Ухвала суду № 91631738, 18.09.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1449/17 Провадження № 2/304/5/2020

У Х В А Л А

16 вересня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника Міністерства оборони України – Матлая Й.І.,

представника Закарпатського обласного

військового комісаріату – Воротнюка Д.В.,

представника третьої особи – адвоката Розмана С.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 304/1449/17 за уточненим позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Закарпатського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що з 1992 по 2013 рік проходив військову службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України (які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України), зокрема 29 січня 2007 року був призначений на посаду військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського об`єднаного районного військового комісаріату. Так, у травні 2013 року він був направлений у військовий шпиталь м. Мукачево для проходження медичного огляду, за результатами якого висновком військово-лікарської комісії від 22 травня 2013 року був визнаний придатним до військової служби. Однак, у листопаді цього ж року стан його здоров`я різко погіршився, внаслідок чого був проведений черговий медичний огляд та визнано його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. За таких обставин 03 грудня 2013 року він був звільнений з військової служби за п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військову службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України» (за станом здоров`я). При цьому, вказані зміни у вигляді різкого погіршення стану його здоров`я сталися внаслідок протиправних дій з боку керівництва Закарпатського обласного військового комісаріату (далі – Закарпатський ОВК). Такі були здійснені у вигляді силового та психологічного тиску безпосереднього начальника на нього як підлеглого та зумовили загострення захворювання, пов`язаного з травмою, отриманою у 2003 році під час виконання обов`язків військової служби. Крім цього, військовий комісар Закарпатського ОВК всупереч обов`язкам принижував його як підлеглого, створив умови, що призвели до незаконного перебування під слідством, тривалого лікування у різних медичних закладах, отримання інвалідності (у 2014 році – третьої групи, а у 2016 – другої) та позбавлення можливості на належне існування і матеріальне забезпечення сім`ї. Враховуючи тривалість і глибину його душевних переживань, страждань, наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями керівника Закарпатського ОВК та завданих втрат майнового і немайнового характеру, просить стягнути з відповідачів завдану йому моральну шкоду у розмірі 700 000 грн.

У ході підготовчого провадження у справі позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив стягнути в солідарному порядку з Міністерства оборони України та Закарпатського обласного військового комісаріату на свою корить 892 647 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди. Свою позицію мотивував тим, що ухвалою Перечинського районного суду від 31 жовтня 2018 року у даній цивільній справі призначено судову психологічну експертизу, за результатами виконання якої до суду надійшов висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5898. Згідно такого висновку розмір компенсації (моральної шкоди) за дії відповідачів, що спричинили йому тяжкі наслідки, становить 189 МПЗ. Враховуючи наведене, предмет позову, його мотивацію та обґрунтування, зазначені у позовній заяві підтримує у повному обсязі, а позовні вимоги збільшує до 892 647 грн. (189 МПЗ х 4 723 грн.).

У підготовчому судовому засіданні представник Міністерства оборони України Матлай Й.І. заявив клопотання про проведення врегулювання спору за участю судді у формі спільних нарад.

Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні на врегулювання спору за участі судді у формі спільних нарад погодився.

У підготовчому судовому засіданні представник Закарпатського обласного військового комісаріату Воротнюк Д.В. та представник ОСОБА_2 – адвокат Розман С.Ю. зазначене клопотання підтримали.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 203 цього Кодексу проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді. Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо. Суддя спрямовує проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору. З урахуванням конкретних обставин проведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

Згідно ч. 1 ст. 202 цього Кодексу про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді.

Таким чином, оскільки представник Міністерства оборони України запропонував провести врегулювання спору за участю судді, сторони погодилися із наведеним, будь-яких обмежень щодо цього не встановлено, тому суд вважає за доцільне задовольнити вказане клопотання та провести таке врегулювання у формі спільних нарад, а провадження у справі на час проведення зазначеної процедури зупинити.

Керуючись ст. ст. 201, 202, 203, 251, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

провести у цивільній справі за уточненим позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Закарпатського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди процедуру врегулювання спору за участі судді у формі спільних нарад.

Призначити спільну нараду за участю сторін, їх представників та судді на 11.30 год. 30 вересня 2020 року.

Роз`яснити сторонам, що інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами. Під час врегулювання спору за участю судді забороняється використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.

Провадження у справі на час проведення процедури врегулювання спору за участю судді зупинити.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складене 18 вересня 2020 року.

Головуючий: Ганько І. І.