Рішення № 91633093, 18.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Житомир справа № 278/1141/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського районного суду Житомирської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерство оборони України в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення МОУ про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 26.03.2019 внаслідок травми, так, пов"язаної з виконанням обовязків військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.03.2020 №49;

- зобовязати відповідача призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, як інваліду 2 групи з 26.03.2019 внаслідок травми, так, пов"язаної з виконанням обовязків військової служби, відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975.

В обгрунтування позову вказує, що з 26.03.2019 набув права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірах і порядку, встнаовленому статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей" та Порядку №975, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо повязане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинне саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Вважає відмову у виплаті з посиланням на те, що на час встановлення інвалідності у 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 06.05.2020 передано справу на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа №278/1141/20 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 12.08.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020, головуючою суддею визначено Лавренчук О.В..

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністратвиного суду від 17 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію ухвали відповідач отримав 31.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 14.09.2020. У відзиві відповідач заперечує щодо позовних вимог та вказує, що днем виникнення права на звернення за одноразовою грошової допомоги є дата встановлення позивачу третьої групи інвалідності у 1999 році, однак у вказаний період не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Зазначає, що позивач звернувшись із заявою від 27.02.2020 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги не дотримався строків на реалізацію такого права. Частиною 8 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ імперативно вказано, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. В спірних правовідносинах даний строк не витримано. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу при первинному огляді медико-соціальною експертною комісією 27.05.1998 встановлено третю групу інвалідності (а.с. 22).

При повторному огляді 02.04.2019, ОСОБА_1 із 26.03.2019 встановлено другу групу інвалідності. Причина інвалідності: травма, так, пов"язана з виконанням обовязків військової служби. Вказана обставина підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №528555 (а.с. 22).

Встановлено, що 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Житомирського ОМВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 26.03.2019 другої групи інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обовязків військової служби (а.с. 24). До заяви додав: копії довідок №164072, №528555; копію свідоцтва про хворобу; копію вироку суду (про обставини травми); копію архівної довідки; копію витягу з наказу; копію паспорта; копію ідентифікаційного номера.

На заяві, копія якої знаходиться в матеріалах адміністративної справи, міститься відмітка по її отримання Житомирським ОМВК за вх. №М-219/Г від 27.02.2020 (а.с. 24).

Розглянувши подані прапорщиком у запасі ОСОБА_1 документи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення оформлене протоколом №49 від 27.03.2020.

У п. 21 Протоколу №49 від 27.03.2020 вказано: "

Прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Житомирський ОВК), якого 27.06.1997 звільнено з військовох служби та 27.05.1999 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби (довідка МСЕК серія 2-18АГ №164072 від 27.05.1999).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце.

Заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги" (а.с. 13).

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон, в редакції, чинній на дату встановлення позивачу другої групи інвалідності )передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами п.4 ч.2 ст.16 Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разів становлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом "б" частини 1 статті 16-2 Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою від 27.02.2020 просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв"язку із встановленням 26.03.2019 другої групи інвалідності.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Предметом спору у справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, як особі з інвалідністю другої групи.

Станом на 26.03.2019 був чинним Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).

Частиною 2 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Під час судового розгляду справи встановлено, що другу групу інваліності позивачу встановлено з 26.03.2019.

Відповідно до ч.1 п. 6 Прядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно п.12 та п. 13 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Судом при дослідженні витягу з протоколу №49 від 27.03.2020 встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач вказує, що розглянув документи про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю третьої групи згідно довідки МСЕК серії 2-18АГ №164072 від 27.05.1999.

Підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідач вказує: "заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги".

Інших підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.02.2020, оскаржуване рішення Міністерства оборони України не містить.

Однак, під час судового розгляду встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою від 27.02.2020 просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв"язку із встановленням 26.03.2019 другої групи інвалідності, а не як особі з інвалідністю третьої групи із 1999 року.

Враховуючи, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не надано правового обгрунтування у поєднанні з обставинами встановленння позивачу другої групи інвалідності, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування п.21 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №49 від 27.03.2020.

Суд критично ставиться до доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву щодо недотримання строків на реалізацію такого права протягом двох років з моменту її первинного встановлення. Вказані обгрунтування не були закладені у підстави винесення оскаржуваного рішення, а суд при розгляді справи перевіряє правомірність винесення рішення суб"єкта владних повноважень з урахуванням викладених у ньому доводів.

Враховуючи встановлені судом обставини, та з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов"язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати п. 21 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 26.03.2019 внаслідок травми, так, повязаної з виконанням обовязків військової служби, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.03.2020 №49.

Зобов"язати Міністерство оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6,м.Київ,03168, код ЄДРПОУ 00034022) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.02.2020 та прийняти рішення, передбачене Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук