Рішення № 91633432, 18.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9294/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про стягнення податкової заборгованості з рахунків у банку, що обслуговують платника податків,

встановив:

22 червня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі - ТОВ "Граніт"), у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" податкову заборгованість в сумі 4448978,48 грн з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ "Граніт" є платником податків та за ним рахується податкова заборгованість у сумі 4448978,48 грн, у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 4430254,10 грн, з яких: 2593652,00 грн основний платіж, 648413,00 грн - штрафна санкція, 1188189,10 грн пеня та з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 53724,38 грн. Просить стягнути з ТОВ "Граніт" 4448978,48 грн податкової заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

14 серпня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.33-34) відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що грошове зобов`язання, яке є предметом стягнення у даній справі, є неузгодженим. Крім того, у відзиві відповідачем викладено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року відмовлено ТОВ "Граніт" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо стягнення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, суд зазначає.

Статтею 257 Податкового кодексу України визначено порядок подання декларації і строки сплати рентної плати, згідно якої податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно з пунктом 257.2 статті 257 Податкового кодексу України, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Положеннями підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (діючої станом на час проведення перевірки), встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що за висновками акта перевірки №1160/06-30-14-13/13563220 від 2 жовтня 2018 року ТОВ "Граніт" порушено підпункт 263.2.1 пункту 263.2 підпункт 263.6.1, підпункт 263.6.3 підпункт 263.6.4, підпункт 263.6.5 та підпункт 263.6.7 пункту 263.6 статті 263, пункт 252.3, пункту 252.7, пункт 252.8, пункт 252.9, пункт 252.10, пункт 252.11, пункт 252.12 та пункт 252.14 статті 252 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року №0029501413, яким ТОВ "Граніт" нараховано 2593652 грн (залишок - 2464048,25 грн) - основного платежу, 648413,00 грн - штрафних санкцій (а.с.8).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалось у судовому порядку.

Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №240/381/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2018 року №0029501413 Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт» збільшено суму грошового зобов`язання за платежами: плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на 3242065,00 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 21 листопада 2019 року у справі №240/381/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" відмовлено.

З огляду на вказане, податковий борг (грошове зобов`язання) відповідача у сумі 3112461,25 грн вважається узгодженим.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (частина 1 статті 54 Податкового кодексу України).

Також, судом встановлено, що відповідачем подано податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме: податкову декларацію від 10 лютого 2020 року на суму 61762,50 грн, податкову декларацію від 8 травня 2020 року на суму 67841,25 грн (а.с.9-13), в яких ТОВ "Граніт" самостійно визначено грошове зобов`язання у загальній сумі 129603,75 грн та яке не сплачено ТОВ "Граніт" у строки, визначені Податковим кодексом України, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Крім того, відповідачу нараховано пеню за статтею 129 Податкового кодексу України в сумі 1188189,10 грн (розрахунок пені а.с.14).

На підставі вищезазначеного, з ТОВ "Граніт" рахується заборгованість з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 4430254,10 грн, з яких: 2593652,00 грн основний платіж, 648413,00 грн - штрафна санкція, 1188189,10 грн пеня.

Щодо стягнення орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Положення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлюють, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, встановлює, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, ТОВ "Граніт" подано податкові декларації з плати за землю, а саме: податкову декларацію від 19 лютого 2020 року на суму 2979,51 грн (залишок 496,58 грн); податкову декларацію від 19 лютого 2020 року на суму 212912,40 грн (залишок 53227,80 грн) (а.с.15-18), в яких ТОВ "Граніт" самостійно визначено грошове зобов`язання на загальну суму 215891,91 грн (залишок - 53724,38 грн) та яке ним не сплачено у строки, визначені Податковим кодексом України, тому вказане зобов`язання має статус податкового боргу.

На підставі чого за ТОВ "Граніт" рахується податковий борг орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 53724,38 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головним управлінням ДФС у Житомирській області, відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на адресу ТОВ "Граніт" надсилалася податкова вимога форми «Ю» від 3 січня 2019 року №5-54 на суму 98671,96 грн (а.с.19).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За ТОВ "Граніт" рахується податковий борг на загальну суму 4448978,48 грн, у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 4430254,10 грн, з яких: 2593652,00 грн основний платіж, 648413,00 грн - штрафна санкція, 1188189,10 грн пеня та з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 53724,38 грн (а.с.4).

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с.4), розрахунок пенсі (а.с.14), згідно з якими заборгованість відповідача складає 4448978,48 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (вул.Лісова, 2, смт.Миропіль, Романівський район, Житомирська область, 13033, код ЄДРПОУ 13563220) про стягнення податкової заборгованості з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" 4448978,48 грн (чотири мільйони чотириста сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень сорок вісім копійок) податкової заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін