Рішення № 91633031, 18.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 р. Справа№200/6524/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі – ПрАТ «МК «Азовсталь») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000091/2 від 25.10.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00114 від 25.10.2019 року Донецької митниці ДФС.

Позов обґрунтовувало тим, що при митному оформленні товару (фероніобія) заявлена представником декларанта (ТОВ «Метінвест Шіппінг») митна вартість товару була визначена по першому методу (за ціною договору (контракту)), для чого в її підтвердження надані належним чином оформлені первинні документи, в т.ч. контракт та специфікація. Надані документи базувалися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню - специфікація № 8 від 07.01.2019 року до контракту із зазначеною вартістю товару – фероніобію за 1 кг чистого ніобію у сплаві – 32,71 євро та рахунок-фактура (інвойс) № 121117 від 18.10.2019 року, в якому також чітко зазначалася ціна за 1 кг (32,71 євро за 1 кг). Надані документи були достатніми документальним підтвердженням та обґрунтуванням для визначення позивачем митної вартості товару за першим (основним) методом.

Між тим, Донецькою митницею ДФС (правонаступником якої є Азовська митниця Держмитслужби) неправомірно, на його думку, митну вартість товарів визначено за другорядним – резервним методом, що призвело до її завищення, та, відповідно до збільшення митних платежів на загальну суму 486 883,42 грн. (43 471,73 грн. мито + 443 411,69 грн. податок на додану вартість).

Вважав, що митним органом надана помилкова оцінка поданим декларантом позивача документам та поясненням.

Позивач також подав клопотання про стягнення з відповідача понесених витрати на правничу допомогу адвоката в сумі, яку під час розгляду справи зменшив до 6445,33 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що згідно зі ст. 544 Митного кодексу України одними із основних завдань, покладених на митні органи, є забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, здійснення разом з іншими митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного оформлення.

Відповідності до ст. 49 та 50 цього Кодексу для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товарів. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розд. III Митного кодексу України і базуються на положеннях статті VII ГАТТ, Угоди про застосування статті VII ГАТТ (далі - Угода) та є однаковими для всіх товарів.

Відповідно до Угоди за митними органами зберігається право перевірки інформації імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і правильності.

Пунктом 2 (а) ст. VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

У відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митниця з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою.

Право митниці упевнюватися в достовірності, точності будь-якого документа, поданого до митного оформлення, передбачено також ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року, гідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Як передбачено ст. 336 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які надаються митницям під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом.

З метою забезпечення єдиного підходу митного органу до організації роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення, наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Вказані Методичні рекомендації митні органи також застосовують в своїй діяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Наказ Мінфіну від 30.05.2012 року № 651 регламентує Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

В графі 44 митної декларації від 25.10.2019 року № UА 700050/2019/006642, заповненої декларантом позивача особисто, зазначені подані ним для митного оформлення документи.

При здійсненні митних формальностей за вказаною митною декларацією, а саме під час опрацювання зазначеної МД за допомогою АСМО «Інспектор», встановлено ризик заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних товарів), митне оформлення яких вже здійснено. Документи, надані для підтвердження заявленої митної вартості не містили відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до основного (за ціною договору) методу визначення митної вартості», що викликало певні сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості спірного товару.

Зокрема, декларантом визначено митну вартість товару «Фероніобій марки FеNb 65(112)» на рівні 32,71 євро/кг Nb (умови поставки згідно Інкотермс - СРТ Маріуполь, країна походження - Бразилія).

В той же час, товар «Фероніобій марки FеNb 65(112)» належить до категорії товарів, вартість про які публікуються світовими інформаційними агентствами.

Митницею був проведений порівняльний аналіз вартості товару відповідно до розд. 3 Методики згідно з інформацією сайту «Asian Metal», і він має наступний результат: по розрахунку вартості фероніобію згідно з «Asian Metal відповідно до котирувань за період 10 днів, що передують складанню специфікації № 8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного договору позивача, середнє значення за вміст 1 кг ніобію складає 38,638 євро. Вказаний рівень ціни підтверджувався висновком ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року № 190, який раніше надавався декларантом позивача при аналогічних оформленнях фероніобію, за відомостями якого середній розрахунковий рівень цін на фероніобій (базовий вміст Nb - 66%) становить 37,77- 38,65 євро/кг Nb, що значно вище заявленого рівня митної вартості.

Згідно із відомостями, які наведені у наданій декларації митної вартості, продавець (Metinvest International Sa) та покупець (ПрАТ «МК «Азовсталь») є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування VII Генеральної угоди по тарифам та торгівлі 1994 року (далі - Угода). Вказаний факт підтверджено також самим декларантом в гр. 9 (а) декларації митної вартості товару.

