилається на п.14 ст.11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма не регулює спірні правовідносини, а відтак відповідач протиправно застосовує її до позивача. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 03.08.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

28.07.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 34217), в якому зазначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній, формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного Фонду України. Так, з урахуванням доказів, поданих разом з позовною заявою, а саме, лист Головного управління ДПС у Запорозькій області № 1585/14/08-01-50-05 від 24.01.2020, листа управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 04-14/11 від 20.01.2020 та листа управління соціального захисту населення по Дніпровському району Запорізької міської ради встановлено наступне:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 05.09.2007 по 20.04.2018 перебував на обліку як фізична особа-підприємець, а отже повинен був подавати відповідну звітність.

ОСОБА_1 перебував на обліку з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015 та отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам без надбавки на догляд на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нараховувались, а отже органи соціального захисту населення не є страхувальниками в даному випадку. Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець надав звіт за 2007, 2008, 2011, 2012, 2014, 2016, 2017 роки, за 2009, 2010, 2013, 2015 2018 роки звіт не подавався. Отже відсутні будь-які законні підстави для внесення органом Пенсійного фонду України до індивідуальних відомостей про застраховану особу періоду здійснення догляду за дитиною-інвалідом без звітності страхувальника. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , у період з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015 та отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам без надбавки на догляд на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними листами Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації від 02.01.2020 №04-14/11 та Управління праці та соціального захисту населення по Дніпровському районі ЗМР від 24.12.2019 №Ш-1584/1 (а.с.9-10).

У січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив надати письмову відповідь щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, періодів здійснення фактичного догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років за донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015. При позитивному вирішенні зазначеного питання, просив внести відповідні зміни до індивідуальних відомостей про застраховану особу, форма ОК-5 (а.с.6).

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 26.02.2020 № 0800-0225-8/5846, повідомило позивача, що згідно з п.14 ст.11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом 1 групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, то вони підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, відповідно цей період догляду буде зараховано до страхового стажу. Також зазначає, що стаж з 01.01.2004 зараховується згідно даних персоніфікованого обліку (а.с.7).

Листом від 24.01.2020 № 1585/14/08-01-50-05, Вознесенівське управління у м.Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області, на звернення позивача від 16.01.2020 (вх. №1989/ФОП) щодо відрахувань єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 04.02.2015, повідомлено, що ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) згідно реєстраційної та облікової картки платника податків з 05.09.2007 по 13.01.2017 перебував на обліку як фізична особа - підприємець. 20.04.2018 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) - припинено (ліквідовано, закрито), номер проведення державної реєстрації припинення 21030060003036468 (а.с.8).

Листом від 02.01.2020 №04-14/11 Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації підтвердило, що позивач перебував на обліку в управлінні з 01.01.2010 по 31.03.2013 та отримував державну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю без надбавки на догляд на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виплати припинені в зв`язку із виїздом в інший район, а саме в УПСЗН Запорізької міської ради по Ленінському району 15.03.2015. Згідно підпункту 3 пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (із змінами) визначається механізм сплати єдиного внеску за одного з непрацюючих працездатних батьків, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку відповідно до законодавства. Так як позивач був зареєстрований як працюючий в організації, яка проводить відрахування на соціальне страхування, внески на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2013 не нараховувались (а.с.9)

Листом від 24.12.2019 №Ш-1584/1 Управління праці та соціального захисту населення по Дніпровському районі ЗМР підтвердило, що позивач перебував на обліку та отримував з 01.04.2013 по 03.02.2015 державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, без надбавки на догляд, на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01.01.2010 по 31.03.2013 позивач отримував вищезазначену допомогу без надбавки на догляд, в управлінні соціального захисту населення Запорізькою району. Згідно п.3.2 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого наказом Міністерства праці ті соціальної політики України від 30.04.2002 №226/293/169, надбавка на догляд призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. У зв`язку з тим, що позивач є працюючою особою, надбавка на догляд позивачу не призначалась. Згідно п.3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб затвердженою Постановою КМУ від 02.03.2011 № 178 внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховувались (а.с.10).

Оскільки, наразі у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про страховий стаж позивача - періодів здійснення догляду за дитиною інвалідом віком до 16 років - ОСОБА_2 1997 року народження з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

За приписами статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (абзац п`ятий);

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону № 1058).

Відповідно до пунктів 2,9 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

9) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Системний аналіз вищезазначених норм свідчить, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи та цей період їм зараховується до стажу роботи при призначенні пенсії.

Так, суд зазначає що позивач у період з 05.09.2007 по 20.04.2018 перебував на обліку як фізична особа-підприємець, а відтак повинен подавати відповідну звітність у відповідності до приписів Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець подавав звітність за 2007, 2008, 2011, 2012, 2014, 2016, 2017 роки, за 2009, 2010, 2013, 2015 2018 роки звітність не подавалась (а.с.26-27).

Разом з цим, як встановлено судом ОСОБА_1 з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015 отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам без надбавки на догляд на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідними листами Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації від 02.01.2020 №04-14/11 та Управління праці та соціального захисту населення по Дніпровському районі ЗМР від 24.12.2019 №Ш-1584/1 (а.с.9-10), останні зазначили, що оскільки позивач був зареєстрований як працююча особа, надбавка за догляд за дитиною позивачу не призначалась, та, відповідно, внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зазначений період не нараховувались.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що у період з 01.01.2010 по 31.03.2013 та з 01.04.2013 по 03.02.2015, органи соціального захисту населення не є страхувальниками позивача в даному випадку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом (частина друга статті 21 Закону № 1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб (пункт 1); Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом (пункт 7).

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2464-VI Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).

Частиною першою статті 20 Закону № 2464-VI визначено, що Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частина п`ята статті 20 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону № 2464-VI, відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 8-1).

Пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Положення № 8-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І «Загальні положення» Положення № 8-1).

Згідно з пунктом 1 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;

відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;

відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;

періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;

інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;

інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);

інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.

Пунктом 3 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1 визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Беручи до уваги вищезазначене, аналіз вищезазначених норм свідчить, про те що відомості до Реєстру вносяться лише на підставі звітності страхувальника.

Оскільки, звітність за спірний період страхувальниками позивача до Пенсійного фонду не подавалась, у відповідача відсутні підстави для внесення до індивідуальних відомостей про застраховану особу періоду здійснення ним догляду за дитиною-інвалідом.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.09.2020.

Суддя Ю.В. Калашник