Ухвала суду № 91632895, 18.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 вересня 2020 р.Справа №160/10696/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 з урахуванням уточненого адміністративного позову звернуся в Дніпропетровський окружний адміністративний суд із позовною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 06/ДПП-20 від 03 вересня 2020 року щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає про очевидну протиправність оскаржуваного рішення, оскільки пунктом 22 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення) передбачено, якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року зазначена вище справа розподілена та 08.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”; доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.; засвідченої належним чином копії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03.09.2020 року щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

У встановлений строк в ухвалі суду від 14.09.2020 року позивач усунув недоліки означеного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

17.09.2020 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник простить суд:

- зупинити дію рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 06/ДПП-20 від 03 вересня 2020 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до розгляду адміністративної справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Означена заява вмотивована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або навіть унеможливлення ефективного захисту або поновлення його порушених прав та законних інтересів, оскільки дія оскаржуваного позивачем рішення КДКА до розгляду судом спору в цій справі по суті та набрання рішенням законної сили матиме для останнього негативні наслідки, а саме призведе до порушення його права на працю, позивач залишиться без засобів для існування, будуть порушені права третіх осіб на захист їх законних інтересів у кримінальних, цивільних та господарських та інших справах, які є його клієнтами та з якими він уклав договори на надання правової допомоги.

Відновлення таких прав та законних інтересів у разі задоволення позивача позовних вимог після застосування до нього дисциплінарного стягнення буде неможливим.

Крім того, позивач наполягав на наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного ним рішення КДКА, стверджуючи, що воно прийнято безпідставно, з порушенням відповідної процедури, та з порушенням принципу безсторонності та неупередженості.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У частині першій статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Статтями 152-154 КАС України визначено вимоги до заяви про забезпечення позову, порядок її подання та розгляду судом.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Головною метою його застосування є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ст. 150 КАС України, зокрема встановлених судом ще до розгляду відповідного позову по суті заявлених позовних вимог на підставі обґрунтованої заяви та доданих до неї матеріалів.

Зупинення дії оскаржуваного рішення, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а є одним із способів судового захисту і тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

У свою чергу, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, у частині другій статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності («може») ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Тож, перевіряючи доводи заяви про забезпечення позову, суд встановив, що ОСОБА_1 , не погоджуючись з прийнятим КДКА Дніпропетровської області рішенням від 03.09.2020 року № 06/ДПП-20 про порушення дисциплінарної справи відносно нього як адвоката, реалізував своє право на звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у порядку, передбаченому адміністративним процесуальним законодавством.

При цьому, аналізуючи наявність підстав для забезпечення позову, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, адміністративний суд зазначає, що позивач з 2012 року на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2505 від 15.05.2012 року здійснює адвокатську діяльність, реалізуючи тим самим своє конституційне право на працю.

Зазначені вище обставини у їх сукупності переконують суд у тому, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі шляхом зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення КДКА може призвести до порушення його конституційного права на працю, суттєво вплинути на майнове становище та ділову репутацію, що істотно ускладнить або навіть унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення його прав і законних інтересів у разі визнання їх судом порушеними та задоволення цього позову.

При цьому, суд також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Разом з тим, аналізуючи всі доводи позивача, суд зазначає, що у своїй заяві про вжиття заходів забезпечення позову в цій справі позивач посилається на те, що оскаржуване ним рішення КДКА є очевидно протиправним, оскільки прийнято, на його переконання, безпідставно, з порушенням відповідної процедури, принципу безсторонності і неупередженості та за її відсутності.

Однак, суд відхиляє зазначені доводи позивача, оскільки такі обставини підлягають перевірці судом при розгляді цієї справи по суті, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що при застосуванні інституту забезпечення позову суд не може встановлювати безпосередньо правомірність/протиправність спірного рішення суб`єкта владних повноважень, а перевіряє лише наявність відповідних ознак, які свідчать про очевидну протиправність, проте в цьому випадку такі ознаки судом не встановлені.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 (справа № 826/16509/18) та від 06.02.2019 (справа № 826/13306/18).

Окрім того, суд зазначає, що п.39 Положення передбачає, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарноі? комісіі? адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня і?і? порушення. До строку розгляду дисциплінарноі? справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на якии? розгляд справи було зупинено.

Враховуючи, що 03.09.2020 року відносно ОСОБА_1 відкрито дисциплінарну справу, то останнім днем її розгляду має бути 02.10.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/10696/20, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, в порядку ст.261 КАС України відзив на позов подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З урахуванням приписів ст.262 КАС України розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З урахуванням викладеного, розгляд справи за позовом ОСОБА_1 по суті має бути розпочатий не пізніше 15.10.2020 р., а розглянута – до 18.11.2020 р.

Наведений строк розгляду адміністративної справи №160/10696/20 значно перевищує встановлену дату наступного засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, а саме: 24.09.2020 р., та встановлений Положенням строк розгляду дисциплінарної справи.

Отже, заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03.09.2020 року №06/ДПП-20 щодо порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 – до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03.09.2020 року №06/ДПП-20 щодо порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

До того ж, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Надаючи оцінку всім доводам позивача, суд приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 03.09.2020 року №06/ДПП-20 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

При цьому, суд вважає, що саме такий вид забезпечення позову в цій справі відповідає предмету заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та не виходить за межі принципу співмірності, що є оціночним поняттям, яке передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Разом з тим, з огляду на вищезазначене, суд вважає, що в даному випадку негативні наслідки, які можуть настати, якщо судом не буде застосовано заходи забезпечення позову в цій справі, переважають над наслідками застосування відповідних заходів, які полягають у тимчасовому невиконанні рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, з урахуванням обставин справи та, враховуючи, що невжиття судом заходів до забезпечення адміністративного позову може призвести до порушення прав позивача, суд вважає за можливе вжити відповідні заходи, передбачені приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241, 243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 03.09.2020 року №06/ДПП-20 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до розгляду адміністративної справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Копію цієї ухвали надіслати для відома:

- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя С. В. Прудник