На підставі виявлених ризиків про митну вартість товарів згідно з проведеними розрахунками та порівняльним аналізом відповідно до Методичних рекомендацій, виникли обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Таким чином, при митному оформленні спірної поставки товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом та відповідно до ст. 53 Митного кодексу України виникли підстави для запиту додаткових документів (електронним повідомленням) з метою перевірки достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Проте, запитувані документи на підтвердження заявленої митної вартості декларант позивача надати у визначений ст. 53 Кодексу строк відмовився, про що власноруч зазначив без наведення обґрунтувань.

За результатами проведених консультацій обраний другорядний метод визначення митної вартості - 2г (резервний) на підставі ст. 63 Митного кодексу України.

В спірному випадку наявна у митниці та декларанта інформація не давали змогу застосувати:

другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у митного органу, товари не можна вважати ідентичними в розумінні ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України;

другорядний метод (2б) визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у митниці, товари не можна вважати подібними (аналогічними) в розумінні ст.60 цього Кодексу;

другорядний метод - метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості, оскільки у митниці і декларанта відсутня інформація, про яку йдеться в ст.62 Кодексу;

другорядний метод - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість), оскільки у митниці і декларанта відсутня інформація, про яку йдеться в ст.63 Кодексу.

В спірному випадку був застосований резервний метод, який допускає певну гнучкість при застосуванні.

В спростування позиції позивача щодо того, що спірний товар недоречно розглядати як об`єкт біржової торгівлі та обґрунтовуючи правомірність використання відомостей про ціни на фероніобій «Asian Metal» на базі даних складу Warehousе Rotterdam (Нідерланди), зазначав наступне.

Феросплави (в т.ч. фероніобій) можуть бути предметом реалізації біржових торгів. Вказана інформація міститься на офіційних сайтах майже усіх біржових організацій.

За інформацією з офіційного сайту С. Steinweg Group, Steinweg - Rotterdam є головним офісом компанії С. Steinweg, що спеціалізується в т.ч. на роботах, операціях та послугах з феросплавами. Порт Роттердама є важливим центром по обробці насипних, наливних, контейнерних вантажів по всьому світу. Більшість товарів, постачання яких здійснюється з інших континентів до Європи, відвантажуються в порту Роттердама. Warehousе Rotterdam - склад, розміщений в Нідерландах, тобто країни відправлення спірного товару. При цьому, за інформацією з офіційного сайту, діяльність компанії С. Steinweg схвалена Лондонською Біржою металів та Дубайським центром біржових товарів. Складські приміщення вказаної компанії (зокрема розміщені в Rotterdam) сертифіковані для зберігання вантажів, які обертаються на Лондонській Біржі металів (LМЕ), Нью-Иоркській товарній біржі, Торгівельній асоціації рідкоземельних металів.

«Asian Metal» - це міжнародна консалтингова компанія з аналізу цін на метали. Вказана компанія є провідним провайдером інформації на ринках металів, феросплавів, дорогоцінних металів і т.д., та надає аналіз цінових тенденцій та показників як на зовнішньому та внутрішньому ринку країн світу. Ця компанія використовує дані провідних світових компаній (імпортерів, експортерів) та узагальнює цінову інформацію на метали (в т.ч. феросплави) на території Азії, Європи, Америки, Африки. Компанія «Asian Metal» здійснює аналіз цін на товари, що відвантажуються в порту Роттердама та публікує зазначені дані. Так, «Asian Metal» щоденно публікує ціни на фероніобій походженням із Бразилії, що відвантажується в Роттердамі на інтернет-ресурсі www.asianmetal».соm.

В спірному випадку митницею здійснено порівняння ціни спірного фероніобію з цінами, розміщеними на сайті «Asian Metal» за період 10 днів, що передують складанню специфікації 07.01.2019 року № 8 до зовнішньоекономічного договору від 01.08.2015 року № 089LS-02/554 та які базуються на даних цін товарів, відвантажених в країні відправлення Нідерландах (а саме в порту Rotterdam). При цьому, порівняння здійснювалося з фероніобієм подібного хімічного складу для продажу на ринках Європи. За результатами порівняльного аналізу встановлено середнє значення ціни на фероніобій (за вміст 1 кг ніобію) на рівні 38,638 євро/кг Nb.

Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року № 190 також підтвердив вартість товару фероніобію на рівні 38,638 євро/кг Nb, оскільки містив діапазон цін 37,77 -38, 65 євро на 1 кг чистого ніобію.

Вважав, що використання в якості джерела інформації даних «Asian Metal» про ціни не фероніобій є цілком правомірним і не суперечить вимогам Митного кодексу України. Згідно ч. 5 Методичних рекомендацій під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися джерела інформації, в т.ч. інформація отримана з мережі Інтернет та спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку.

Факт використання вказаних інформаційних джерел додатково свідчить про неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних товарів, на основі додавання або віднімання вартості) та підтверджує правомірність застосування саме резервного методу.

У зв`язку з наведеним та через неможливість застосування основного методу визначення митної вартості заявленого декларантом було прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товару, на підставі якого складена оскаржена картка відмови.

Вважав, що діяв правомірно, і оскаржені рішення та картка відмови відповідають вимогам законодавства.

Також вважав, що документи, які були подані декларантом позивача після випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, не давали підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Ретельно вивчивши надані документи та проаналізувавши їх зміст, митниця встановила розбіжності, про що надіслала декларанту позивача відповідний лист.

Вважав, що наданої з боку позивача інформації на підтвердження митної вартості товару було недостатньо, оскільки позивачем не надано запитуваних митницею додаткових документів відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; копію митної декларації країни відправлення.

Також, згідно з відомостями спеціалізованого видання «Метал-Експерт. Новини ринків феросплавів» від 07.01.2019 року №252 вартість фероніобію (60-70%) на січень місяць складала 44,75-45 дол.США/кг Nb, що у перерахунок в євро є значно вищою, ніж заявлена ціна фероніобію у розмірі 32,71 євро/кг Nb.

Виявлені при митному оформленні ризики позивачем спростовані не були, тому вартість товару не можна було вважати підтвердженою, оскільки вона не базувалася на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Тому проведений позивачем розрахунок митної вартості товару за ціною контракту неможливо було вважати достеменно вірним та правильним.

Просив в задоволені позову відмовити.

Відповідач також подав заяву, в якій просив зменшити розмір судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, яку обґрунтовував тим, що складові витрат на професійну правничу допомогу, на його думку, є неспівмірними та непропорційними складності справи, оскільки супровід даної справи полягав у наданні правової допомоги одним й тим же адвокатом, який здійснював судовий супровід аналогічних типових справ (№200/6520/20-а, №200/6522/20-а, №200/6523/20-а, №200/4946/20-а, №200/4924/20-а, №200/7912/20-а, 200/4966/20-а, №200/4966/20-а у подібних правовідносинах), що свідчить про його обізнаність з предметом спірних правовідносин, лінія захисту адвоката залишилася незмінною, а доводи даної позовної заяви не відрізняються від доводів зазначених позовних заяв. Відповідно до інформації з офіційного сайту Донецького окружного адміністративного суду на розгляді у суддів даного суду знаходиться 46 позовних заяв ПрАТ «МК Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби з аналогічним предметом позову, аналогічним обґрунтуванням правової позиції та лінії захисту. Вважав, що такі юридичні послуги як збір доказів (підготовка письмових документів, листи, запити) та перевірка та підготовка документів, зазначена в розрахунку розміру винагороди, є по суті ідентичною юридичною послугою є дублюванням тієї ж самої правової послуги. Також вважав сумнівним кількість витрачених годин на складання та подання процесуальних документів, а відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, а тому вважав, що є підстави для відмови у стягненні заявленого розміру адвокатського гонорару за складність справи. Крім того, розрахункові документи не є доповненнями до договору та не замінюють собою умови останнього щодо порядку обчислення гонорару, вартості послуг, які в договорі відсутні.

Позивач подав письмові пояснення, в яких зазначав, що спочатку між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» був укладений контракт від 01.08.2015 року №СВ/МІ-1, але термін дії його закінчився 31.12.2015 року. У зв`язку з чим 31.03.2016 року між вказаними компаніями був укладений контракт №20160331, умови якого ідентичні умовам попереднього контракту.

Додатковою угодою від 09.01.2019 року №6 до контракту від 31.03.2016 року №20160331 термін дії контакту продовжено до 31.12.2019 року.

Спірна продукція «CBMM Europe BV» була поставлена «Metinvest International Sa» на підставі специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331 та зміни 1 до вказаної специфікації за ціною 30,3 євро/кг Nb.

Тобто, контракт від 31.03.2016 року №20160331 між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» - це діючий контракт, на підставі якого згідно зі специфікацією №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331 та зміни 1 до специфікації №16 до цього ж договору була здійснена поставка фероніобію від «CBMM Europe BV» до «Metinvest International Sa» за ціною 30,30 євро/кг Nb. «Metinvest International Sa» в свою чергу поставив цей товар ПРАТ «МК «Азовсталь» за ціною 32,71 євро/кг Nb.

Так, п. 1 електронного листування між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» містить відомості щодо ціни на рівні 33,11 євро/кг Nb (безпосередньо ціни для всіх покупців). При цьому, лист 3 електронного листування між вказаними компаніями містить інформацію про надання знижки у розмірі 8,5% від ціни 33,11 євро/кг Nb, тобто, 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг. Дане електронне листування між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» мало місце до укладення договору між вказаними компаніями.

В результаті чого, у специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331 між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» і зазначена ціна 30,30 євро/кг.

Тобто, після укладення договору від 31.03.2016 року №20160331 між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» ціна 30,30 євро/кг, яка зазначена у специфікації від 07.01.2019 року №16 до цього договору не змінювалася.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 00191158) видами діяльності ПрАТ «МК «Азовсталь» є: код КВЕД 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; код КВЕД 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; код КВЕД 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; код КВЕД 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів

01.08.2015 року між позивачем (як покупцем) та «Metinvest International Sa» (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № 089LS-02/554 на постачання феросплавної продукції (товару).

Згідно з п. 2.1 контракту, кількість, ціна та технічні характеристики повинні відповідати специфікаціям до контракту.

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 контракту, ціна на товар встановлюється в євро і вказується у специфікаціях до контракту.

Згідно з п. 4.1 контракту ціна поставленого та купленого товару протягом строку повинна бути ціною, що вказана в специфікаціях, та зафіксована на відповідний квартал.

Пунктом 4.2 контракту визначено, що ціна товару, що вказана в специфікаціях, зберігає силу протягом відповідного календарного квартальну та не підлягає зміні.

При цьому п. 2.3 контракту визначено, що в разі розбіжностей між положеннями даного документу з положеннями специфікації даний контракт має переважну силу.

Відповідно до п. 10.4 контракту всі доповнення та зміни до даного контракту є його невід`ємною частиною та дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженим представником кожної сторони та скріплені печатками сторін.

Відповідними додатковими угодами строк дії контракту продовжувався. Зокрема до 31.12.2019 року.

07.01.2019 року між покупцем та продавцем укладено специфікацію № 8 до контракту, згідно з якою продавець продав, а покупець (позивач) купив товар - фероніобій в кількості 480 МТ +/- 10% (+ опціон покупця 20 МТ/квартал). Постачання здійснюється автомобільним транспортом. Строк постачання – 1 квартал 2019 року. Вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві – 32,71 євро, на умовах CPT Маріуполь згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 4 вказаної Специфікації вказана ціна на ніобій не підлягає зміні на повну поставку. Ціна вказана на 1-ий квартал 2019 року, далі ціна узгоджується щоквартально та у випадку відсутності зміни ціна залишається чинною на наступні квартали 2019 року.

Відповідно до п. 5.1 контракту та вказаної специфікації оплата здійснюється на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару у м. Маріуполь.

Строк поставки по даній специфікації – 1-ий – 4-ий квартали 2019 року (п. 7 Специфікації).

Згідно з п. 9 Специфікації останні умови відповідають умовам контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554.

25.10.2019 року в рамках даного контракту декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом – першим (за ціною договору (контракту)) при митному оформленні товару до Донецької митниці ДФС (правонаступником якої є відповідач) подано митну декларацію від 25.10.2019 року № UA700050.2019.006642, в якій визначена сума митної вартості товару кількістю 13120 кг по ціні 32,71 євро/кг становила загалом 429 155,20 євро, що по курсу 27,94698 грн./євро становило 11 993 591,79 грн.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: контракт № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016 року, № 4 від 27.12.2016 року, № 8 від 18.12.2018 року; специфікацією № 8 від 07.01.2019 року; митну декларацію № UA 700050.2019.006642 від 25.10.2019 року; сертифікат якості - сертифікат аналізу № 27686 від 09.09.2019 року; сертифікат якості - сертифікат аналізу № 27686А від 09.09.2019 року; сертифікат якості - сертифікат аналізу б/н від 18.10.2019 року; пакувальний лист б/н від 16.10.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № 121117 від 18.10.2019 року; автотранспортну накладну №1906058 від 18.10.2019 року; супровідний документ T1 - 19NL000855113С5АВ8 від 18.10.2019 року; декларацію про походження товару - № 121117 від 18.10.2019 року; розрахунок ціни (калькуляцію) б/н від 29.01.2019 року; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість, - рахунок №90023778 від 16.10.2019 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - №20160331 від 31.03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - CB/MI-1 від 01.08.2015 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, – специфікація №16 до договору №20160331 від 31.03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, – зміна 1 до специфікації № 16 до договору №20160331 від 31.03.2016 року; договір про надання послуг митного брокера (договір-доручення на надання послуг з митного декларування товарів) № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року, що укладений між позивачем як замовником та ТОВ «Скіф-Шиппінг», яке у липні 2012 року перейменовано в ТОВ «Скіф-Шиппінг», як декларантом, з додатковими угодами до нього; інші некласифіковані документи - сертифікат на ваги б/н від 18.10.2019 року.

В той же день декларантом позивача отримано електронне повідомлення митного органу від 25.10.2019 року про необхідність надання для підтвердження заявленої митної вартості товару протягом 10-ти календарних днів таких додаткових документів: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни – калькуляцію; 4) копію декларації країни відправлення. Також звернуто увагу на можливість подання інших додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом позивача звернувся до митного поста з проханням прийняти рішення згідно з поданими документами з посиланням на неможливість надання додаткових документів по митній декларації.

25.10.2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000091/2 від 25.10.2019 року, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом виходячи з вартості за одиницю товару 38,6380 євро, що загалом становило 506 930,56 євро (13120 кг х 38,6380 євро = 506 930,56 євро) і по курсу 27,94698 грн./євро дорівнювало 14 167 178,22 грн.

В рішенні зазначено, що на вимогу митного органу не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року №190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією №8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного договору від 01.08.2015 року №08915-02/554.

Також зазначено, що за результатами опрацювання висновку ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року №190 та документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого по МД від 25.10.2019 року № UA700050.2019.006642, встановлені розбіжності, а саме: у специфікації від 07.01.2019 року №8 до контракту від 01.08.2015 року №№ 089LS-02/554 та комерційних рахунках від 18.10.2019 року № 121117 зазначено ціну 32,71 євро/кг Nb на умовах поставки СРТ Маріуполь, в той час як згідно з експертним висновком ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року №190 ціна на фероніобій складає 37,77-38,65 євро/кг Nb.

Відповідно до ч. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015 року №689 (далі - Методика), органом доходів і зборів здійснено перевірку відомостей, в тому числі з урахуванням особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розд. 3 Методики. Так, задекларований товар розглянуто в розрізі товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Враховуючи ч. 5 Методики, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація мережі Інтернет.

В якості масиву інформації використано інформацію Asian Metal; розрахунок вартості товару (фероніобій) згідно з інформацією Asian Metal проведено відповідно до Методики та даних:

1) специфікація від 07.01.2019 року №8 до зовнішньоекономічного договору від 01.08.2015 року №08913-02/554;

2) вартість фероніобію згідно з Asian Metal за період 10 днів, що передує даті: 04.01.2019-38,51 євро/кг Nb, 03.01.2019-38,15 євро/кг Nb, 02.01.2019- 38,24 євро/кг Nb, 29.12.2018-38,24 євро/кг Nb, 28.12.2018-38,67 євро/кг Nb, 27.12.2018-38,74 євро/кг Nb, 26.12.2018 - 38,99 євро/кг Nb, 25.12.2018 -38,99 євро/кг Nb, 24.12.2018-38,99 євро/кг Nb, 21.12.2018-38,86 євро/кг Nb.

Середнє значення за вміст 1 кг ніобію - 38,638 євро.

Згідно зі ст. 55 Митного кодексу з декларантом (уповноваженою ним особою) проведено письмову консультацію щодо обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у органу доходів і зборів. Представник ТОВ «Метінвест Шіппінг» відмовилася від подання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості згідно з вимогою органу доходів і зборів. А саме: каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару та копій декларації країни відправлення.

Тому під час коригування заявленої митної вартості органом доходів і зборів використані джерела інформації: інформація з мережі Інтернет – масив (сайт) «Asian Metal»; експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року №190. Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати: 13 120 кг (вага чистого Nb) х 38,638 євро/кг Nb = 506 930,56 євро х курс євро, встановлений Національним банком України станом на дату подання МД.

В той же день (в день прийняття рішення про коригування митної вартості товарів) митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00114 від 25.10.2019 року. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Після отримання згоди митного органу декларант здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої МД UA 700050/2019/006670від 25.10.2019 року, сплативши збільшену суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості товару.

Різниця між сумою митних платежів (мито і податок на додану вартість), обчисленою виходячи з митної вартості товару, що визначена декларантом позивача, та обчисленою виходячи з митної вартості товару, що визначена митним органом в оскарженому рішенні, становила 486 883,42 грн. (43 471,73 грн. мито + 443 411,69 грн. податок на додану вартість, що підтверджується аркушем коригування митної декларації).

