Рішення № 91632276, 14.09.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 335/5746/19

Провадження № 2/314/195/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 року м.Вільнянськ

Справа № 335/5746/19;

провадження № 2/314/195/2020;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Насонової М.С.,

представника відповідача адвоката Чмута С.В.,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, де просить (з урахуванням уточнення позовної заяви) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 184 156 (сто тисяч вісімсот чотири тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 02 коп., пеню в розмірі 172 228 (сто сімдесят дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 73 коп., 3 % річних - 16 362 (шістнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 00 коп., витрат від інфляції - 54 953 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят тир) грн. 23 коп., разом - 194 543 (сто тисяч дев`ятсот чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн. 96 коп., судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.11.2000р. ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 позику, грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США на невизначений термін, а саме повернення грошових коштів за вимогою Позивача.

17.02.2001р., Позивачем було надано Відповідачу позику, грошові кошти в розмірі 10000 доларів США на невизначений термін, а саме повернення грошових коштів за вимогою Позивача.

Відповідачу направлені вимогу від 06.03.2019 р. та від 03.04.2019 р. по виконанню зобов`язань, а саме повернути борг в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США.

Відповідач ухиляється від повернення суми боргу, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

За уточненою позовною заявою позивач визначає, що на момент подачі позовної заяви, згідно офіційному курсу НБУ 100 доларів США становить 2 708,1767 гривень.

Сума боргу за розпискою від 13.11.2000 р. в розмірі 5 000 (п`ять) тисяч доларів США становить - 135 408 (сто тридцять п`ять тисяч чотириста вісім) грн. 84 коп.

Сума боргу за розпискою від 17.02.2001 р. в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США становить - 270 817 (двісті сімдесят тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 67 коп.

Стосовно розписок, щодо отримання від відповідача розписки на 5 000,00 доларів США, позивач підтверджує факт отримання грошових коштів, але за розпискою від17.02.2001р. в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США не підтверджує факт отримання 02.02.2008 р. суму в розмірі 2 000,00 доларів США, підтверджує повернення коштів в розмірі 200 доларів США, та повернення начебто грошових коштів в розмірі 5 100 доларів США, було повернуто 100 доларів США.

Позивач вважає, що станом на 27.01.2020 р. у відповідача існує борг переді ним, основна сума заборгованості складає 6 800 доларів США, що становить 184 156 (сто тисяч вісімсот чотири тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 02 коп., 3 % річних - 16 362,00 грн., пені - 172 228,73 грн., витрати від інфляції - 54 953,23 грн.

Відповідачем до суду надано відзив де не оспорює факту укладання договорів позики, та посилається на те, що фактично, на вимогу позивача повністю повернув йому отримані у борг за розписками кошти, а саме на протягом 2010-2012 років повернув кошти за договором позики (розпискою) від 13.11.2000 р., протягом 2004-2010 років - за договором позики (розпискою) від 17.02.2001 р., про долучено відповідні розписки. Одночасно відповідач посилається про відсутність у договорах позики узгоджених заходів забезпечення виконання зобов`язання та заявляє про застосування строку позовної давності до правовідносин сторін, як підставу для відмови у позові.

В судовому засіданні сторони підтримали викладені у процесуальних документах позиції.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступні обставини.

13.11.2000 р. сторони уклали договір позики в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США у формі розписки, де ОСОБА_3 взяв та зобов`язався повернути на першу вимогу ОСОБА_1 або його довіреній особі ОСОБА_4 зазначену грошову суму.

17.02.2001 р. сторони уклали договір позики в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США у формі розписки, де ОСОБА_3 взяв та зобов`язався повернути на першу вимогу ОСОБА_1 або його довіреній особі ОСОБА_4 зазначену грошову суму.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За визначенням ст.509 ЦК України Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи неповне виконання зобов`язання за договором позики (розписки) від 13.11.2000р. здійснено 27.03.2010р., за договором позики (розписки) від 17.02.2001р. здійснене неповне виконання зобов`язання 18.09.2003р.

За змістом договорів позики не передбачені умови виконання зобов`язання частинами, розстрочки або відстрочки зобов`язання в певній його частині.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися пропорушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач, прийнявши часткове виконання зобов`язання за договором позики (розписки) від 13.11.2000р. - 27.03.2010р., за договором позики (розписки) від 17.02.2001р. - 18.09.2003р., яке в силу ст.610 ЦК України є порушенням зобов`язання, оскільки вчинене з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), саме з 27.03.2010р. відносно договору позики (розписки) від 13.11.2000р., та з 18.09.2003р. відносно договору позики (розписки) від17.02.2001р. був обізнаний про порушення свого права, і саме з цих відповідних термінів слід відраховувати перебіг строку позовної давності заявленої відповідачем у відзиві на позов.

У світлі наведених вище міркувань, суд вважає, що строк позовної давності відносно вимог позивача сплив, що є підставою для відмови у позові.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Отже, суд на підставі вищенаведеного приходить до висновку про відмову задоволенні позову .

Питання розподілу судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80,141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд –

вирішив:

1.В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду буде складено 14.09.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

14.09.2020