У січні 2020 року на підставі ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України декларант позивача звернувся до митного органу з листом від 06.01.2020 року №002/2020-ОД, в якому пояснив формування ціни за договором від 31.03.2016 року №20160331 між «Metinvest International Sa» та «CBMM Europe BV» виходячи зі знижки в 8,5% (33,11 - 8,5% = 30,30 євро/кг Nb), у зв`язку з чим різниця ціни у прайс-листі (від якої віднімалася знижка) та специфікації від 07.01.2019 року №16 не були розбіжністю. Також пояснив, що розмір знижки вказано в протоколі тендерного комітету № 127-ФС від 10.12.2018 року на постачання фероніобію та в електронному листуванні з представником постачальника «CBMM Europe BV» про надання знижки. До листа додав додаткові документи на підтвердження правильності визначення митної вартості товару за першим методом, а саме: протокол тендерного комітету ТК № 127-ФС від 10.12.2018 року з додатком № 1 до нього (де зазначено, що ціна 30,30 євро/кг Nb узгоджена на перший квартал 2019 року та надалі узгоджується щоквартально, а у випадку відсутності змін ціна залишається дійсною на наступні квартали 2019 року); прайс-лист «CBMM’s PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019» від 13.09.2019 року; електронне листування з представником постачальника «CBMM Europe BV» про надання знижки; лист ПрАТ «МК «Азовсталь» від 04.01.2020 року №08.02.03/16 про те, що оплата фероніобію по рахунку від 18.10.2019 року №121117 по договору від 01.08.2015 року №№ 089LS-02/554 станом на 04.01.2020 року не здійснювалася, що підтверджується випискою щодо кредиторської заборгованості; відомості щодо кредиторської заборгованості (витяг з програми).

За результатом опрацювання вказаного листа та доданих до нього документів відповідачем встановлено, що:

- наданий прайс-лист від 13.09.2019 року «СВММ-s price list for the 4th quarter 2019» містив відомості про вартість фероніобію FeNb 112 у розмірі 33,11 євро/кг Nb. Однак згідно з положеннями договору із третіми особами, пов`язаному з договором про поставку задекларованого товару від 01.08.2015 року №СВ/МІ-1, укладеним між фірмами «Metinvest International Sa» (Швейцарія) та «СВММ Еurope ВV» (Нідерланди), вартість товару складає 30,30 євро/кг Nb; до того ж зазначений прайс-лист не містить відомості про умови постачання, на яких сформована відповідна цінова пропозиція;

- у наданому декларантом витягу з електронного листування між представниками (менеджерами) фірми «СВММ Еurope ВV» та фірми «Metinvest International Sa» йдеться мова про надання знижки у 8,5%. Однак положеннями договору із третіми особами, пов`язаному з договором про поставку задекларованого товару, від 01.08.2015 року №СВ/МІ-1, укладеним між фірмами «СВММ Еurope ВV» (Нідерланди) та «Metinvest International Sa» (Швейцарія), не передбачена можливість надання будь-яких знижок. Навпаки, п. 4.2 зазначеного договору визначено, що ціна товару, що вказана в специфікаціях, зберігає силу протягом відповідного календарного квартальну та не підлягає зміні;

- протокол тендерного комітету від 10.12.2018 ТК № 127-ФС не містять відомості про вартість товару «фероніобій», за якою «Metinvest International Sa» здійснює його продаж ПрАТ «МК «Азовсталь»;

- наданий лист ПрАТ «МК «Азовсталь» № 089лс-02/3153 про наявність кредиторської заборгованості, з якого не вбачається підтвердження вартості товару фероніобію на рівні 32,71 євро/кг Nb. Даний лист викликає підстави для сумнівів, що продавець «Metinvest International Sa» та покупець (позивач) є пов`язаними особами, оскільки передбачений контрактом та комерційним інвойсом 45-денний термін на оплату сплинув і рахунок мав бути сплачений.

За результатом опрацювання листа позивача від 06.01.2020 року №002/2020-ОД та доданих до нього документів відповідачем надано відповідь від 13.01.2020 року №178/10/7.1.-28-05-01, якою декларанта позивача повідомлено про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Вказаний лист позивач отримав від свого декларанта 06 травня 2020 року.

Судом також встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема утворено Азовську митницю Держмитслужби. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема реорганізовано Донецьку митницю ДФС шляхом її приєднання до Азовської митниці Держмитслужби.

06.11.2019 року Азовську митницю Держмитслужби включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 43333684), і вона є правонаступником Донецької митниці ДФС.

Судом також встановлено, що в листі ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року № 190, який адресований ПрАТ «МК «Азовсталь», міститься висновок про те, що згідно з аналізом даних спеціалізованого джерела «AsianMetal» середній розрахунковий рівень цін на фероніобій (базовий вміст Nb 66,0%) становить 37,7 – 38,65 євро за 1 кг чистого ніобію, на умовах поставки СРТ – Україна. Рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо. Джерела інформації: дані «AsianMetal». Висновок носить консультаційний характер.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Кодексу визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою – восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі – ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 року в справі №821/107/16, в якій висловлена аналогічна правова позиція, також зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд вважає що документам позивача в комплексі з боку митного органу надана помилкова оцінка.

Так, 25.10.2019 року в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554, що укладений між позивачем (як покупцем) та «Metinvest International Sa» (як продавцем), декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом – першим (за ціною договору (контракту)) при митному оформленні товару до Донецької митниці ДФС (правонаступником якої є відповідач) подано митну декларацію від 25.10.2019 року № UA700050.2019.006642, в якій визначена сума митної вартості товару кількістю 13120 кг по ціні 32,71 євро/кг становила загалом 429 155,20 євро, що по курсу 27,94698 грн./євро становило 11 993 591,79 грн.

Митна вартість товару відповідала специфікації від 07.01.2019 року № 8, яка є невід`ємною частиною даного зовнішньоекономічного контракту, згідно з якою вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві становить 32,71 євро.

В жодному з документів, що подав позивач, не було розбіжностей щодо показника 32,71 євро (вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві).

Зазначена в специфікації ціна повністю відповідала умовам п. 4.1 Контракту, згідно з яким ціна поставленого та купленого товару протягом строку повинна бути ціною, що вказана в специфікаціях, та зафіксована на відповідний квартал, п.п. 4 та 7 Специфікації, згідно з якими вказана ціна на ніобій не підлягає зміні на повну поставку, ціна вказана на 1-ий квартал 2019 року, далі ціна узгоджується щоквартально та у випадку відсутності зміни ціна залишається чинною на наступні квартали 2019 року, строк поставки по даній специфікації – 1-ий – 4-ий квартали 2019 року.

Невідповідність Специфікації умовам законодавства ні відповідачем ні судом не встановлено.

Крім того, позивач пояснив митному органу формування ціни за договором від 31.03.2016 року №20160331 між «Metinvest International Sa» (у якого придбав товар) та «CBMM Europe BV».

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи товар, що зазначений в специфікації від 07.01.2019 року № 8 до контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554, що був укладений між позивачем (як покупцем) та «Metinvest International Sa» (як продавцем), спочатку був придбаний «Metinvest International Sa» у «CBMM Europe BV».

Так, спочатку між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» був укладений контракт від 01.08.2015 року №СВ/МІ-1, термін дії якого закінчився 31.12.2015 року. У зв`язку з чим 31.03.2016 року між вказаними компаніями був укладений контракт №20160331, умови якого ідентичні умовам попереднього контракту.

Додатковою угодою від 09.01.2019 року №6 до контракту від 31.03.2016 року №20160331 термін дії контакту продовжено до 31.12.2019 року.

Спірна продукція (фероніобій) від «CBMM Europe BV» була поставлена «Metinvest International Sa» на підставі специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331 та зміни 1 до вказаної специфікації за ціною 30,30 євро/кг Nb.

Ціна 30,30 євро/кг Nb була сформована в результаті отримання знижки.

Так, наданий декларантом позивача пізніше прайс-лист компанії «СВММ-s price list for the 4th quarter 2019» від 15.03.2019 року містить відомості щодо ціни на рівні 33,11 євро/кг Nb (безпосередньо ціни для всіх покупців).

Але при електронному листуванні між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa», яке відбулося у жовтні – грудні 2018 року, «CBMM Europe BV» надало знижку «Metinvest International Sa» у розмірі 8,5% від ціни 33,11 євро/кг Nb (33,11 - 8,5% = 30,30 євро/кг).

Так, п. 1 електронного листування між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa», містить відомості щодо ціни на рівні 33,11 євро/кг Nb (безпосередньо ціни для всіх покупців).

При цьому, лист 3 електронного листування між вказаними компаніями містить інформацію про надання знижки у розмірі 8,5% від ціни 33,11 євро/кг Nb, тобто, 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг.

Дане електронне листування між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» мало місце до підписання специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331.

В результаті цього у специфікації від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2016 року №20160331 між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» зазначена ціна 30,30 євро/кг.

Тобто, після укладення договору від 31.03.2016 року №20160331 між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» ціна 30,30 євро/кг зазначена у специфікації від 07.01.2019 року №16 до вказаного договору між «CBMM Europe BV» та «Metinvest International Sa» не змінювалася.

В свою чергу «Metinvest International Sa», придбавши товар за ціною 30,30 євро/кг Nb, поставив цей товар позивачу - ПРАТ «МК «Азовсталь» за ціною 32,71 євро/кг Nb (специфікація від 07.01.2019 року № 8 до контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554).

Позивач, з додаванням відповідних доказів, пояснив митному органу формування ціни за договором від 31.03.2016 року №20160331 між «Metinvest International Sa» та «CBMM Europe BV» виходячи зі знижки в 8,5% (33,11 - 8,5% = 30,30 євро/кг Nb), у зв`язку з чим різниця ціни у прайс-листі (від якої віднімалася знижка) та специфікації від 07.01.2019 року №16 не були розбіжністю.

Отже, з урахуванням вимог митного законодавства та обставин справи суд вважає, що подані позивачем документи для визначення митної вартості містили об`єктивно, документально підтверджені дані, що піддавалися обчисленню, на підставі яких відповідач повинен був визначити митну вартість товару (фероніобію), що заявлена декларантом, по першому методу.

Посилання відповідача на висновок, зроблений в листі ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25.01.2019 року № 190, який містить аналіз даних спеціалізованого джерела «AsianMetal», та на сайт «AsianMetal», є неприйнятними, оскільки, дані цього сайту повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, як зазначено в цьому листі ДП «Укрпромзовнішекспертизи», рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо; висновок носить консультаційний характер.

Щодо посилань відповідача на не надання до митного оформлення документів про оплату за товар, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне

Відповідно до п. 5 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин оплата за товар позивачем здійснена не була, що підтверджено поданими доказами.

Взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові оплати) свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Вказані обставини митним органом враховані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність винесення оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови до нього.

Прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, порушувало права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене прийняті митним органом щодо позивача рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови до нього не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд із прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору від 29.03.2018 року № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги), додаткових угод від 01.10.2019 року №34, від 03.12.2019 року №7/1, додаткової угоди від 14.05.2020 року №148 до вказаного договору (яка містить детальний опис наданих послуг та витрат на професійну правничу допомогу), акту приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою від 14.05.2020 року №148 до договору від 29.03.2018 року № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги (акт від 03.09.2020 року №1), рахунку на оплату від 03.09.2020 року №582 на суму 6445,33 грн. позивачу надані адвокатські послуги на суму 6445,33 грн.

Відповідно до п. 5.1 від 29.03.2018 року № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) сторони мають право шляхом укладення додаткових угод до цього договору узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Пункт 1 додаткової угоди від 14.05.2020 року № 148 до вказаного договору визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правої допомоги) у спорі за даним адміністративним позовом (міститься посилання саме на справу з даним предметом спору). Відповідно до п. 3.1 вказаної додаткової угоди оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому - передачі надання послуг) і отримання клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання. Пунктом 2 додаткової угоди визначено назви наданих послуг та їх вартість.

Відповідно до розрахунку розміру винагороди за надання юридичних послуг (правової допомоги), надана позивачу правова допомога складається з наступних складових:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 315,30 грн.;

- збір доказів (підготовка письмових документів - листи, запити) (1 година) - 315,30 грн.;

- перевірка та підготовка документів (1 година) - 315,30 грн.;

- складення позовної заяви (1 година) - 315,30 грн.;

- складання та подання процесуальних документів (1 година) - 315, 30 грн.;

- гонорар за складність справи (1% від ціни позву) - у розмірі 4868,83 грн.;

Загальна сума винагороди за надання правової допомоги - 6 445,33 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу оплачені відповідним платіжним дорученням (від 08.09.2020 року №4500094317).

Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору в підписаних на виконання договору документах.

Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.

Отже, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7303,25 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням; також понесені витрати на правничу допомогу адвоката 6445,33 грн. (також підтверджується відповідним платіжним дорученням), що разом становить 13748,58 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в загальній сумі 13748,58 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача на те, що на розгляді Донецького окружного адміністративного суду перебуває багато типових справ за позовами ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби є неприйнятними, оскільки вказані справи не відповідають ознакам типовості, бо спір в них виник з різних, а не аналогічних підстав. Крім того, суд (суддя) не наділений повноваженнями моніторити кількість та зміст позовів, що подані певною особою, вникати в них та надавати оцінку документам щодо роботи адвоката в справах, які перебувають в провадженні інших суддей.

Наведені відповідачем посилання не дають підстав для зменшення оплаченої позивачем суми витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) до Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Луніна, 1, код ЄДРПОУ 43333684) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000091/2 від 25.10.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00114 від 25.10.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Луніна, 1, код ЄДРПОУ 43333684) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 13748,58 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 18 вересня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда